Рішення

від 18.09.2012 по справі 5019/1226/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2012 р. Справа № 5019/1226/12

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.

при секретарі судового засідання Бояр В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Заступника прокурора м. Рівне в особі Рівненської міської ради в особі ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) "Рівнетеплоенерго", м. Рівне

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торгпромсервіс", м. Рівне

про стягнення 2539,03 грн.

за участю представників:

прокурор Бучинський В.Л.;

від позивача (Рівненська міська рада) - не з'явився;

від позивача (ОСОБА_2" Рівнетеплоенерго") - ОСОБА_3, ОСОБА_4 - представники;

від відповідача - не з'явився.

Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м. Рівне звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Рівненської міської ради Рівненської області в особі ОСОБА_2 "Рівнетеплоенерго" до відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТоргпромсервісВ» про стягнення 2430 грн. 08 коп. основного боргу, 108 грн. 95 коп. пені, відповідно до Договору на відпуск теплової енергії № 999 від 11.11.2009 року.

17 вересня 2012 року позивачем подано суду письмові пояснення по справі, в яких позивач обгрунтував розрахунок заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію.

У судовому засіданні 18.09.2012р. представник позивача ОСОБА_2 «гвнетеплоенергоВ» та прокурор підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, оригінал поштового повідомлення про вручення поштового відправлення не вручений у зв'язку із закінченням терміну зберігання та неявкою адресата.

Відповідач відзив на позов не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу.

У відповідності з п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції - листів, якими надіслано копії ухвали господарського суду), які є в матеріалах справи.

Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судовому засіданні були повідомлені належним чином; розгляд справи відкладався; в учасників судового процесу було достатньо часу, щоб здійснити усі дії (подати докази, клопотання тощо), які вони вважали за необхідне щодо предмету цього спору; явка учасників судового процесу у засідання господарського суду обов'язковою не визнавалась; заяв (клопотань) про відкладення розгляду справи суду не поступало; у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу у судовому засіданні, суд встановив наступне.

11 листопада 2009 року між ОСОБА_2 "Рівнетеплоенерго" Рівненської міської ради (далі - постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТоргпромсервісВ» (далі - споживач) було укладено Договір на відпуск теплової енергії № 999 (далі - Договір, а.с.7).

Відповідно до пункту 1.1. Договору підприємство зобов'язується надавати споживачеві теплову енергію, а споживач, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

Згідно пункту 1.2. Договору відпуск теплової енергії здійснюється після від'єднання і заключення даного Договору між підприємством і споживачем на підставі проектної, інвентарної та технічної документації.

У відповідності до пункту 1.3. Договору відповідальність підприємства і споживача за технічний стан і обслуговування систем водопостачання та теплоспоживання визначається їх балансовою належністю і додається до даного Договору у вигляді схеми розмежування (додаток №1).

Пунктом 1.4. Договору визначено, що теплова енергія подається споживачу за адресою: вул. Соборна, 360.

Відповідно до пункту 2.1. Договору підприємство здійснює відпуск теплової енергії після представлення споживачем акту технічної готовності об'єкту систем теплопостачання, підписаного представником підприємства (визначеного наказом директора). Акт подається щорічно до 15 вересня (додаток № 2).

Відповідно до пункту 3.2.1. Договору споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Відповідно до п. 4.2 Договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом: - по опаленню та вентиляції згідно з навантаженням зазначеним у Договорі; - по гарячому водопостачанню - по пропускній здатності вузла вводу при швидкості 2 м/с.

У цьому випадку облік теплової енергії здійснювався за приладами обліку.

Відповідно до п. 4.4 Договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає підприємству звіт про фактичне споживання теплової енергії до 25 числа поточного місяця, В разі не подання звіту в обумовлений термін, нарахування проводиться розрахунковим методом:

- по опаленню та вентиляції згідно з навантаженням зазначеним у Договорі; - по гарячому водопостачанню - по пропускній здатності вузла вводу при швидкості 2 м/с.

Позивачем подано суду копії довідок про кількість використаної теплової енергії на вводі, які були подані відповідачем позивачу на виконання вимог 4.4 Договору , на підтвердження кількісті використаної теплової енергії.

У судовому засіданні 18.09.2012р. позивачем подано пояснення по справі, у якому зазначається, що у зв'язку з передачею лічильника теплової енергії, який встановлений в приміщенні по вулиці Соборній, 360, де розміщене офісне приміщення відповідача, на баланс Квартирно-експлуатаційному відділу м.Рівне (далі -КЕВ м.Рівне), обов'язок по зніманню показників лічильника було покладено на КЕВ м.Рівне, яке також розташовується за адресою: м.Рівне, вул.Соборна, 360, площ), яку займає КЕВ м.Рівне становить 400 кв.м.

В зв'язку з цим, з КЕВ м.Рівне 16.02.2012 року також було переукладено договір на постачання теплової енергії, який згідно п.10.1 договору набуває чинності з 01.01.2012 року. Саме з 01.01.2012 року КЕВ м.Рівне знімає показники теплового лічильника.

Відповідно загальний показник лічильника з 01.01.2012 року розбивається по площах на дві юридичні особи -ОСОБА_2 "Торгпромсервіс", яке займає приміщення площею 138, 0 кв.м. та КЕВ ОСОБА_5 - 400, 0 кв.м.

Таким чином, оскільки за січень 2012 року для відповідача було нараховано суму 895, 83 грн. по загальному показнику спожитої теплової енергії за січень 2012 року - 1,023 Гкал, відтак вже в квітні 2012 року ця сума була знята, а в довідці про кількість використаної теплової енергії за січень, яка надана суду, проведено розбивку по площам, тому за січень 2012 року відповідачем спожито 0,262 Гкал теплової енергії і проведено коректуру на цей показник.

В наступному, було проведено розбивку і за наступні місяці, зокрема, з 1 лютого 2012 року по 15 березня 2012 року відповідачу нараховано за 0,977 Гкал спожитої теплової енергії, з 23 березня 2012 року по 31 березня 2012 року відповідачу нараховано за 0,026 Гкал спожитої теплової енергії; з 01 квітня 2012 року по 17 квітня 2012 року відповідачу нараховано за 0,008 Гкал спожитої теплової енергії.

Вищенаведене також підтверджується довідками про кількість використаної енергії на вводі (а.с.41-47).

Згідно з п.5.1 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що розмір щомісячної плати за опалення та підігрів води на момент укладання даного договору становить: б) теплоенергія на опалення: при наявності приладів обліку в розмірі 591, 92 грн. в місяць за 1 Гкал для споживачів першої групи (населення).

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.11.2011 р. № 196 для інших споживачів вартість 1 Гкал становить 875, 69 грн. з ПДВ, місячна вартість опалення 1 м 2 опалювальної площі в опалювальний період становить 23,64 грн.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10.04.2012р.. № 80 для інших споживачів вартість 1 Гкал становить 1056,96 грн. з ПДВ, місячна вартість опалення 1 м 2 опалювальної площі в опалювальний період становить 28,54 грн.

У відповідності до пункту 5.3. Договору споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства, при цьому споживач самостійно отримує рахунок.

Відповідно до пункту 5.4. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

У відповідності до п.8.1. Договору договір укладався терміном на 1 рік і набуває чинності з дня його підписання.

Відповідно до п. 8.4 Договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін.

Сторонами не подано суду доказів подання такої заяви, що свідчило б про припинення дії договору.

На виконання умов Договору ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «гвнетеплоенергоВ» здійснило ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТоргпромсервісВ» відпуск теплової енергії. Cпоживач не виконав належним чином зобов'язання за договором, внаслідок чого у нього за станом на 09.07.2012р. виникла заборгованість у розмірі 2430 грн. 08 коп.

На момент розгляду справи борг відповідача перед позивачем становить 2430 грн. 08 коп. Відповідачем не подано доказів погашення вказаної заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, що і є у цьому випадку.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача в частині 2430 грн. 08 коп. основного боргу підтверджуються Договором, розрахунком, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 509, 526, 714 Цивільного кодексу України та ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 6.3.3. Договору за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також 3% річних від простроченої суми та сплачує основний борг з урахуванням індексу інфляції.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За прострочення виконання зобов'язання з оплати наданих послуг, позивачем на суму боргу в період з 11.12.2011р. по 10.05.2012р. нараховано пеню в розмірі 108 грн. 95 коп. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

З огляду на викладене та враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 2430 грн. 08 коп та пені у розмірі 108 грн. 95 коп. є обґрунтованими доведеними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 509, 526, 530, 549, 625, 714 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст.ст.32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТоргпромсервісВ» (м. Рівне, вул. Соборна, 360 код ЄДРПОУ №24174414, р/р 26003000318001 в РВ АТ "Укрінбанк", МФО 333216) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27, р/р 26001000820040 в банку "Демарк" МФО 353575 код ЄДРПОУ36598008) основний борг у розмірі 2430 грн. 08 коп. та пеню у розмірі 108 грн. 95 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТоргпромсервісВ» (м. Рівне, вул. Соборна, 360 код ЄДРПОУ №24174414, р/р 26003000318001 в РВ АТ "Укрінбанк", МФО 333216) в доход Державного бюджету України - 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24 вересня 2012 року.

Суддя Трускавецький В.П.