Рішення

від 11.09.2012 по справі 5019/1198/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" вересня 2012 р. Справа № 5019/1198/12

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.

при секретарі судового засідання Бояр В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Державний ощадний банк України»в особі Філії Рівненського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Рівне

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Техномеханіка», м. Рівне

про стягнення 34037,51 грн. з врахуванням зменшення позовних вимог

за участю представників:

від позивача -ОСОБА_2 -представник;

від відповідача - не з'явився.

Присутньому у судовому засіданні представнику позивача права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК), роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»в особі Філії - Рівненського обласного управління (надалі Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Техномеханіка»(надалі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 169 913,49 грн.

Ухвалою господарського суду від 23 липня 2012 року порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.08.2012р.

Ухвалою від 21.08.2012р. розгляд справи відкладено на 11.09.2012р.

10 вересня 2012 року господарському суду представником позивача подано клопотання від 10.09.2012р. № 18-03/3388 (вхідний номер канцелярії 9325/12) про долучення до матеріалів справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення ТОВ «Техномеханіка»до реєстру за станом на 29.08.2012р.

11 вересня 2012 року господарському суду представником позивача подано розрахунок заборгованості ТОВ «Техномеханіка»за станом на 11.09.2012р.

У судовому засіданні 11.09.2012р. представник позивача заявив клопотання про зменшення позовних вимог, з урахуванням поданого розрахунку заборгованість становить 34 037,51 грн.

Згідно з ч. 4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду на викладене, вищезгадана заява прийнята судом до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, оригінал поштового повідомлення про вручення поштового відправлення не вручений у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідач відзив на позов не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу.

У відповідності з п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції -листів, якими надіслано копії ухвали господарського суду), які є в матеріалах справи.

Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судовому засіданні були повідомлені належним чином; розгляд справи відкладався; в учасників судового процесу було достатньо часу, щоб здійснити усі дії (подати докази, клопотання тощо), які вони вважали за необхідне щодо предмету цього спору; явка учасників судового процесу у засідання господарського суду обов'язковою не визнавалась; заяв (клопотань) про відкладення розгляду справи суду не поступало; у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу у судовому засіданні, суд встановив наступне.

13 квітня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі Філії Рівненського обласного управління та ОСОБА_1 з обмежено відповідальністю «Техномеханіка»( на момент укладення договору -ТзОВ «ОСОБА_3 Рівне») було укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 39 (надалі кредитний договір) за умовами якого Відповідач отримав в Рівненському управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України" кредит в сумі 500 000,00 грн. на поповнення обігових коштів, з відсотковою ставкою 16% річних, з терміном погашення не пізніше 12 квітня 2010 року.

Під час дії кредитного договору до нього вносились зміни стосовно збільшення розміру відсоткової ставки та окремих умов Договору , зокрема: Додатковою угодою № 1 від 19.08.2008 р. було збільшено розмір відсоткової ставки до 17 %; Додатковою угодою № 2 від 22.10.2008 р. було збільшено розмір відсоткової ставки до 18 %; Додатковою угодою №3 від 10.04.2009р. було збільшено розмір відсоткової ставки до 20 % та змінено п. 1.2 Предмету Договору; Додатковою угодою №4 від 09.10.2009 року було змінено назву Договору з договору відновлюваної кредитної лінії № 39 від 13.04.2007р. на Кредитний договір № 39 від 13.04.2007 р.; змінено п.1.1, 1.2, 1.3 Предмету Договору ; змінено п. 1.10 розміру комісійних послуг банку; Додатковою угодою №5 від 09.04.2010 р. було змінено п. 1.6.1.3, що процес нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості Позичальника за Кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно та до повного погашення заборгованості за цим Договором.

На підставі п.1.6 даного договору, позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати відсотки.

На підставі п. 2.3.1 вищевказаного договору банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання Позичальником взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення, вимагати (незважаючи на те, що в цьому договорі можуть бути інші умови) негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих відсотків за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті по цьому договору) в тому числі, але не виключно, якщо: позичальник не зможе вчасно сплатити суму кредиту, її частину або відсотки за

користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим

договором; ліквідність забезпечення втрачена та/або вона не відповідає загальним умовам надання кредиту; порушена процедура визнання позичальника банкрутом та/або судом прийнято рішення, що визнає позичальника банкрутом або підтверджує його неплатоспроможність; позичальник використовує кредитні кошти не за цільовим призначенням; з'являться обставини, які по обґрунтованому висновку банку призведуть до того, що позичальник не виконає свої зобов'язання за цим договором; звітність та інформація, які повинні надаватися позичальником згідно з умовами

цього договору, не будуть надані вчасно або при перевірці виявляться недійсними

та/або не зможуть бути перевірені в зв'язку з недоліками ведення бухгалтерського

обліку позичальника.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору майновим поручителем ОСОБА_4 було передано в іпотеку - нерухоме майно, а саме таро-ремонтна майстерня та земельна ділянка загальною площею 0,0390 га, що знаходяться за адресою м. Рівне, вул. Пирогова буд.8. (договір іпотеки нерухомого майна від 13.04.2007р., посвідчений 13.04.2007 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 1352).

Під час дії іпотечного договору до нього вносилися наступні зміни та доповнення: договір про внесення змін від 19.08.2008 р. реєстровий № 4787 та додатковий договір від 09.10.2009р. реєстровий № 2014.

У зв'язку зі зміною назви ТзОВ «ОСОБА_3 Рівне»на ТзОВ «Техномеханіка»та збільшенням відсоткової ставки до іпотечного договору 19.08.2008 р. було укладено договір про внесення відповідних змін до нього, що посвідчений 19.08.2008 р., приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 4787. У зв'язку зі зміною назви Договору з договору відновлюваної кредитної лінії № 39 від 13.04.2007р. на Кредитний договір № 39 від 13.04.2007 р. до іпотечного договору від 09.10.2009 р. було укладено додатковий договір, що посвідчений 09.10.2009р. приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 2014.

Кредит також був наданий під поруку фізичних осіб ОСОБА_6 - договір поруки №39/1 від 13.04.2007 р. та ОСОБА_7 - договір поруки №39/2 від 13.04.2007 р.

У зв'язку зі збільшенням розміру відсоткової ставки до 17 %, 19.08.2008 р. між сторонами до договору поруки № 39/1 від 13.04.2007 р. було укладено додатковий договір № 1. У зв'язку зі зміною назви ТзОВ «ОСОБА_3 Рівне»на ТзОВ «Техномеханіка»та збільшенням відсоткової ставки до 20 %, 09.10.2009 р. між сторонами було укладено додаткові договори № 2 до договору поруки № 39/1 від 13.04.2007 р. та № 1 до договору поруки № 39/2 від 13.04.2007 р.

Отримання коштів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Техномеханіка»підтверджується : у сумі 500 000,00 грн. розпорядженням про видачу кредитних коштів від 16.04.2007р. та меморіальним ордером № 241192_001 від 16.04.2007р.; на суму 60 880,00 - розпорядженням № 2 від 10.05.2007р. та меморіальним ордером № 753750_0001 від 10.05.2007р.; на суму 150 000,00 грн. - розпорядженням № 3 від 18.01.2008р. та меморіальним ордером № 057242_001 від 18.01.2008р.; на суму 75 000,00 грн. - розпорядження № 4 від 15.02.2008р та меморіальним ордером №842114_001; на суму 250 000,00 грн. - розпорядженням № 5 від 17.04.2008р. та меморіальним ордером № 371633001 від 17.04.2008р.; на суму 250 000,00 грн. - розпорядженням № 6 від 25.04.2008р. та меморіальним ордером № 594799_001 від 25.04.2008р.

4 квітня 2010 року банком до Відповідача було направлено лист № 24-10/2059 з вимогою погасити прострочену заборгованість. Відповіді від відповідача не надходило, а заборгованість по кредиту в повному обсязі не погашена.

За умовами п. 1.6.1.3. Кредитного договору Позичальник повинен був сплачувати відсотки за користування кредитом не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. В порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач з квітня 2009 року не сплачує відсотки -за невиконання кредитними коштами. Згідно із п. 2.1.3. кредитного договору будь-яке невиконання Позичальником зобов'язання або її частини в строки визначені кредитним договором дає право Позивачу відмінити наступні видачі кредиту, а Позичальник зобов'язується достроково погасити заборгованість в повному обсязі.

Згідно з п.4.3.1, 4.3.3 кредитного договору Позичальник зобов'язався належним чином виконувати всі умови договору та взяті на себе цим договором зобов'язання; точно в строки обумовлені договором, погашати кредит та своєчасно у визначені договором строки сплачувати плату (відсотки) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати спричинені збитки.

Взяті на себе зобов'язання Позичальник не виконав, у передбачені кредитним договором терміни пеню по основному боргу та нараховану пеню по відсотках не сплатив, що в свою чергу призвело до утворення простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 2.3.1 вищевказаного кредитного договору банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання Позичальником на себе обов'язків за цим договором та/або документів забезпечення, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих відсотків за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами аб платежами, що підлягають до сплати відповідно до умов цього договору ) в тому числі, але не виключно, якщо: - позичальник не зможе вчасно сплатити суму кредиту, її частин відсотки за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим договору.

Відповідно до п. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1. ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'зана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Взяті на себе зобов'язання Позичальник та майновий поручитель не виконали.

За п.п 3.1.3. іпотечного договору від 13.07.2007р. Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором та/або цим договором. Також, відповідно до п. 4.2. вищевказаного іпотечного договору у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником зобов'язання в цілому чи тієї або іншої його частини, а також у інших випадках, передбачених цим Договором іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку визначеному цим договором.

Працівниками банку надсилались листи боржнику та майновому поручителю із попередженням щодо примусового стягнення боргу, які залишились без уваги.

13 липня 2011 року за заявою банку приватним нотаріусом ОСОБА_5 було вчинено виконавчий напис за № 943 про стягнення з майнового поручителя заборгованості по кредиту в розмірі 718 629 грн. 37 коп. та плати за вчинення виконавчого напису - 3 950,00 грн.

4 травня 2012 року постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_8А було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого напису.

22 лютого 2012р. відповідно протоколу №1-18106 було проведено прилюдні торги по реалізаціїнерухомого майна, що є предметом іпотеки. Відповідно до платіжного доручення № 286623 від 16.03.2012 року у рахунок погашення від реалізації майна ОСОБА_4 надійшло 665 469грн. 43 коп. (копія квитанції є в матеріалах справи).

За станом на 09.07.2012 року несплаченою залишилась пеня по основному боргу та по відсотках. Доказів, які б підтверджували протилежне, відповідачем суду не подано.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 2 ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Частиною 3 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи те, що сторони у даній справі не заявляли про застосування позовної давності щодо стягнення суми пені, то позовна давність до даної позовної вимоги судом не застосовується.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.1.1. кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми Кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування Кредитом Позичальник зобов'язується сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми платежу за кожний день прострочення.

Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої Банком за вказаний період, відповідає приписам законодавства та умовам договору, підтверджується матеріалами справи, а також є арифметично вірним, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 30 727,68 грн. пені по основному боргу та 3 309,83 грн. пені по відсотках підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином.

Доказів на обґрунтування своїх заперечень, а також доказів сплати боргу під час розгляду справи відповідач суду не надав.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст.ст.32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі зокрема зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно ч. ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 1 609,50 грн. покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Техномеханіка»( 33001, м. Рівне, вул. Пирогова, 8 код ЄДРПОУ 33510769) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний України»(01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, 12-Г, ідентифікаційний код: 00032129) в особі філії - Рівненського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»(33028, місто Рівне, вулиця Симона Петлюри, 16, ідентифікаційний код: 09333401) заборгованості у розмірі 34 037 (тридцять чотири тисячі тридцять сім) грн . 51 коп ., з яких: 30 727,68 грн. пені по основному боргу, 3 309,83 грн. пені по відсотках та судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України»(01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, 12-Г, ідентифікаційний код: 09333401) в особі його філії -Рівненського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»(33028, місто Рівне, вулиця Симона Петлюри, 16, ідентифікаційний код: 09333401) з Державного бюджету України 1788 (одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) грн. 77 коп. зайво сплаченого судового збору, сплаченого платіжним дорученням від 20 липня 2012 року № 49471387.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 21 вересня 2012 року

Суддя Трускавецький В. П.