Рішення

від 19.08.2015 по справі 915/937/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року Справа № 915/937/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кошевенко-Писарев Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю від 12.06.2015р.

від відповідача-1: ОСОБА_2, за довіреністю від 26.01.2015р. №250/02.02.01-22/02.06/14/15

від відповідача-2: ОСОБА_3, за довіреністю від 02.04.2015р.

від третьої особи: ОСОБА_1, за довіреністю від 12.06.2015р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (54028, м. Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова, 118, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

до відповідачів: 1. Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573);

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (54056, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (54028, м. Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова, 118, ідентифікаційний код НОМЕР_3)

про: визнання недійсними договорів оренди та спонукання відповідача укласти договір, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про:

- визнання недійсними з моменту укладення договору оренди землі №8989 від 19.09.2012р. та договору оренди землі №9535 від 19.09.2013р., які були укладені між Миколаївською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5;

- спонукання Миколаївської міської ради укласти договір оренди землі на новий строк, передавши в оренду земельну ділянку площею 12 квадратних метрів по вул. Космонавтів ріг проспекту Миру в м. Миколаєві /поновлення договору оренди землі від 03.08.2006р./ з позивачем.

В подальшому 09.07.2015р. за вх.№12824/15 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, яка подана до суду до початку розгляду справи по суті та прийнята судом до розгляду. Відповідно до заяви про зміну предмету позову позивач просить суд:

- визнати частково недійсними з моменту укладення договір оренди землі №8989 від 19.09.2012р. та договір оренди землі №9535 від 19.09.2013р., які були укладені між Миколаївською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 12 квадратних метрів по вул. Космонавтів ріг проспекту Миру у м. Миколаєві кадастровий №4810136900:02:037:0040;

- спонукати Миколаївської міської ради укласти договір оренди землі на новий строк, передавши в оренду земельну ділянку площею 12 квадратних метрів по вул. Космонавтів ріг проспекту Миру в м. Миколаєві кадастровий №4810136900:02:037:0040 /поновлення договору оренди землі від 27.08.2009р./ з позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 27.08.2009р. між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 12 кв.м. по проспекту Миру ріг вул. Космонавтів у м. Миколаєві, кадастровий номер №4810136900:02:037:0040. Строк дії даного договору закінчився 28.02.2011р.;

- з метою перешкоджання реалізації позивачем права на продовження договору оренди, відповідачем-2 було ініційовано судовий процес, предметом якого є визнання протиправним та скасування п.10 рішення відповідача-1 від 07.07.2011р. №7/23 та встановлення судової заборони на укладання договору оренди, зокрема між позивачем та відповідачем-1, а в подальшому позовні вимоги були доповнені вимогою про розірвання договору оренди від 27.08.2009р.;

- постановою Ленінського райсуду м. Миколаєва від 21.12.2011р. у справі № 2-а-10320/11/1416, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012р., було визнано незаконним та скасовано вказаний п.10 рішення відповідача-1 від 07.07.2011р. №7/23;

- ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014р. зазначені судові рішення були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Постановою Ленінського райсуду м. Миколаєва від 06.10.2014р. у справі №2-а-489/226/2014, в цій частині залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015р., у позові відповідачу-2 у даній справі про визнання протиправним та скасування п.10 рішення відповідача-1 від 07.07.2011р. №7/23 було відмовлено;

- в той же час, в порушення переважного права позивача на укладення договору оренди землі на новий строк, передбаченого ст. 33 Закону України «Про оренду землі», між відповідачами були укладені спірні договори щодо оренди земельної ділянки, в межі якої входить земельна ділянка, яка була орендована позивачем за укладеним з відповідачем-1 договором оренди землі №6858 від 27.08.2009р., строк якого закінчився 28.02.2011р. та який не був поновлений на новий строк за посиланнями позивача по вині відповідача-1.

Ухвалою суду від 08.06.2015р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 30.06.2015р. о 12:00; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6; витребувано додаткові докази у справі.

22.06.2015р. за вх.№11450/15 до суду від відповідача-1 надійшла заява про відкладення розгляду справи.

25.06.2015р. за вх.№11833/15 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів у зв’язку з необхідністю тривалого часу для підготовки витребуваних судом документів. Розгляд вказаного клопотання у судовому засіданні 30.06.2015р. відкладено судом на наступне судове засідання.

30.06.2015р. за вх.№11971/15 та за вх.№12098/15 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

30.06.2015р. за вх.№11974/15 до суду від відповідача-2 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи та підготовкою витребуваних судом документів.

30.06.2015р. за вх.№12099/15 до суду від третьої особи надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

04.06.2015р. за вх.№10111/15 до суду від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову.

У судовому засіданні 30.06.2015р. представник позивача відкликав дану заяву та просив суд її не розглядати.

Господарський суд, враховуючи, що подання учасниками судового процесу заяв та клопотань є правом останніх, ухвалив вважати дану заяву позивача не поданою на розгляд суду (відкликаною).

30.06.2015р. за вх.№11970/15 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування в порядку ст. 38 ГПК України у відповідачів належним чином засвідчених копій договорів оренди землі №8989 від 19.09.2012р. та №9535 від 19.09.2013р., та додатків до них, які були укладені між Миколаївською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5.

30.06.2015р. за вх.№11973/15 до суду від відповідача-2 надійшла заява про зупинення провадження у справі до вирішення та набрання законної сили судовим рішенням у пов’язаній з нею іншій господарській справі №915/940/15.

Ухвалою суду від 30.06.2015р. розгляд справи відкладено на 09.07.2015р. о 16:00; у задоволенні заяви відповідача-2 за вх.№11973/15 від 30.06.2015р. про зупинення провадження у справі відмовлено; клопотання позивача за вх.№11970/15 від 30.06.2015р. про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України задоволено; витребувано додаткові докази у справі.

08.07.2015р. за вх.№12737/15 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

09.07.2015р. за вх.№12784/15 до суду від відповідача-2 надійшли заперечення на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

09.07.2015р. за вх.№12823/15 та за вх.№12877/15 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

09.07.2015р. за вх.№12822/15 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування в порядку ст. 38 ГПК України доказів, а саме позивач просить витребувати від органу Держземагентства витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 12 кв. м. по вул. Космонавтів ріг проспекту Миру в м. Миколаєві (кадастровий номер 4810136900:02:037:0040).

09.07.2015р. за вх.№12883/15 від позивача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів. Аналогічне клопотання надійшло 25.06.2015р. за вх.№11833/15 до суду від відповідача-1.

Ухвалою суду від 09.07.2015р. задоволено клопотання позивача та відповідача-1 та продовжено строк розгляду справи №915/937/15 до 19.08.2015р.; розгляд справи відкладено на 14.08.2015р. о 16:00; клопотання позивача за вх.№12822/15 від 09.07.2015р. про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України задоволено; витребувано додаткові докази у справі.

30.07.2015р. за вх.№14261/25 до суду від Управління Держземагентства у Миколаївському районі Миколаївської області надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

14.08.2015р. за вх.№15086/15 до суду від відповідача-2 надійшли заперечення на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

14.08.2015р. за вх.№15112/15 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.08.2015р. судом оголошувалась перерва до 18.08.2015р. о 16:00.

18.08.2015р. за вх.№15249/15 до суду від відповідача-2 надійшли заперечення на позовну заяву.

У судовому засіданні 18.08.2015р. судом оголошувалась перерва до 19.08.2015р. о 17:00.

19.08.2015р. за вх.№15391/15 та за вх.№15351/15 до суду від відповідача-2 надійшли заперечення на позовну заяву, заява про застосування строку позовної давності та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

19.08.2015р. за вх.№15356/15 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

У судових засіданнях представник позивача та третьої особи підтримав позовні вимоги (з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про зміну предмету позову) в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача-1 у судових засіданнях проти задоволення позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.

Так, відповідач-1 вважає, що на підставі рішення відповідача-1 від 21.08.2012р. №19/42 між відповідачами був укладений спірний договір від 19.09.2012р. №8989 строком на 1 рік, тобто до 19.09.2013р. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.04.2013р. у справі №915/155/13-г, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2013р., у позові позивачу у даній справі про скасування п.24 рішення відповідача-1 від 21.08.2012р. №19/42, скасування державної реєстрації та визнання недійсним спірного договору від 19.09.2012р. було відмовлено. Таким чином, за посиланнями відповідача-1 спір про визнання недійсним договору оренди землі №8989 від 19.09.2012р. вже вирішувався в господарському суді в 2013 році, а рішення господарського суду Миколаївської області від 02.04.2013р. у справі №915/155/13-г, яким відмовлено позивачу у визнанні недійсним вказаного договору набрало законної сили, з огляду на що слід припинити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі №8989 від 19.09.2012р.

У судовому засіданні 19.08.2015р. судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі в частині визнання недійсним договору оренди землі №8989 від 19.09.2012р. з огляду на те, що позовні вимоги у справі №915/155/13-г про визнання недійсним договору оренди землі №8989 від 19.09.2012р. заявлялись позивачем з інших підстав, ніж у даній справі, з огляду на що відсутні підстави для припинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Окрім того, відповідач-1 посилається на те, що:

- згідно з п.2.29 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє. Таким чином, вимога позивача про визнання недійсним спірного договору від 19.09.2012р. не підлягає задоволенню, адже дія даного договору припинилась 19.09.2013р. у зв’язку із закінченням строку, на який його було укладено;

- на підставі рішення відповідача-1 від 16.05.2013р. №28/40 між відповідачами був укладений спірний договір від 19.09.2013р. №9535. Дане рішення відповідача-1 позивач також намагався оспорити у судовому порядку, але ухвалою Центрального райсуду м. Миколаєва від 06.03.2014р. позов був залишений без розгляду у зв’язку з неодноразовою неявкою позивача;

- позивачем не подано жодного доказу порушення відповідачами норм законодавства при укладенні спірних договорів, а отже позов позивача є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню судом;

- рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.02.2012р. у справі №5016/57/2012(17/6) було зобов’язано Миколаївську міську раду розглянути та прийняти відповідне рішення по зверненню позивача щодо поновлення договору оренди спірної земельної ділянки для обслуговування на цій ділянці торгівельного кіоску. 01.13.2012р. Миколаївська міська рада прийняла рішення №15/40 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Ленінському району м. Миколаєва», яким відмовила позивачу в поновленні договору оренди спірної земельної ділянки. Вищезазначене рішення Миколаївської міської ради оскаржувалось позивачем в судовому порядку, але рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.04.2012р. у справі №5016/506/2012(16/39) у позові позивача до Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування п.п. 10, 12 рішення Миколаївської міської ради №15/40 від 01.03.2012р. було відмовлено в повному обсязі;

- позивачем було пропущено строк позовної давності в частині позовних вимог про спонукання Миколаївської міської ради укласти/поновити договір оренди землі на новий строк, оскільки строк дії договору оренди землі, який намагається поновити позивач, закінчився 28.02.2011р.

Представник відповідача-2 у судових засіданнях проти задоволення позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Так, відповідач-2 вважає, що:

- позивач не є стороною спірних договорів, а матеріалами справи не підтверджується наявність у позивача законного інтересу у спірних відносинах, який підлягає судовому захисту. Так, строк дії договору від 27.08.2009р., укладеного відповідачем-1 з позивачем, закінчився 28.02.2011р., земельна ділянка позивачем не використовується, нерухоме майно, належне позивачу, на цій земельній ділянці відсутнє;

- рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.11.2012р. у справі №5016/769/2012(17/44) у позові третьої особи у даній справі про визнання недійсним п.12 рішення відповідача-1 від 01.03.2012р. №15/28, яким відповідачу-2 надано дозвіл на складання проекту землеустрою, було відмовлено;

- рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.04.2013р. у справі №915/155-13-г у позові третьої особи у даній справі про скасування п.24 рішення відповідача-1 від 21.08.2012р. №19/42, скасування державної реєстрації та визнання недійсним спірного договору від 19.09.2012р. було відмовлено;

- договір від 19.09.2012р. №8989 не діє, оскільки був укладений новий договір від 19.09.2013р. №9535, а отже предмет спору щодо договору від 19.09.2012р. №8989 відсутній;

- згідно з п.2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов’язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Позивач не надав рішення відповідача-1 щодо поновлення договору оренди або про відмову у поновленні, а отже позов є необґрунтованим;

- для забудови земельної ділянки, яка є об’єктом спірних договорів, відповідачем-2 були отримані всі необхідні документи. Відповідач-2 розпочинав будівництво шляхом огородження будівельного майданчику, який в подальшому був самочинно знесений невідомими особами. На даний час будівництво не здійснюється;

- позивач не наводить обставин та доказів, в якій саме частині, з урахуванням 12 кв.м. землі, що бажає відвести позивач, є недійсними спірні договори оренди землі загальною площею 114 кв.м. Також, позивачем не вказано яким саме чином необхідно поновити договір оренди землі 12 кв.м., яка, як вважає позивач, перебуває у загальній площі землі 114 кв.м., що є об’єктом спірних договорів;

- на час укладення спірних договорів переважне право позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк припинилось у зв’язку з недотриманням позивачем порядку поновлення договору оренди землі, передбаченого договором та ст. 33 Закону України «Про оренду землі»;

- чинна на момент закінчення строку дії договору оренди землі №6858 від 27.08.2009р. між позивачем та відповідачем-1 договором (28.02.2011р.) редакція Закону України «Про оренду землі» не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі;

- позивачем було пропущено строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

27.08.2009р. між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір оренди землі №6858, зареєстрований у МРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.08.2009р. №040900100754.

Предметом даного договору є передача відповідачем-1 позивачу в оренду строком на 3 роки з 28.02.2008р. вільної від забудови земельної ділянки площею 12 кв.м., розташованої по проспекту Миру ріг вул. Космонавтів у м. Миколаєві, кадастровий номер №4810136900:02:037:0040, для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торговельного кіоску.

Відповідно до п.3.1 договору після закінчення строку договору позивач має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі позивач повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору письмово звернутись до відповідача-1 з клопотання про продовження строку оренди. Підставою для поновлення договору буде відповідне рішення відповідача-1.

27.08.2009р. відповідач-1 передав, а позивач прийняв в оренду обумовлену цим договором земельну ділянку, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 27.08.2009р. та іншими доказами.

Отже, строк дії даного договору був встановлений позивачем та відповідачем-1 до 28.02.2011р. , що визнається сторонами.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.02.2012р. у справі №5016/57/2012(17/6) задоволено позов позивача до відповідача-1 про спонукання вчинити певні дії: Миколаївській міській раді розглянути та прийняти відповідне рішення по зверненню позивача щодо поновлення договору оренди земельної ділянки площею 0,0012 га по пр. Миру ріг вул. Космонавтів в Ленінському районі м. Миколаєва для обслуговування на цій ділянці торгівельного кіоску.

01.03.2012р. відповідач-1 прийняв рішення №15/40 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Ленінському району м. Миколаєва», п.10 якого відмовив позивачу в поновленні договору оренди земельної ділянки площею 12 кв.м. для подальшого обслуговування торгового кіоску по пр. Миру ріг вул. Космонавтів.

Не погоджуючись з відмовою відповідача-1, позивач звернувся до господарського суду Миколаївській області з позовом до Миколаївської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування п.п. 10, 12 рішення Миколаївської міської ради №15/40 від 01.03.2012р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.04.2012р. у справі №5016/506/2012(16/39) у позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.04.2012р. у справі №5016/506/2012(16/39) в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.12.2011р. у справі №2-а-10320/11/1416 задоволено адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Миколаївської міської ради треті особи - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення: визнано незаконним та скасовано п.10 розділу 2 рішення відповідача-1 від 07.07.2011р. №7/23 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Ленінському району м. Миколаєва» щодо продовження Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 на 3 роки термін оренди земельної ділянки, загальною площею 18 кв.м., по вул. Космонавтів ріг проспекту Миру.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012р. у справі №2-а-10320/11/1416 вказану постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.12.2011р. було залишено без змін.

01.03.2012р. відповідач-1 прийняв рішення №15/28 «Про надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним особам, громадянам та внесення змін до рішень міської ради по Ленінському району м. Миколаєва», п.12 якого надав відповідачу-2 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 160 кв.м. для будівництва 2 черги двоповерхового торгового об’єкта, прилеглого до існуючої будівлі по пр. Миру, 56/Б-2.

21.08.2012р. відповідач-1 прийняв рішення №19/42 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Ленінському району м. Миколаєва», п.24 якого передав відповідачу-2 в оренду строком на 1 рік земельну ділянку площею 114 кв.м. для будівництва 2 черги двоповерхового торгового об’єкта, прилеглого до існуючої будівлі по пр. Миру, 56/Б-2.

19.09.2012р. між відповідачами був укладений спірний договір №8989, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Миколаєві, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.09.2012р. №481010004001250.

Предметом даного договору є передача відповідачем-1 відповідачу-2 в оренду строком на 1 рік вільної від забудови земельної ділянки площею 114 кв. м. для будівництва 2 черги двоповерхового торгового об’єкта, прилеглого до існуючої будівлі по пр. Миру, 56/Б-2, кадастровий номер №4810136900:02:037:0047.

19.09.2012р. відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв в оренду обумовлену спірним договором земельну ділянку, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 19.09.2012р. та іншими доказами.

16.05.2013р. відповідач-1 прийняв рішення №28/40 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Ленінському району м. Миколаєва», п.1 якого продовжив відповідачу-2 на 2 роки строк оренди земельної ділянки площею 114 кв.м. для будівництва 2 черги двоповерхового торгового об’єкта, прилеглого до існуючої будівлі по пр. Миру, 56/Б-2.

19.09.2013р. між відповідачами був укладений спірний договір №9535, предметом якого є продовження відповідачем-1 строком до 19.09.2015р. права оренди відповідача-2 на вільну від забудови земельну ділянку площею 114 кв. м. для будівництва 2 черги двоповерхового торгового об’єкта, прилеглого до існуючої будівлі по пр. Миру, 56/Б-2, кадастровий номер №4810136900:02:037:0047.

19.09.2013р. відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв в оренду обумовлену спірним договором земельну ділянку, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 19.09.2013р. та іншими доказами.

Речове право відповідача-2 на земельну ділянку, яка є об’єктом спірних договорів, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з зазначеного реєстру від 09.10.2013р. та іншими доказами.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.12.2013р. у справі №915/1855/13 позов ФО-П ОСОБА_5 до ФО-П ОСОБА_6, ФО-П ОСОБА_4, третя особа: Миколаївська міська рада, про звільнення орендованої ФО-П ОСОБА_5 на підставі договору оренди землі від 19.09.2013р. №9535 земельної ділянки загальною площею 114 кв. м., що знаходиться за адресою м. Миколаїв, пр. Миру, 56-Б/2, шляхом демонтування за рахунок ФО-П ОСОБА_6 та ФО-П ОСОБА_4, розміщених на ній двох торгівельних кіосків із належним до них всім допоміжним майном та приведенням її у придатний до використання стан був задоволений. У даному рішенні суд, в тому числі, встановив відсутність у позивача на момент розгляду справи правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

У межах території, на якій раніше була розташована земельна ділянка площею 12 кв.м., кадастровий номер №4810136900:02:037:0040, що є об’єктом укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору від 27.08.2009р., зареєстрована земельна ділянка площею 114 кв. м., кадастровий номер №4810136900:02:037:0047, що є об’єктом укладених між відповідачами спірних договорів. Дана обставина підтверджується листом Управління Держземагентства у Миколаївському районі Миколаївської області від 24.07.2015р. №9-14.03-0.4-4731/2-15 та відповідачем-2 належними доказами не спростована.

Земельна ділянка площею 114 кв.м., кадастровий номер №4810136900:02:037:0047, що є об’єктом укладених між відповідачами спірних договорів, вільна від забудови, що підтверджується п.2.2 договору від 19.09.2013р. №9535, поясненнями відповідача-2 та не заперечується іншими учасниками судового процесу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014р. були скасовані вищезазначені постанова Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.12.2011р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012р. у справі №2-а-10320/11/1416, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06.10.2014р. у справі №2а/489/226/2014 у задоволенні позову відповідача-2 у даній справі було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015р. скасовано постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06.10.2014р. у справі №2а/489/226/2014 в частині вирішення позовної вимоги про розірвання договору оренди землі, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та Миколаївською міською радою від 27.08.2009р., розірвання договору оренди землі, укладеного між ФОП ОСОБА_6 та Миколаївською міською радою від 03.08.2006р. та закрито провадження у справі в цій частині; в решті (в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування п.10 розділу 2 рішення відповідача-1 від 07.07.2011р. №7/23) постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06.10.2014р. у справі №2а/489/226/2014 залишено без змін.

Вважаючи, що укладенням відповідачами спірних договорів щодо оренди земельної ділянки, в межі якої входить земельна ділянка, яка була орендована позивачем за укладеним з відповідачем-1 договором оренди землі №6858 від 27.08.2009р., строк якого закінчився 28.02.2011р. та неправомірним не поновленням відповідачем-1 вказаного договору на новий строк порушується переважне право позивача, передбачене ст. 33 Закону України «Про оренду землі», позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За вимогами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Згідно з ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору від 27.08.2009р.) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Разом з тим слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (набрав чинності з 12.03.2011р. ) до статті 33 Закону України «Про оренду землі», слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України «Про оренду землі» не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі . Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов’язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування .

Така ж правова позиція викладена і у п.2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (з наступними змінами і доповненнями).

Господарським судом встановлено, що строк дії укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору оренди землі №6858 від 27.08.2009р. закінчився 28.02.2011р.

Дійсно, станом на момент закінчення строку дії вказаного договору позивач мав переважне право на поновлення вказаного договору на той самий строк і на тих самих умовах.

Між тим, редакція ст. 33 Закону України «Про оренду землі», чинна на момент закінчення строку дії договору від 27.08.2009р., не передбачала автоматичного поновлення вказаного договору оренди землі .

Реалізація переважного права позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки комунальної власності повинна була бути вчинена шляхом прийняття відповідачем-1 відповідного рішення.

Переважне право позивача було реалізоване внаслідок прийняття Миколаївською міською радою 01.03.2012р. рішення №15/40 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Ленінському району м. Миколаєва», п.10 якого відмовлено позивачу в поновленні договору оренди земельної ділянки площею 12 кв.м. для подальшого обслуговування торгового кіоску по пр. Миру ріг вул. Космонавтів.

Вказане рішення відповідача-1 №15/40 від 01.03.2012р. оскаржувалось позивачем у судовому порядку та рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.04.2012р. у справі №5016/506/2012(16/39), яке набрало законної сили, відмовлено у позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання його протиправним та скасування.

Таким чином, на момент укладення між відповідачами спірних договорів оренди землі №8989 від 19.09.2012р. та №9535 від 19.09.2013р. строк дії укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору оренди землі від 27.08.2009р. вже закінчився, вказаний договір не був поновлений сторонами в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі» на той самий строк і на тих саме умовах, а отже укладенням спірних договорів відповідачі жодним чином не порушили переважного права позивача, передбаченого ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

З огляду на викладене, позивачем не доведено суду наявності підстав для визнання частково недійсними з моменту укладення договору оренди землі №8989 від 19.09.2012р. та договору оренди землі №9535 від 19.09.2013р., які були укладені між Миколаївською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 12 квадратних метрів по вул. Космонавтів ріг проспекту Миру у м. Миколаєві кадастровий №4810136900:02:037:0040, а отже у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в цій частині слід відмовити.

Так само, з огляду на встановлення господарським судом на даний час факту припинення між позивачем та відповідачем-1 договірних відносин щодо оренди земельної ділянки площею 12 кв.м. кадастровий №4810136900:02:037:0040, закінчення строку дії договору оренди землі №6858 від 27.08.2009р., відсутністю на даний час правових підстав для його укладення / поновлення на новий строк, - не підлягає задоволенню і заявлена Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 позовна вимога про спонукання Миколаївської міської ради укласти договір оренди землі на новий строк, передавши в оренду земельну ділянку площею 12 квадратних метрів по вул. Космонавтів ріг проспекту Миру в м. Миколаєві кадастровий №4810136900:02:037:0040 /поновлення договору оренди землі від 27.08.2009р./ з позивачем.

Посилання позивача на наявність підстав для задоволення позову з огляду на результати розгляду судами адміністративної справи №2а/489/226/2014 до уваги суду не приймаються, оскільки виходячи зі змісту рішень у даній справі наразі дійсно залишився чинним п.10 розділу 2 рішення відповідача-1 від 07.07.2011р. №7/23 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Ленінському району м. Миколаєва» щодо продовження Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 на 3 роки термін оренди земельної ділянки, загальною площею 18 кв.м., по вул. Космонавтів ріг проспекту Миру.

Між тим, рішення відповідача-1 від 07.07.2011р. №7/23 стосується третьої особи у даній справі та жодним чином не стосується позивача та його переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк / поновлення договору оренди землі №6858 від 27.08.2009р., строк якого закінчився 28.02.2011р.

За таких обставин у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 слід відмовити повністю.

Іншого позивачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків господарського суду не спростовують.

Водночас слід зазначити, що у даній справі відповідачами заявлені клопотання про застосування строків позовної давності, розглянувши які суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За вимогами ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з’ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення .

Така ж правова позиція викладена і у п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», з наступними змінами і доповненнями.

За таких обставин, враховуючи невстановлення судом підстав для задоволення заявлених позовних вимог, у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 слід відмовити саме за недоведеністю позовних вимог, а не за спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачами.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відмовити повністю.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 21 серпня 2015 року.

Суддя Ю.С. Бездоля