Рішення

від 15.10.2014 по справі 918/1262/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2014 р. Справа № 918/1262/14

Суддя Романюк Р.В . розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради Рівненської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до Об'єднання співвласників житлового будинку "Бальзамін"

про стягнення 127 507 грн. 97 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №03-05/4 від 02.01.2014року);

від відповідача: ОСОБА_2 (голова правління);

прокурор: Ковальчук Л.В. (посвідчення № 027171 від 02.01.2014 року).

Обставини справи: Заступник прокурора міста Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради Рівненської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернувся до господарського суду з позовом до Об'єднання співвласників житлового будинку "Бальзамін" про стягнення 187 102 грн. 63 коп. з яких: 141 958 грн. 22 коп. заборгованість за надані послуги; 4 722 грн. 20 коп. пеня; 2 035 грн. 84 коп. - 3% річних та 38 386 грн. 37 коп. інфляційні.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначив, що позивач на підставі договору №203 від 11.11.2009р. надав відповідачу теплову енергію, вартість якої останнім не сплачена, а тому існуючу заборгованість з урахуванням пені, 3 % річних та інфляційних, просить суд стягнути у примусовому порядку.

15.10.2014р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 109 158 грн. 22 коп. заборгованості, 3 550 грн. 88 коп. пені, 2 161 грн. 30 коп. - 3% річних та 14 413 грн. 01 коп. - інфляційних.

Вказана заява подана в порядку визначеному ст. 22 ГПК України, підписана уповноваженим представником, не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін, а відтак приймається судом.

В судовому засіданні 15.10.2014 року прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні існування боргу визнав.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «гвнетеплоенергоВ» (підприємство) та Об'єднання співвласників житлових будинків В«БальзамінВ» (споживач) 11.11.2009р. уклали договір № 203 на відпуск теплової енергії.

Відповідно до п. 1.1 Договору Підприємство зобов'язується надавати Споживачеві теплову енергію, а Споживач, в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленим тарифом в терміни, передбачені цим Договором.

Згідно п. 1.4 Договору теплова енергія подається Споживачу за адресою: вул. Відінська, 23.

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Договір підписаний уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «гвнетеплоенергоВ» та Об'єднання співвласників житлових будинків В«БальзамінВ» і скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору позивач в період з жовтня 2013 року по липень 2014 року відпускав відповідачу теплову енергію, вартість якої останній оплатив частково і станом на 15.10.2014р. заборгованість відповідача перед ТО «гвнетеплоенергоВ» становить 109 158 грн. 22 коп.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, враховуючи, що наявність заборгованості в сумі 109 158 грн. 22 коп. за поставлену в період з жовтня 2013 року по липень 2014 року згідно Договору теплову енергію, підтверджується зібраними у справі доказами і не заперечується представником відповідача присутнім в судовому засіданні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (Постанова Верховного суду України від 12.12.11 в справі №07/238-10).

На підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 01.10.2013р. по 18.07.2014р. в розмірі 2 161 грн. 30 коп. та інфляційні за період з 01.01.2014р. по 01.07.2014р. в розмірі 14 413 грн. 01 коп.

Суд, перевіривши подані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних, встановив, що останні є арифметично вірними та відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, пунктом 6.3.3. Договору сторони обумовили, що споживач (відповідач у справі) несе відповідальність за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання за спожиту теплову енергію, позивачем нараховано пеню за період з 11.11.2013р. по 11.03.2014р., розмір якої складає 3 550 грн. 88 коп.

Суд, перевіривши розрахунки пені, нарахованої Позивачем, встановив, що останні є арифметично вірними, відповідають приписам законодавства та положенням договору.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно пункту 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

За таких обставин, враховуючи що відповідач є неприбутковою організацією, майновий стан якої залежить від надходження коштів від жильців будинку та зважаючи, що після порушення провадження у справі відповідачем в добровільному порядку сплачено значну частину заборгованості, суд вважає за можливе скористатись правом, наданим ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України, зменшивши суму пені, яка підлягає стягненню на 50 % до 1 775 грн. 44 коп.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 109 158 грн.22 коп. заборгованості за надану згідно Договору теплову енергію, 1 775 грн. 44 коп. пені, 2 161 грн. 30 коп. - 3% річних та 14 413 грн. 01 коп. інфляційних, з покладенням судових витрат на відповідача у справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників житлового будинку "Бальзамін" (33018 м. Рівне, вул. Відінська, буд 23, код ЄДРПОУ 25320651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «гвнетеплоенергоВ» (33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, буд. 27, код ЄДРПОУ 36598008) 109 158 (сто дев'ять тисяч сто п'ятдесят вісім) грн. 22 коп. заборгованості, 1 775 (одну тисячу сімсот сімдесят п'ять) грн. 44 коп. пені, 2 161 (дві тисячі сто шістдесят одну) грн. 30 коп. - 3% річних та 14 413 (чотирнадцять тисяч чотириста тринадцять) грн. 01 коп. інфляційних.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Об'єднання співвласників житлового будинку "Бальзамін" (33018 м. Рівне, вул. Відінська, буд 23, код ЄДРПОУ 25320651) в дохід Державного бюджету України 2 585 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 67 коп. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.10.2014р.

Суддя Романюк Р.В.