Рішення

від 20.08.2015 по справі 922/3606/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2015 р. Справа № 922/3606/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Престиж», Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Паркомуни, 26/2

до товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитер-К», м. Черкаси, вул. Леніна, 105, к. 401,

про стягнення 77 352,66 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Престиж» звернулось

до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитер-К» про стягнення заборгованості за договором №2383 від 16.12.2014р. в розмірі 77 352,66 грн., у тому числі:

48 875,90 грн. основного боргу,

10 242,11 грн. пені,

17 657,86 грн. інфляційних витрат,

576,79 грн. - 3% річних,

відшкодування судових витрат

та 1 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, письмовий відзив не подав, представника у судове засідання не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду від 03.08.2015р. про призначення справи до розгляду повернулась до суду з відміткою працівника пошти - «за закінченням терміну зберігання».

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності відповідачем відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах відповідача та у витягу з ЄДР.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені та перевірені доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

16.12.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Престиж» (Постачальником - Позивач по справі), в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, та товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитер-К» (Покупцем - Відповідач по справі), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, було укладено договір №2383 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця кондитерську продукцію (надалі по тексту - товар) у відповідності з накладними, які є невід'ємною частиною даного договору, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання представниками сторін і діє до 31 грудня 2015 року.

Відповідно до п. 4.1 Договору поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника за реквізитами, вказаними Покупцем додатково.

Відповідно до п. 4.2 Договору товар поставляється на протязі 7 (семи) робочих днів з моменту надходження заявки Покупця.

Відповідно до п. 5.1 Договору товар сплачується Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 5.2 Договору умови оплати - 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до п. 6.2 Договору датою приймання і переходу товару у власність Покупця являється дата, вказана у накладній на відвантаження, підписаною Покупцем.

На виконання умов Договору Постачальник в період з 17.12.2014р. по 06.01.2015р. здійснив поставку, а Покупець прийняв товар - кондитерську продукцію на загальну суму 73 692,72 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними та накладними (а.с. 67-86):

- накладна №14010646 від 17.12.2014р. на суму 28939,26 грн.;

- накладна №14010878 від 24.12.2014р. на суму 27 107,00 грн.;

- накладна №15010077 від 06.01.2015р. на суму 17646,46 грн.

Покупець здійснив часткове повернення товару:

- 09.02.2015р. на суму 7240,94 грн.;

- 09.02.2015р. на суму 8075,88 грн.

Покупець розрахувався частково в сумі 9500,00 грн. та заборгував за поставлений товар (кондитерську продукцію) Постачальнику 48 875,90 грн. (73 692,72 грн.-15316,82 грн.-9500,00 грн.=48 875,90 грн.).

27.05.2015р. на адресу Покупця направлено претензію №73 про сплату суми заборгованості в розмірі 48 875,90 грн. за отриманий товар та попереджено про звернення до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення суми основного боргу та нарахованих штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних (а.с. 23-24).

Претензія залишилась без відповіді та задоволення.

Невиконання Покупцем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення Постачальника до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Відповідач вимоги не заперечив, доказів погашення боргу не подав. Суд враховує відсутність заяв відповідача суду про об'єктивну неможливість подати суду заперечення проти позову. Доказів погашення однорідних вимог сторонами - не подано.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

За правовою природою договір №2383 від 16.12.2014р. є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір №2383 від 16.12.2014р. не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Відповідно до п. 6.2 Договору датою приймання і переходу товару у власність Покупця являється дата, вказана у накладній на відвантаження, підписаною Покупцем.

Позивач в період з 17.12.2014р. по 06.01.2015р. здійснив поставку, а Відповідач прийняв товар - кондитерську продукцію на загальну суму 73 692,72 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними та накладними, та не оспорюється сторонами.

Повернуто товару на загальну суму 15316,82 грн.

Претензій щодо кількості, якості та асортименту отриманого товару не заявлено.

Факт наявності заборгованості підтверджується Договором, видатковими та товарно-транспортними накладними, копіями актів про встановлення розбіжностей. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриману кондитерську продукцію, в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач суду не подав. Заперечень проти отримання товару відповідач не подав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. 5.2 Договору: умови оплати - 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки товару, недопоставки товару чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав на момент звернення з позовом і провів часткову оплату в розмірі 9500,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 65-6).

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 48875,90 грн. Позов в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.2 Договору за порушення строків оплати, поставки винна сторона сплачує добросовісній стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день нарахування пені, від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

У відповідності до п.7.2 Договору та положень ст.ст. 546, 549-552 ЦК України позивач нараховує відповідачу 10242,11 грн. пені з врахуванням періодів прострочення, суми боргу з мотивів прострочення оплати.

Вимоги обґрунтовані. Розрахунок санкцій перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга:Еліт Закон» з урахуванням строку прострочення оплати партії поставки, за кожен день прострочення - від суми боргу. Розрахунок вимоги виконано вірно. 10242,11 грн. пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наявного грошового зобов'язання Позивачем нараховано Відповідачу 576,79 грн. - 3% річних та 17657,86 грн. інфляційних, які просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. Стягненню підлягає 576,79 грн. - 3% річних та 17657,86 грн. інфляційних на користь позивача.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об'єктивної неможливості заперечити вимоги.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати, які поніс Позивач, сплативши за правові послуги згідно договору від 25.05.2015р. №250501 про надання юридичних послуг - не є адвокатськими витратами на суму 1000,00 грн. та не підлягають до стягнення з Відповідача як судові витрати.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 1 827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитер-К», м. Черкаси, вул. Леніна, 105, к. 401, ідентифікаційний код 38758416, номер рахунку в банку невідомий

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Престиж», Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Паркомуни, 26/2, ідентифікаційний код 31714807, рахунок №26005477669 в АТ «ОСОБА_4 ОСОБА_2», м. Київ, МФО 380805

48 875,90 грн. основного боргу, 10 242,11 грн. пені, 17 657,86 грн. інфляційних витрат, 576,79 грн. - 3% річних та 1 827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 21.08.2015р.

Суддя Г.М. Скиба