Постанова

від 21.08.2015 по справі 815/6893/14     

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6893/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2015 року м.Одеса

11год.00хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування Розпорядження №2813/А-2012 від 25.12.2012р. "Про надання громадянці України ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради" ,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява (з урахуванням уточнень від 09.06.2015 року) ОСОБА_1, в якій позивачка просить суд визнати протиправним та скасувати Розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області №2813/А-2012 від 25.12.2012р. "Про надання громадянці України ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради".

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказує, що з 17 квітня 2010 року є членом Садівничого товариства "Пограничник" та в її користуванні знаходиться земельна ділянка № 76 загальною площею 0,06 га, за адресою: вул. Центральна на території СТ "Пограничник", СМ "Вапнярський", Фонтанська сільська рада, Комінтернівський район, Одеська область (за межами населеного пункту). Зазначає, що з 17 квітня 2010 року вона постійно та своєчасно сплачує членські та цільові внески до Садівничого товариства та користується земельною ділянкою № 76.

В 2014 році позивачка згідно положень ст.118 Земельного Кодексу України вирішила реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки.

Після виготовлення технічного звіту та кадастрової зйомки ділянки, що перебуває у її користуванні, позивачка звернувся до Управління Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області з заявою про надання відомостей з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою, щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, яка передбачається до відведення в СМ "Вапнярський", СТ "Пограничник", вул. Центральна, ділянка № 76 на території Фонтанської сільської ради.

В травні 2014 року ОСОБА_1 отримала відповідь (лист № 2231 від 25.04.2014 року) про те, що згідно отриманого обмінного файлу координати даної земельної ділянки співпадають з координатами земельної ділянки, розташованої за адресою: СМ "Вапнярський", СТ "Пограничник", вул. Центральна, № 76, розробник ТОВ "ДП Інагро".

26 серпня 2014 року позивачка звернулася до Комінтернівської районної державної адміністрації з запитом на отримання публічної інформації та на початку вересня 2014 року, отримала копію розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації №2813/А-2012 від 25.12.2012 року "Про надання громадянці України ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області.

Позивач зазначає, що громадянка ОСОБА_2 на день звернення до Комінтернівської районної державної адміністрації не була користувачем спірної земельної ділянки, а тому не мала згідно положень ст. ст. 116, 118 Земельного Кодексу правових підстав для вирішення питань щодо приватизації даної земельної ділянки.

Також, позивачка вказує, що після отримання інформації про особу, що оформлює право власності на земельну ділянку, вона звернулася до голови СТ "Пограничник" з запитом відносно ОСОБА_2, та отримала відповідь, що вона є членом СТ «Пограничник» з 13 червня 2009 року на земельну ділянку за №56 по вул.Центральній, а не на земельну ділянку №76 по вул. Центральній, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 (лист 13/11 від 08.09.2014 року).

Крім того, в оскаржуваному розпорядженні відсутні точні відомості про місце розташування земельної ділянки, яка підлягає приватизації.

З урахуванням викладеного, позивачка вважає, що громадянка ОСОБА_2 при зверненні до Комінтернівської районної державної адміністрації не могла надати належних письмових доказів про знаходження в її користуванні земельної ділянки № 76 по вул. Центральна на території СТ "Пограничник" та погодження з Товариством вилучення даної земельної ділянки, у зв'язку з чим підлягає скасуванню розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації "Про надання громадянці України ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. (від 12.08.2015 року вх.№20094/15).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується особистим підписом представника відповідача у довідковому листі (а/с 206).

Від відповідача 13.01.2015 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування свої позиції зазначає, що громадянка України ОСОБА_2, звернулася до Комінтернівської райдержадміністрації в порядку, передбаченому ст. ст. 22, 116, 118, 121 Земельного Кодексу України, з клопотанням про виділення їй у власність бажаної земельної ділянки. До клопотання надала графічний матеріал, з позначенням місця розташування земельної ділянки. Райдержадміністрацією заяву ОСОБА_2 було розглянуто та за результатами розгляду було прийнято розпорядження № 2813/А-2012 від 25.12.2012 року) "Про надання громадянці України ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області. На час прийняття райдержадміністрацією оскаржуваного розпорядження, дана земельна ділянка знаходилась за межами населеного пункту, у землях запасу, тобто відносилась до земель державної власності розпорядження якими, згідно положень ст. 122 Земельного Кодексу України, відноситься до компетенції райдержадміністрації. З урахуванням викладеного, представник відповідача вважає, що оскільки у позивача відсутні рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування, як підстави набуття права користування спірною земельною ділянкою, оскаржуване розпорядження є обґрунтованим, прийнятим в межах повноважень райдержадміністрації та відповідно до положень Земельного Кодексу України.

Третя особа в судове засідання також не з'явилася, повідомлялася шляхом направлення на адресу ОСОБА_2 судової повістки, однак поштова кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що з 17.04.2010 року позивачка є членом Садівничого товариства "Пограничник" та в її користуванні перебуває земельна ділянка № 76 загальною площею 0,06 га за адресою: вул. Центральна на території СТ "Пограничник", СМ "Вапнярський", Фонтанська сільська рада, Комінтернівський район, Одеська область (за межами населеного пункту), що підтверджується витягом з протоколу № 16 від 17.04.2009 року загальних зборів СТ "Пограничник", довідкою № 904 від 04.05.2013 року, виданою СТ "Пограничник" (а.с 10), членською книжкою садовода АО № 000262 (а.с.9), викопіюванням з карти землекористування (а.с.11).

З метою реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки, позивачка у 2014 році звернулася до Управління Держземагентства у Комінтернівському районі Одеської області з заявою про надання відомостей з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, яка передбачається для відведення в СМ "Вапнярський", СТ "Пограничник", вул. Центральна, ділянка № 76 на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

З листа Управління Держземагентства у Комінтернівському районі Одеської області № 2231 від 25.04.2014 року позивачці стало відомо, що координати вказаної земельної ділянки співпадають з координатами земельної ділянки кадастровий номер 5122786400:01:001:3018, розробник ТОВ "ДП Інагро".

В подальшому позивачка звернулася до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області із запитами на отримання публічної інформації щодо земельної ділянки із зазначеним кадастровим номером.

Листом від 01.09.2014 року №34/09-2014 на вищезазначені запити позивачка отримала копію розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області № 2813/А-2012 від 25.12.2012 року "Про надання громадянці України ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради" (а.с.25).

Вважаючи вказане розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області протиправним, позивачка звернулася до суду з позовом про його скасування.

Суд не погоджується з позицією позивача з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 116 Земельного Кодексу України (в редакції, чинній на дату прийняття розпорядження) безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян ;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом .

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частиною 7 зазначеної статті визначено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.121 ЗК України (в редакції станом на 25.12.2012р.) громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю). Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв'язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 118, ст.121 Земельного кодексу України ОСОБА_2 20.12.2012 р. звернулася до Комінтернівської районної державної адміністрації із заявою про розгляд питання щодо передачі їй безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області, до якої додала графічні матеріали із позначенням бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 93,96).

Подані документи відповідали вимогам чинного на той час земельного законодавства.

За результатами розгляду зазначених матеріалів Комінтернівською районною державною адміністрацією і було прийнято оскаржуване розпорядження № 2813/А-2012 від 25.12.2012 року "Про надання громадянці України ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради" на підставі ст.ст.17,116,118,121 ЗК України та ст.ст.6,21,39 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» .

При цьому, відповідно до ст.118 Земельного кодексу України підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Оскільки в даному випадку не було встановлено наявності підстав для відмови у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, оскаржуване розпорядження відповідає вимогам ст.ст.116,118,121,17 ЗК України.

ОСОБА_1 в адміністративному позові посилається на те, що вона є членом садівничого товариства "Пограничник", якому на праві користування належить земельна ділянка загальною площею 13,7 га, яка розташована між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району області на схилах Аджаликського лиману, та за нею закріплено земельну ділянку № 76, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо якої було надано ОСОБА_2 Комінтернівською районною державною адміністрацією.

Позивачка вказує на те, що оскаржуване розпорядження є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на те, що при зверненні до Комінтернівської райдержадміністрації ОСОБА_2 не могла надати належних доказів про знаходження в її користуванні земельної ділянки, площею 0,06 га, розташованої на території СТ "Пограничник" та погодження з товариством вилучення даної земельної ділянки, а тому не мала правових підстав для приватизації вказаної земельної ділянки.

При цьому, судом встановлено, що садівниче товариство "Пограничник", членом якого є позивач, існує з 1992 року, відповідно до рішення Виконавчого комітету Фонтанської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області № 108 від 17.12.1992 р. В 2008 році СТ "Пограничник" пройшло перереєстрацію, з затвердженням нової редакції Статуту.

Згідно рішення господарського суду Одеської області від 21.11.2008 р. по справі № 12/21-08-4343 за позовом Садівничого товариства "Пограничник" до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Фонтанської сільської ради про визнання права користування земельною ділянкою та зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки, за Садівничим товариством "Пограничник" (67571, Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, вул. Одеська, 134, код ЄДРПОУ 35845741) визнано право користування земельною ділянкою загальною площею 13,7 га, розташованою між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району області на схилах Аджаликського лиману.

Рішенням Фонтанської сільської ради № 367-V від 08.08.2008 р. садівничому товариству "Пограничник" був виданий дозвіл на розробку містобудівного обґрунтування розміщення садівничого товариства, з затвердженням списків громадян-членів товариства, назв вулиць та номерів ділянок з закріпленням номерів земельних ділянок за кожним членом товариства.

Розпорядженням Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області № 560/А-2009 від 02.04.2009 р. СТ "Пограничник" було дозволено розробку містобудівного обґрунтування розміщення садівничого товариства за вищевказаною адресою, з метою оформлення права постійного користування.

В подальшому, розпорядженням Комінтернівської райдержадміністрації Одеської області № 918/А-2009 від 28.08.2009 р. було визнано таким, що втратило чинність розпорядження № 560/А-2009 від 02.04.2009 р. .

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2010 р. по адміністративній справі № 2-а-13338/09/1570 зазначене розпорядження Комінтернівської райдержадміністрації Одеської області № 918/А-2009 від 28.08.2009 р. було скасовано.

Також з матеріалів справи вбачається, що Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області зверталась до суду з позовом до СТ "Пограничник" про заборону використання земельної ділянки, площею 13,7 га, розташовану між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району області на схилах Аджаликського лиману.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.05.2012 р. по справі № 5017/921/2012, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2012 р., у задоволенні вказаного позову Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області було відмовлено.

В свою чергу, на час видачі Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області оскаржуваного позивачем розпорядження №2813/А-2012 від 25.12.12р., до теперішнього часу СТ Пограничник" не оформило у встановленому порядку право користування земельною ділянкою площею 13,7 га.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При цьому, відповідно до ст. 126 ЗК України (в редакції Закону № 1066-VI від 05.03.2009; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3521-VI від 16.06.2011, № 5059-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 3613-VI від 07.07.2011) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", отже посилання позивачки на наявність у неї права користування земельною ділянкою не ґрунтуються на законі, а фактичне користування землею без оформлення правовстановлюючих документів не допускається.

Крім того, посилання позивача на те, що ОСОБА_2 не мала правових підстав, визначених ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України, для вирішення питання щодо приватизації даної земельної ділянки, оскільки при зверненні до Комінтернівської райдержадміністрації Одеської області їй не надавалась цим товариством у користування спірна земельна ділянка, є недоречними, оскільки, жодного рішення компетентного органу державної влади - Комінтернівської РДА Одеської області щодо передачі у користування членам СТ «Пограничник» земельних ділянок не приймалось, вказані особи не отримували відповідного державного акту на право власності на земельну ділянку.

Наразі у ОСОБА_1 не виникло право користування земельною ділянкою №76, як і таке право було відсутнє в неї станом на дату прийняття оскарженого рішення. Станом на 25.12.2012р. земельна ділянка кадастровий номер 5122786400:01:001:3018, на яку претендує позивачка, була вільною, оскільки право власності або право користування будь-якої особи на неї не було зареєстроване.

Також слід зазначити, що положеннями ст. 116 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження) передбачено два окремих способи безоплатного отримання громадянами земельних ділянок: приватизація земельної ділянки, яка перебуває у користуванні громадянина, та безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян в межах норм безоплатної приватизації.

Як вже встановлено судом в ході розгляду справи, ОСОБА_2 звернулася до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області із заявою про розгляд питання щодо передачі їй безоплатно у власність земельної ділянки саме у порядку ч. 6 ст. 118 та ст. 121 Земельного кодексу України, тобто в межах норм безоплатної приватизації.

Зважаючи на зазначене, фактичне користування земельною ділянкою не є основною передумовою для отримання її у власність. Так, з аналізу положень Земельного кодексу України вбачається, що для безоплатного отримання земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації не вимагається фактичне користування вказаною земельною ділянкою особою.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні , подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

При цьому, на час прийняття оскаржуваного розпорядження будь-які відомості щодо прав інших осіб на земельну ділянку, розташовану на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, були відсутні.

В свою чергу ОСОБА_1 до 2014 року не намагалась реалізувати своє право на приватизацію земельної ділянки в порядку приватизації згідно із п. «а» ч.3 ст.116 ЗК України та ч.1 ст.118 ЗК України, докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.ст.6,21,39,41 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» (в редакції, чинній станом на 25.12.2012р.) на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Місцева державна адміністрація: 1) розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості грунтів, що перебувають у державній власності; 2) розпоряджається землями державної власності відповідно до закону ; 3) розробляє, подає на затвердження відповідної ради та забезпечує виконання регіональних екологічних програм; звітує перед відповідною радою про їх виконання; вносить до відповідних органів пропозиції щодо державних екологічних програм; 4) вживає заходів до відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля підприємствами, установами, організаціями і громадянами; 5) вносить пропозиції відповідним органам місцевого самоврядування щодо організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення; 6) інформує населення про екологічно небезпечні аварії та ситуації, стан довкілля, а також про заходи, що вживаються до його поліпшення; 7) організовує роботу по ліквідації наслідків екологічних аварій, залучає до цих робіт підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та громадян; 8) вносить пропозиції в установленому законом порядку про зупинення діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону довкілля та санітарних правил; 9) розробляє і забезпечує дотримання правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зони санітарної охорони джерел водопостачання; обмежує або забороняє використання підприємствами питної води у промислових цілях; 10) здійснює контроль за використанням відходів з урахуванням їх ресурсної цінності та вимог безпеки для здоров'я людей і навколишнього природного середовища та розглядає справи про адміністративні правопорушення або передає їх матеріали на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.

Акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а при потребі - оприлюднюються. Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій, які стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, оприлюднюються у порядку, встановленому статтею 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

З огляду на вищевикладене, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених положень законодавства, суд вважає, що розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації № №2813/А-2012 від 25.12.2012р., яким надано громадянці України ОСОБА_2Д, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради, прийнято у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушує прав ОСОБА_1, оскільки позивачка не набула права власності або права користування земельною ділянкою, якою фактично користувалася, у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд відмовляє у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Керуючись ч.6 ст.128, ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування Розпорядження №2813/А-2012 від 25.12.2012р. "Про надання громадянці України ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради" відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян