Рішення

від 21.12.2010 по справі 20/157

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2010 р. Справа № 20/157

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства В«Національна акціонерна компанія В«УкрагролізингВ» в особі Рівненської філії В«Національна акціонерна компанія В«УкрагролізингВ»

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Полісся-АгроВ»

про стягнення в суму 124 426 грн. 59 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2 (дор. № 14/20-17-10 від 11.01.10р.).

Від відповідача: ОСОБА_3 (дов. б/н від 14.04.10р.).

Від прокуратури: ОСОБА_4 (посв. № 52 від 08.09.10р.).

ВСТАНОВИВ:

Заступника прокурора м. Рівне (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства В«Національна акціонерна компанія В«УкрагролізингВ» в особі Рівненської філії В«Національна акціонерна компанія В«УкрагролізингВ» (надалі -Позивач) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Полісся-АгроВ» (надалі -Відповідач) на користь Позивача заборгованість по договорах фінансового лізингу № 17-08-528бфл/360 від 23 вересня 2008 року (надалі -Договір 1; а.с. 14-17) та № 17-09-91бфл/131 від 1 квітня 2009 року (надалі -Договір 2; а.с. 8-10) в сумі 89 226 (вісімдесят дев'ять двісті двадцять шість) грн. 71 коп., пеню в розмірі 1 364 (одна тисяча триста шістдесят чотири) грн. 29 коп., річні в розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 06 коп. та штраф в розмірі 33 571 (тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят одна) грн. 53 коп..

26 жовтня 2010 року Позивач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав заяву (а.с. 26), в якій, в зв'язку з частковою сплатою Відповідачем заборгованості, просить стягнути з останнього заборгованість в сумі 38 866 (тридцять вісім тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 33 коп., пеню в розмірі 1 364 (одна тисяча триста шістдесят чотири) грн. 29 коп., річні в розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 06 коп. та штраф в розмірі 33 571 (тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят одна) грн. 53 коп..

18 листопада 2010 року Відповідач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав відзив від 18 листопада 2010 року (а.с. 46-47), в якому вказує, що, в зв'язку з частковою сплатою заборгованості, сума боргу становить 13 868 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 33 коп., а стосовно штрафу в розмірі 33 571 (тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят одна) грн. 53 коп. вказує, що дана вимога безпідставна та не ґрунтується на належних доказах та не підтверджується матеріалами справи.

3 грудня 2010 року Позивач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав пояснення (а.с. 66), в яких, з підстав наведених в останньому, обґрунтовує законність нарахування Позивачем, на підставі пункту 7.2. Договорів, Відповідачу штрафу в розмірі 33 571 (тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят одна) грн. 53 коп..

В судовому засіданні від 6 грудня 2010 року Прокурор подав заяву від 6 грудня 2010

2

року (а.с. 72), в якій, з підстав наведених в останній, просить відкласти розгляд справи та продовжити строк розгляду справи.

Ухвалою суду від 6 грудня 2010 року (а.с. 74) строк розгляду справи, в порядку частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено до 21 грудня 2010 року.

21 грудня 2010 року Позивач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав пояснення, погоджене з Прокурором (а.с. 78), в якому, в зв'язку з сплатою Відповідачем заборгованості, просить стягнути з останнього пеню в розмірі 1 364 (одна тисяча триста шістдесят чотири) грн. 29 коп., річні в розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 06 коп. та штраф в розмірі 33 571 (тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят одна) грн. 53 коп..

В судовому засіданні від 21 грудня 2010 року Прокурор та представник Позивача вказали, що подане 21 грудня 2010 року пояснення (а.с. 78), по суті, є заявою про зменшення суми позовних вимог в частині стягнення заборгованості 89 226 (вісімдесят дев'ять двісті двадцять шість) грн. 71 коп. та підтримали позовні вимоги з урахуванням вказаного зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні від 21 грудня 2010 року представник Відповідача визнав позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 1 364 (одна тисяча триста шістдесят чотири) грн. 29 коп. та річних в розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 06 коп., проте заперечив проти позовних вимог в частинні стягнення штрафу в розмірі 33 571 (тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят одна) грн. 53 коп..

Заслухавши пояснення Прокурора, представників Позивача та Відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково. При цьому суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що 23 вересня 2008 року та 1 квітня 2009 року між Позивачем та Відповідачем були укладені Договори, відповідно до умов пунктів 1 яких, Позивач передав Відповідачу у користування на визначений Договорами строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатках до Договорів В«Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингуВ» (а.с. 11, 18), що є специфікацією предмету лізингу, а Відповідач сплачує за це лізингові платежі на умовах Договорів.

У відповідності до пунктів 5.1. Договорів, предмет лізингу передається Відповідачу по тристоронньому акту за умови сплатити попереднього лізингового платежу, визначеного пунктами 4.3. Договорів.

На виконання умов Договорів Позивач передав Відповідачу предмет лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 25 листопада 2008 року (а.с. 20) та № 204 від 16 травня 2009 року (а.с. 13).

Пунктами 3.4.3. Договорів визначено, що Відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договорів.

Відповідно до пунктів 4.2. Договорів, розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору В«Графік сплати лізингових платежівВ» (а.с. 12, 19).

Згідно пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України В«Про фінансовий ЛізингВ» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

В частині 1 статті 16 вищезгаданого закону зазначено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку встановленому договором.

Згідно графіків сплати лізингових платежів Відповідач по Договору 1 мав в строк до 25 серпня 2010 року сплати 74 267 (сімдесят чотири тисячі двісті шістдесят сім) грн. 80 коп., а по Договору 2 мав в строк до 19 серпня 2010 року сплати 14 958 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 91 коп..

Відповідач сплатив лізингові платежі визначені графіками в сумі 89 226 (вісімдесят дев'ять двісті двадцять шість) грн. 71 коп., проте суд зауважує, що дана сплата здійснена в порушення строків визначених у графіках, що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи (а.с. 48-53, 56-57).

3

21 грудня 2010 року Позивач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав пояснення, погоджене з Прокурором (а.с. 78), яке, по суті, є заявою про зменшення суми позовних вимог в частині стягнення заборгованості 89 226 (вісімдесят дев'ять двісті двадцять шість) грн. 71 коп..

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по суті зменшити розмір позовних вимог.

Суд, керуючись частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, приймає заяву Позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 89 226 (вісімдесят дев'ять двісті двадцять шість) грн. 71 коп..

У відповідності до пункту 7.1. Договорів, за порушення строків сплати лізингових платежів Відповідач за кожний день прострочення від несплаченої суми сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивачем нараховано Відповідачу пеню в розмірі 1 364 (одна тисяча триста шістдесят чотири) грн. 29 коп.. Так зокрема, за порушення умов Договору 1 нараховано пеню в розмірі 1 103 (одна тисяча сто три) грн. 84 коп. (розрахунок а.с. 6), за порушення умов Договору 2 нараховано пеню в розмірі 260 (двісті шістдесят) грн. 45 коп..

Суд погоджується з вірністю проведеного Позивачем розрахунку пені.

В судовому засіданні від 21 грудня 2010 року представник Відповідача визнав позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 1 364 (одна тисяча триста шістдесят чотири) грн. 29 коп..

Відповідно до частини 5 статті 22 Господарського кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Суд, керуючись частиною 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, приймає визнання Відповідачем позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 1 364 (одна тисяча триста шістдесят чотири) грн. 29 коп..

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України та пунктів 7.1. Договорів підлягають до задоволення вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 1 364 (одна тисяча триста шістдесят чотири) грн. 29 коп..

Пунктами 7.2. Договорів визначено, що за ненадання підтверджуючих документів про реєстрацію предметів лізингу, неповідомлення про зміну місцезнаходження та реквізитів, порушення інших зобов'язань, визначених Договорами Відповідач сплачує штраф в розмірі 2 % від вартості предмета лізингу за кожний випадок порушення, що не звільняє Відповідача від обов'язку виконання умов Договорів.

Позивач на підставі пунктів 7.2 Договорів за прострочення виконання зобов'язань зі сплати лізингових платежів нарахував Відповідачу штраф в розмірі 33 571 (тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят одна) грн. 53 коп.. Так, зокрема, 28 071 (двадцять вісім тисяч сімдесят одна) грн. 932 коп. по Договору 1 (розрахунок а.с. 6) та 5 499 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 60 коп. по Договору 2 (розрахунок а.с. 7).

Зі змісту Договорів вбачається, що пунктами 7.1. Договорів передбачається відповідальність за порушення зобов'язань зі сплати лізингових платежів, а пунктами 7.2. Договорів передбачається відповідальність за ряд порушень, в тому числі й за порушення інших зобов'язань визначених Договорами.

Суд зауважує, що відповідальність за порушення зобов'язань зі сплати лізингових платежів передбачена пунктами 7.1. Договорів у вигляді пені (в даному пункті відсутні будь-які посилання щодо стягнення штрафу), а пункти 7.2. Договорів передбачають відповідальність за ненадання підтверджуючих документів про реєстрацію предметів лізингу, неповідомлення про зміну місцезнаходження та реквізитів, порушення інших зобов'язань, визначених Договорами у вигляді саме штрафу в розмірі 2% від вартості предмета лізингу.

В свою чергу, сторони при укладенні Договорів, реалізували своє право, щодо вільного визначення умов договору, які не суперечать чинному законодавству та визначили, що відповідальність за порушення зобов'язань зі сплати лізингових платежів передбачається

4

виключно пунктами 7.1. Договорів (та лише у вигляді пені); а відповідальність за порушення інших зобов'язань визначених Договорами (у вигляді штрафу) передбачається пунктами 7.2. Договорів, а також (наприклад) пунктами 7.4. Договорів - де при достроковому припиненні договору передбачено стягнення штрафу з Відповідача, проте не вказано розмір такого штрафу (на відміну від пунктів 7.3. та 7.5. Договорів). Відповідно, пункти 7.4. Договорів є відсилаючими до пунктів 7.2. Договорів стосовно визначення розміру штрафу (саме це, на думку суду і є інше порушення зобов'язання за яке передбачений штраф - в розмір 2% ) .

Також, з урахуванням усього вищевказаного, суд критично оцінює пояснення Позивача (а.с. 66), в частині де Позивач зазначає, що поняття В«порушення інших зобов'язаньВ» включає будь-які інші порушення, не перераховані в пунктах 7.2. Договорів... Суд наголошує на тому, що пунктами 7.3, 7.5 Договорів визначенні конкретні порушення зобов'язань та відповідні розміри штрафів за ці порушення, у відсотковому відношенні... Відповідно, з таких пояснень Позивача (якби господарський суд прийняв би ці доводи) суд мав би вважати, що за порушення пунктів 7.3, 7.5 Договорів передбачено подвійну відповідальність в розмірі визначеному безпосередньо цими пунктами та додатково пунктом 7.2 Договору...

Водночас, згідно частини 1 статті 61 Конституції України: ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно, в силу вищевказаного, дане пояснення Позивача, по своїй суті, протирічить нормі Конституції України та спростовується вищевказаним.

Що ж до поданої Позивачем судової практики судів місцевого та апеляційного господарського судів (а.с. 80-92), то господарський суд зауважує на тому, що в Україні не діє прецедентне право... Водночас, суд зауважує, що у справах № 11/100 та № 11/101 Позивач (аби не було подвійної відповідальності у вигляді штрафних санкцій [штрафу та пені]) відмовився від стягнення пені, і дану відмову в цих справах прийнято господарським судом... В справі ж № 20/157 Позивач просить стягнути і пеню і штраф за одне порушення (порушення строків сплати лізингових платежів)...

На підставі усього вищевикладеного суд відмовляє Позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 33 571 (тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят одна) грн. 53 коп., як накладеному в порушення норм чинного законодавства.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано Відповідачу річні в розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 06 коп.. Так зокрема, за порушення умов Договору 1 нараховано річні в розмірі 213 (двісті тринадцять) грн. 65 коп. (розрахунок а.с. 6), за порушення умов Договору 2 нараховано річні в розмірі 50 (п'ятдесят) грн. 41 коп..

Суд погоджується з вірністю проведеного Позивачем розрахунку річних.

В судовому засіданні від 21 грудня 2010 року представник Відповідача визнав позовні вимоги в частині стягнення річних в розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 06 коп.

Відповідно до частини 5 статті 22 Господарського кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Суд, керуючись частиною 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, приймає визнання Відповідачем позовних вимог в частині стягнення річних в розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 06 коп..

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають до задоволення вимоги Позивача про стягнення з Відповідача річних в розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 06 коп..

Згідно частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням суми задоволених позовних вимог, на Відповідача покладається державне мито в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 55 коп..

У відповідності до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням суми задоволених позовних вимог, на Відповідача покладаються витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в розмірі 172 (сто сімдесят дві) грн. 32 коп..

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Полісся-АгроВ» , 35314, Рівненська область, Рівненський район, с. Олишва, вул. Лісова, 1, код 31894444 на користь Відкритого акціонерного товариства В«Національна акціонерна компанія В«УкрагролізингВ» (01023, м. Київ, Печерський район, вул. Мечникова, 16А) в особі Рівненської філії В«Національна акціонерна компанія В«УкрагролізингВ» , 33028, м. Рівне, вул. Словацького, 4/6, код 25931001 - 1 364 (одна тисяча триста шістдесят чотири) грн. 29 коп. пені та 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 06 коп. річних.

3. В задоволенні решти позову -відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Полісся-АгроВ» , 35314, Рівненська область, Рівненський район, с. Олива, вул. Лісова, 1, код 31894444 в доход державного бюджету України - 908 (дев'ятсот вісім) грн. 55 коп. держмита.

5. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Полісся-АгроВ» , 35314, Рівненська область, Рівненський район, с. Олива, вул. Лісова, 1, код 31894444 в доход державного бюджету України - 172 (сто сімдесят дві) грн. 32 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 27.12.2010р.

Суддя Василишин А.Р.