Cправа № 2а-0770/1255/11
Ряд стат. звіту № 10.3.4
Код - 04
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2011 р. м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання -Шмідзен І.Ю.
за участю представників
позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 18.07.2011 року)
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "ОІР -Сервіс" про стягнення адміністративно - господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 8682,15 грн., -
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 9 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 10 листопада 2011 року.
Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі -позивач, ЗОВ ФСЗІ) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.2-3) до товариства з обмеженою відповідальністю "ОІР -Сервіс" (далі - відповідач, ТОВ "ОІР - Сервіс"), якою просить стягнути з ТОВ "ОІР - Сервіс" адміністративно -господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 8682,15 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, просить стягнути з відповідача адміністративно - господарські санкції у сумі 8682,15 грн.
Відповідач письмові заперечення проти позову суду не надав, в судові засідання 23.06.2011 року та 09.11.2011 року явку представника не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений судом про відкриття провадження в адміністративній справ, про дату, час і місце розгляду даної справи. Отже, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та справа розглядається за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного:
Частиною першою ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875 - XII (з подальшими змінами та доповненнями, далі -Закон 875), для підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання, встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, та відповідачеві за змістом вищенаведеного Закону встановлено на 2010 рік норматив створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця.
Згідно ч.1 ст. 20 Закону 875 підприємства (об'єднання), установи і організації, незалежно від форми власності і господарювання, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативами, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Матеріалами справи, зокрема, статистичним звітом відповідача "Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік" (форма № 10 -ПI), встановлено, що на підприємстві відповідача у звітному періоді не працювали інваліди у кількості, визначеній Законом (а.с.4). Згідно поданого відповідачем звіту, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 14 осіб, чисельність інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на підприємстві відповідача на робочих місцях для інвалідів складає - 0 осіб (згідно ч. 1 ст. 19 Закону 875 норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця (працює від 8 до 25 чоловік), середньооблікова кількість інвалідів на підприємстві -відсутні, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 17364,00 грн. та розмір санкцій за недотримання нормативу для працевлаштування двох інвалідів -в звіті не вказано.
Проведеною ЗОВ ФСЗІ перевіркою встановлено неправильність середньорічної заробітної плати штатного працівника, яка становить 17364,29 грн. (згідно поданого звіту -така вказана у сумі 17364,00 грн.) та, відповідно, визначено суму адміністративно -господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, яка становить 8682,15 грн. (а.с.5).
При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань і правил здійснення господарської діяльності та необхідності встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій. Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. При цьому учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. З огляду на викладене, оскільки відповідачем не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, судом встановлено наявність підстав для застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідачем не надано доказів того, що робочі місця для інвалідів (згідно встановленого Законом нормативу) ним створені, не доведено, що ним, як роботодавцем, виконано законодавчо встановлений обов'язок зі створення робочих місць для інвалідів згідно нормативу, а також те, що створені робочі місця не були зайняті інвалідами з незалежних від нього причин. За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані (заперечення проти позову відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.
Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "ОІР -Сервіс" про стягнення адміністративно - господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 8682,15 грн. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОІР -Сервіс" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька , 74 А код 19107686) на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14 код 13592841) адміністративно - господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 8682,15 грн. (вісім тисяч шістсот вісімдесят дві гривни п'ятнадцять копійок).
3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя С. І. Рейті
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2011 |
Оприлюднено | 31.08.2015 |
Номер документу | 48954256 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Рейті С.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні