Постанова

від 18.08.2015 по справі 911/2518/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2015 р. Справа№ 911/2518/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Ільєнок Т.В.

Тарасенко К.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 18.08.2015 року по справі № 911/2518/13 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на ухвалу господарського суду Київської області від 07.07.2015 року за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" від 29.05.2015 року № 29-1/05 на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області у справі № 911/2518/13 (суддя - Саванчук С.О.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "ПК

ТРЕЙДСЕРВІСГРУП"

2. фізичної особи-підприємця Кудухашвілі Сергія Георгійовича

про стягнення 59 434,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 22.08.2013 року у справі № 911/2518/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП" та фізичної особи-підприємця Кудухашвілі Сергія Георгійовича про стягнення 59 434,86 грн., позов задоволено частково та стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та фізичної особи-підприємця Кудухашвілі Сергія Георгійовича на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" 5 000,00 грн. 3% річних, 5 254,18 грн. витрат на послуги адвоката, 1 585,93 грн. судового збору, стягнуто з фізичної особи-підприємця Кудухашвілі Сергія Георгійовича на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 37 152,79 грн. пені, 1 627,66 грн. 3% річних та 11 005,81 грн. інфляційних втрат.

09.09.2013 року господарським судом Київської області видано судові накази у справі № 911/2518/13, які надіслано позивачу.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 125/15 від 29.05.2015 року) надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" від 29.05.2015 року № 29-1/05 на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області щодо виконання наказів господарського суду Київської області від 09.09.2013 року справі № 911/2518/13.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.2015 року у справі № 911/2518/13 відмовлено у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" від 29.05.2015 року № 29-1/05 на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області у справі № 911/2518/13.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, позивач, товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати ухвалу та прийняти нову, якою скаргу задовольнити повністю.

Скаржник стверджує, що ухвала господарського суду м. Києва винесена з не повним з'ясуванням обставини, що мають значення для справи, наявним є невідповідність висновків, викладених у ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного рішення.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" по справі № 911/2518/13 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів Авдеєва П.В., Куксова В.В.

У зв'язку з перебуванням судді Куксов В.В. та Ільєнок Т.В. у відпустці розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 911/2518/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Сулім В.В. та Тарасенко К.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2015 року відновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено розгляд справи на 18.08.2015 року о 09:20.

У зв'язку з перебуванням судді Суліма В.В. у відпустці розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 911/2518/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Ільєнок Т.В. та Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 року прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на ухвалу господарського суду Київської області від 07.07.2015 року за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" від 29.05.2015 року № 29-1/05 на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області у справі № 911/2518/13 до провадження зазначеною колегією.

Представник скаржника був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду скасувати та прийняти постанову, якою скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 09.09.2013 року по справі № 911/2518/13 задовольнити. Визнати дії відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області під час виконання наказів господарського суду Київської області від 09.09.2013 року по справі № 911/2518/13 незаконними. Визнати недійсними та скасувати постанови відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області від 11.05.2015 року про повернення наказів господарського суду Київської області від 09.09.2013 року по справі № 911/2518/13 стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Визнати бездіяльність відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 09.09.2013 року по справі № 911/2518/13 незаконною.

В судове засіданні представники відповідачів та ДВС не з'явились, причини неявки не повідомили.

Колегія суддів прийняла рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів та ВДВС, про що не заперечував представник позивача, оскільки апеляційна інстанція обмежена строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу терміном 15 днів.

Також в ч. 2 ст. 1212 ГПК України вказано, що неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу ДВС в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу господарського суду Київської області від 07.07.2015 року по справі № 911/2518/13 - необхідно скасувати.

Як визначає ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема ухвала про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби (п. 21 ч. 1 ст. 106 ГПК України).

Апеляційні скарги на ухвали місцевого суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення господарського суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Київської області від 22.08.2013 року у справі № 911/2518/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП" та фізичної особи-підприємця Кудухашвілі Сергія Георгійовича про стягнення 59 434,86 грн., позов задоволено частково та стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та фізичної особи-підприємця Кудухашвілі Сергія Георгійовича на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" 5 000,00 грн. 3% річних, 5 254,18 грн. витрат на послуги адвоката, 1 585,93 грн. судового збору, стягнуто з фізичної особи-підприємця Кудухашвілі Сергія Георгійовича на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 37 152,79 грн. пені, 1 627,66 грн. 3% річних та 11 005,81 грн. інфляційних втрат.

Стаття 116 ГПК України встановлює, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

09.09.2013 року господарським судом Київської області видано судові накази у справі № 911/2518/13, які надіслано позивачу.

Як регламентовано ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі виконавчого документа державний виконавець відкриває виконавче провадження.

Положеннями ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

14.11.2013 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області Хоменко О.М. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 40679852 та ВП № 40679894 (а.с. 61-62, т. 3).

21.11.2013 року виконавчі провадження № 40679852 та № 40679894 об'єднані в зведене виконавче провадження.

Постановами відділу державної виконавчої служби від 20.11.2013 накладено арешт на все майно боржника у виконавчому провадженні № 40679852 та № 40679894 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 09.09.2013 у справі № 911/2518/13.

Постановами відділу державної виконавчої служби від 05.12.2013 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження у виконавчому проваджені № 40679894 та № 40679852 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 09.09.2013 у справі № 911/2518/13.

Відповідно до постанов відділу державної виконавчої служби від 08.10.2014 року, накази суду від 09.09.2013 у справі № 911/2518/14 у виконавчому провадженні № 40679852 та № 40679894 повернуті стягувачу на підставі пункту 7 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" - майно боржника, розшук якого здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.12.2014 року визнано недійсними постанови відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області від 08.10.2014 року про повернення наказів господарського суду Київської області від 09.09.2013 року у справі № 911/2518/13 стягувачеві на підставі пункту 7 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" як передчасно винесені.

Постановами відділу державної виконавчої служби від 24.12.2014 року скасовано постанови відділу державної виконавчої служби від 08.10.2014 року про повернення виконавчих документів стягувачу.

Постановами від 11.05.2015 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області Антоновим О.М. повернуто виконавчі документи стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Не погоджуючись з зазначеними постановами товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулось до суду з скаргою від 29.05.2015 року № 29-1/05 на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області щодо виконання наказів господарського суду Київської області від 09.09.2013 року справі № 911/2518/13.

Скаргу обгрунтовано тим, що відділом державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області не були поновлені виконавчі провадження № 40679852 та № 40679894, виконавчі провадження тривали менше шести місяців після винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень та не виконано вимоги законодавства, що регулює примусове виконання виконавчого документа при винесенні постанов від 11.05.2015 у виконавчих провадженнях № 40679852 та № 40679894 про повернення виконавчих документів стягувачеві, у зв'язку з тим, що майно боржника, розшук якого здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.2015 року у справі № 911/2518/13 відмовлено у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" від 29.05.2015 року № 29-1/05 на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області у справі № 911/2518/13.

Ухвала мотивована тим, що Закон України "Про виконавче провадження" та Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999 року, не містять конкретного та виключного переліку дій, які має вчинити державний виконавець, виконуючи певне виконавче провадження.

Однак, з зазначеним колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

За статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, це завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону.

Згідно приписів статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження" прямо передбачає, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 2 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як було зазначено вище, відповідно до постанов відділу державної виконавчої служби від 08.10.2014 року, накази суду від 09.09.2013 у справі № 911/2518/14 у виконавчому провадженні № 40679852 та № 40679894 повернуті стягувачу на підставі пункту 7 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" - майно боржника, розшук якого здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.12.2014 року визнано недійсними постанови відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області від 08.10.2014 року про повернення наказів господарського суду Київської області від 09.09.2013 року у справі № 911/2518/13 стягувачеві на підставі пункту 7 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" як передчасно винесені.

Постановами відділу державної виконавчої служби від 24.12.2014 року скасовано постанови відділу державної виконавчої служби від 08.10.2014 про повернення виконавчих документів стягувачу.

Виконавче провадження №40679852 та №40679894 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 09.09.2013 року по справі № 911/2518/13 тривало менше шести місяців з дня винесення постанов відділом державної виконавчої служби від від 24.12.2014 про скасовано постанов відділу державної виконавчої служби від 08.10.2014 року про повернення виконавчих документів стягувачу.

Виконавчі дії - це заходи примусового виконання, перелік яких міститься в ст. 32 названого Закону, а саме: і) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника," 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. Аналогічні положення закріплені в статті 65 Закону.

Законом України "Про виконавче провадження" передбачено, що на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, державний виконавець має право накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частиною 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Згідно п. 5.1.1 Інструкції про порядок проведення виконавчих дій звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стаття 66 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (абзац другий частини другої статті 11 Закону).

Стаття 115 ГПК України вказує, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області належних, повних та об'єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 09.09.2013 року по справі №911/2518/13 не вчинено, що є порушенням норм чинного законодавства України.

Отже, вказані постанови не відповідають вимогам закону та підлягає скасуванню.

До цього ж, необхідно зазначити, що ч. 4 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що до заходів примусового виконання рішень відносяться також й інші заходи передбачені рішенням.

Як вбачається зі змісту судових наказів, вони є виконавчими документами, які відповідають вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в даних виконавчих документах зазначені всі обов'язкові дані, що мають бути вказані у виконавчому документі, а саме: повне найменування та ім'я стягувача і боржника, їх місцезнаходження та проживання.

Враховуючи вищенаведене застосування державним виконавцем пункту 7 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" є неправомірним та безпідставним.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали не прийняв зазначені положення законодавства до уваги.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені господарським судом в оскаржуваній ухвалі обставини не є підставою для відмови у задоволенні скарги на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області. Тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення та відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, у разі неможливості виконання наказу по даній справі державний виконавець не позбавлений права звернутись до суду з заявою про роз'яснення способу виконання рішення та про зміну способу та порядку його виконання.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Київської області від 07.07.2015 року у справі № 911/2518/13 підлягає скасуванню.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-105, 106, 121-2 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на ухвалу господарського суду Київської області від 07.07.2015 року за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" від 29.05.2015 року № 29-1/05 на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області у справі № 911/2518/13 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 07.07.2015 року по справі № 911/2518/13 скасувати.

3. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" від 29.05.2015 року № 29-1/05 на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області у справі № 911/2518/13 задовольнити.

4. Визнати дії відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області під час виконання наказів господарського суду Київської області від 09.09.2013 року по справі № 911/2518/13 при винесені постанов від 11.05.2013 про повернення наказів на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» незаконними.

5. Визнати недійсними та скасувати постанови відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області від 11.05.2015 року про повернення наказів господарського суду Київської області від 09.09.2013 року по справі № 911/2518/13 стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

6. Визнати бездіяльність відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 09.09.2013 року по справі № 911/2518/13 незаконною.

7. Стягнути з відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області (84116, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 609, 00 грн.

8. Доручити господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

9. Матеріали справи № 911/2518/13 повернути до господарського суду Київської області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Т.В. Ільєнок

К.В. Тарасенко