Ухвала

від 21.08.2015 по справі 921/604/15-г/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"21" серпня 2015 р.Справа № 921/604/15-г/10 УХВАЛА

про затвердження мирової угоди

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ"АГРІ-ТРЕЙД" с. Васильківці, вул. Незалежності, 68 А, Гусятинського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 36145734;

до відповідача: Фермерського господарства "АГРО-САД", с. Іванчани, Збаразького району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 36881796;

про стягнення 386 430,13 грн. заборгованості

За участю представників:

Позивача: ОСОБА_1 - представника , довіреність № 1 від 10 березня 2015 року ;

Відповідача: не прибув;

У судовому засіданні представника позивача ознайомлено з процесуальними права та обов'язками згідно статей 20, 22 ГПК України .

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ"АГРІ-ТРЕЙД", Тернопільська обл., Гусятинський район, с. Васильківці, вул. Незалежності, 68 А, 48257 подало до господарського суду Тернопільської області позов і просить стягнути з Фермерського господарства "АГРО-САД", с. Іванчани, Збаразького району, Тернопільської області заборгованість в загальній сумі 386 430,13 грн.; з яких: 181 704,83 грн. - сума основного боргу; 11 164,40 грн. - трьох процентів річних; 137 642,92 - інфляційних втрат, 55 917,98 грн. пені , судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач надав суду Договір поставки №06/05/2014 АТ-ФС АС н від 06.05.2014р.; Видаткову накладну № 311 від 20.05.2014р.; інші документи, які знаходяться в матеріалах справи.

Посилається на приписи статей 20, 193, 222 Господарського кодексу України 16, 526, 530, 625, 629 ЦК України.

Ухвалою суду від 17 червня 2015 року порушено провадження у справі №921/604/15-г/10 та призначено судове засідання о 11 год. 45 хв. 03 липня 2015 року.

Ухвала суду про призначення судового засідання була направлена сторонам по справі рекомендованою кореспонденцією за адресами, вказаними у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 03.07.2015 року не прибув , а подав до суду клопотання (вх. № 15272 від 02.07.2015 року ) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути його представника у судове засідання .

Ухвалами господарського суду розгляд справи було відкладено до 15 год. 30 хвилин 21 липня 2015 року ; до 11 год. 15 хвилин 07 серпня 2015 року ; до 09 годин 30 хвилин 21 серпня 2015 року в порядку статті 77 ГПК України .

Згідно клопотання сторін( позивача та відповідача ) ухвалою господарського суду від 07 серпня 2015 року розгляд справи було продовжено на 15 днів до 01 вересня 2015 року в порядку статті 69 ГПК України .

20 серпня 2015 року до господарського суду Тернопільської області через канцелярію суду від сторін поступило клопотання № 2015/08 від 19.08.2015 року ( вх. № 18421 ) про затвердження у справі мирової угоди , укладеної між сторонами 07 серпня 2015 року та припинення провадження у справі .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ"АГРІ-ТРЕЙД ", місцезнаходження органів управління якого Тернопільська обл., Гусятинський район, с. Васильківці, вул. Незалежності, 68 А,є юридичною особою, яке зареєстроване в установленому законом порядку та включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 36145734, що підтверджується Відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій , а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ"АГРІ-ТРЕЙД ", визначило предметом позову стягнення з фермерського господарства "АГРО-САД", с. Іванчани 386 430,13 грн. заборгованості.

Вказавши відповідачем у справі ОСОБА_2 господарство "АГРО-САД" , місцезнаходження якого с. Іванчани Збаразького району Тернопільської області ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ"АГРІ-ТРЕЙД" вважає, що вказана юридична особа порушила її права.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частино. 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивач вважає, що між ним і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним и використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи підтверджується , що між сторонами по справі 06 травня 2014 року було укладено Договір поставки №06/05/2014, в порядку та на умовах якого, Постачальник зобов'язується поставити,а Покупець прийняти та оплатити насіння, визначене у видаткових накладних відповідно до умов, вказаних у договорі (п. 1.1., 1.2. Договору).

Пунктом 2.1 загальна вартість товару, що постачається згідно Договору становить суму усіх поставок, що відбулися за період дії договору та підтверджені видатковими накладними.

Згідно п. 2.2. Договору оплата товару за даним договором у розмірі 100% вартості товару здійснюється протягом 30 календарних днів після підписання уповноваженими сторонами сторін видаткових накладних шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок в банку .

На виконання умов Договору поставки постачальником було поставлено, а покупцем прийнято товар (насіння кукурудзи ) на суму 559 179,83 грн., що підтверджується видатковою накладною №311 від 20 травня 2014 року.

Зважаючи на наведене, останнім днем строку оплати товару, поставленого згідно видаткової накладної №311 від 20 травня 2014 року, є 19.06.2014 року

25 грудня 2014 року відповідачем було частково оплачено отриманий товар. Випискою банку підтверджується отримання позивачем від ФГ "АГРО-САД" 377 475,00 грн. за насіння згідно Договору поставки.

Зважаючи на часткову оплату отриманого товару, станом на день подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар згідно видаткової накладної №311 від 20.05.2014 року по Договору поставки №06/05/2014 АТ-ФГ АС від 06.05.2014 року становить 181 704,83 грн.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги доводи позивача, оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Пунктом 1 статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання припиняються: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що Покупець ОСОБА_2 господарство " Агро-Сад "с. Іванчани Збаразького району Тернопільської області отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю " Торговий дім " Агрі-Трейд " с. Васильківці Гусятинського району товар ( насіння кукурудзи ) , не оплатив його вартості в сумі 181704,83 грн., що в силу ст.ст. 526 та 530 ЦК України є неприпустимим.

Пунктом 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзподільних документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Доказів сплати боргу в зазначеній сумі перед позивачем ОСОБА_2 господарство " Агро-Сад " с. Іванчани Збаразького району суду не надало .

Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦУК України).

Штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі (ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Так, відповідно до п. 6.4. Договору сторони встановили, що за затримку оплати товару згідно п.2.2 Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день затримки платежу.

Законом України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ", передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку позивача, згідно з яким останній просить суд стягнути з відповідача пеню в періоди з 20.06.2014 року по 17.12.2014 року складає 55 917,98 грн.

Розглянувши представлений розрахунок пені, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 55 917,98 грн. пені обґрунтованими .

Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частино основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.

Передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у свої постанові від 08.04.2008 року у справі № 03/4190.

Відповідно до поданого ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ"АГРІ-ТРЕЙД" розрахунку , позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції складає 137 642,92 грн. за період з 20.06.2014 р. по 11.06.2015р. .

Розглянувши представлений розрахунок, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 137 642,92 грн. індексу інфляції обґрунтованими .

Відповідно до поданого ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ"АГРІ-ТРЕЙД" розрахунку позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних складає 11 164,40 грн.

Розглянувши представлений розрахунок 3% річних, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 11 164,40 грн. 3% річних обґрунтованими .

Таким чином, Позивач по справі представив суду розрахунки суми боргу з нарахуванням 3% річних, індексу інфляції, які приймаються судом як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

20 серпня 2015 року сторони подали до суду ОСОБА_3 угоду від 07.08.2015 р.; просять її затвердити, а провадження у справі припинити.

Статтею 78 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що умови мирової угоди сторін викладаються в адресованому господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до п. 3.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. в ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Мирова угода підписана представниками позивача: директором ТОВ " Торговий дім " Агрі-Трейд " ОСОБА_4, а від імені відповідача - директором Фермерського господарства " Агро-Сад " ОСОБА_5 та скріплена відтисками мокрих печаток юридичних осіб .

Мирова угода сторін стосується їх прав та обов'язків щодо предмету спору, а саме внаслідок її укладання припиняються взаємні зобов'язання.

Умови мирової угоди відповідають вимогам чинного законодавства України .

За таких обставин, оцінивши зазначену мирову угоду, суд прийшов до висновку, що її положення не суперечать чинному законодавству, стосуються лише прав та обов'язків сторін щодо предмету спору, а тому вона підлягає затвердженню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 43, 49, 78, 80 п. 4 ,86, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

У Х В А Л И В:

1.Затвердити у справі № 921/604/15-г/10 мирову угоду, укладену 07 серпня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю " Торговий дім " Агрі-Трейд "с. Васильківці Гусяттинського району Тернопільської області та ОСОБА_2 господарством " Агро-Сад " с. Іванчани Збаразького району Тернопільської області наступного змісту:

ОСОБА_3

с. Іванчани 07 серпня 2015 року

Товариство з обмеженою відповідальністю " Торговий дім " Агрі-Трейд " , іменоване надалі " Сторона-1 " ( позивач по справі № 921/604/15-г/10, що розглядається господарським судом Тернопільської області ) , в особі директора ОСОБА_4 , який діє на підставі Статуту , з однієї сторони та

ОСОБА_2 господарство " Агро-Сад " , іменоване надалі " Сторона-2 " ( Відповідач по справі № 921/604/15-г/10, що розглядається господарським судом Тернопільської області ) , в особі директора ОСОБА_5 , яка діє на підставі Статуту , з іншої сторони , що разом іменовані - " Сторони " , а кожна окремо - " Сторона " , уклали цю ОСОБА_3 угоду ( далі по тесту " Угода " про наступне :

1.Предмет угоди .

1.1.Дана мирова угода укладається в межах господарської справи № 921/604/15-г/10 за позовом Сторони-1 до Сторони-2 про стягнення 386 430,13 грн. ( триста вісімдесят шість тисяч чотириста тридцять гривень тринадцять копійок ) з яких : 181704,83 грн. основного боргу , 11164,40 грн. трьох процентів річних , 137642,92 грн. інфляційних втрат та 55917,98 грн. пені .

1.2. Предметом цієї ОСОБА_3 є примирення сторін щодо частини позовних вимог , а саме :

-позовних вимог Сторони-1 до Сторони-2 про стягнення 11164,40 грн. трьох процентів річних, 137642,92 грн. інфляційних втрат та 55917,98 грн. пені .

2.Права та обов'язки сторін.

2.1.Сторона-2 :

2.1.1.Сторона-2 визнає позовні вимоги Сторони-1 у справі № 921/604/15-г/10 в сумі 181 704,83 грн. основного боргу ;

2.1.2.Сторона-2 визнала зобов'язання в сумі 181704,83 грн. основного боргу та виконала їх шляхом укладення угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.08.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю" Торговий дім " Агрі-Трейд " та ОСОБА_2 господарством " Агро-Сад " ;

2.1.3.З моменту підписання Сторонами цієї ОСОБА_3 та затвердження її судом Сторона-2 не має жодних претензій до Сторони-1, крім тих , які пов'язані з виконанням мирової угоди .

2.2.Сторона-1:

2.2.1.Сторона-1 відмовляється від стягнення 11164,40 грн. трьох процентів річних , 137642,92 грн. інфляційних втрат та 55917,98 грн. пені ;

2.2.2.З моменту підписання Сторонами цієї ОСОБА_3 та затвердження її судом Сторона-1 не має жодних претензій до Сторони-2 , крім тих , які пов'язані з виконанням мирової угоди .

3.Судові витрати .

3.1.Сплачений Стороною-1 судовий збір у справі покладається на сторону , що його сплатила при зверненні до суду та Стороною-2 не відшкодовується .

4.Інші умови .

4.1.Сторони цієї ОСОБА_3 угоди повністю усвідомлюють умови , мету і сутність цієї ОСОБА_3 угоди .

4.2.Сторони підтверджують , що всі викладені умови цієї ОСОБА_3 угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам , а також породжують появу наслідків , зазначених ув тексті цієї мирової угоди . Сторонам відомо , що наслідком укладення цієї ОСОБА_3 угоди є припинення провадження у даній справі, а отже повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами , про той же предмет із тих же підстав не допускається .

4.3.Сторони підтверджують , що особи , які підписали від імені Сторін цю ОСОБА_3 угоду , мають всі необхідні повноваження на підписання цієї ОСОБА_3 угоди і не мають будь-яких обмежень їх повноважень і/або правоздатності , і/або дієздатності .

4.4.Уся інформація , що викладена в цій ОСОБА_3 , приймається Сторонами в повній мірі як достовірна . Кожна сторона окремо несе повну відповідальність за недостовірність інформації , зазначеної в цій ОСОБА_3 угоді .

4.5.Ця ОСОБА_3 угода передається на затвердження господарського суду Тернопільської області у справі № 921/604/15-г/10 і вступає в силу після затвердження цієї ОСОБА_3 угоди судом .

4.6.Ця ОСОБА_3 угода складена трьох примірниках. Перший примірник зберігається в справі № 921/604 /15-г/10 господарського суду Тернопільської області . Два інших примірники по одному для кожної сторони .

5.Реквізити та підписи сторін.

Сторона-1 Сторона-2

TOB " Торговий дім " Агрі-Трейд " ФГ " Агро-Сад "

48257, Тернопільська обл.. Гусятинський район, 47340, Тернопільська обл., Збаразький район

Село Васильківці вул. Незалежності , буд 68А с. Іванчани

код СДРПОУ 36145734 код ЄДРПОУ 36881796

Директор Директор

ТОВ " Торговий дім " Агрі-Трейд " ФГ " Агро-Сад "

Підпис ( ОСОБА_4 ) підпис ( ОСОБА_5 )

Відтиск печатки Відтиск печатки

2.Провадження у справі № 921/604/15-г/10- припинити.

3.Ухвалу направити сторонам по справі.

Суддя М.Є. Півторак