Рішення

від 19.08.2015 по справі 473/481/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №473/481/14-ц 19.08.2015 19.08.2015

Провадження №22-ц/784/2052/15

Категорія 39

Головуючий у першій інстанції: Старжинська О.Є.

Доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Крамаренко Т.В., Маляренко І.Б.,

із секретарем судового засідання: Біляєвою В.М.,

за участю позивачки ОСОБА_3, її представників ОСОБА_4 та ОСОБА_5, особи, яка подала скаргу ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_7

на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2014 року, ухваленого за позовом

ОСОБА_3

до

Новогригорівської сільської ради Вознесенського району

про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за

законом,

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до Новогригорівської сільської ради Вознесенського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_9 Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Новогригорівської сільської ради Вознесенського району площею 5,13 га, належна спадкодавцю на підставі державного акту від 23 березня 2004 року. Посилаючись на неможливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку через відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії через втрату оригіналу правовстановлюючого документу на землю, позивачка просила позов задовольнити.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2014 року визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на те , що рішення суду суперечить вимогам закону та порушує його спадкові права, просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на підставі наступного.

Районний суд ухвалюючи рішення про визнання права власності за позивачкою на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, виходив з того, що вказаний позов пред'явлено до належного відповідача.

Проте з таким не можна погодитись , оскільки цей висновок не ґрунтується на матеріалах справи і вимогах процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9, який відповідно до свідоцтва про народження позивачки, є її батьком (а.с. 3,4).

Відповідно до копії державного акту від 23 березня 2004 року ОСОБА_9 належала земельна ділянка площею 5,13 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Новогригорівської сільської ради Вознесенського району (а.с. 5).

Листом від 16 січня 2014 року державний нотаріус другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючий документу (а.с. 8).

Пред'являючи позовну заяву, позивачка зазначила в ній в якості відповідача Новогригорівську сільську раду Вознесенського району Миколаївської області.

Склад осіб, які беруть участь у справі визначено ст. 26 ЦПК України, до яких в ч. 1 вказаної статті віднесено сторони , третіх осіб та представників сторін та третіх осіб.

Відповідно до положень ст. 30 ЦПК України сторони в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Головною ознакою сторони, як суб'єкта цивільного процесу є її юридична заінтересованість в вирішенні відповідного спору.

Проте, із змісту позовної заяви не вбачається, як заявлені позивачкою вимоги юридично пов'язані із вказаним в позові відповідачем Новогригорівською сільською радою Вознесенського району Миколаївської області. Таке не встановлено і судом.

В той же час, суд не встановив коло спадкоємців після смерті спадкодавця ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є необхідною умовою для вирішення вказаної спадкової справи.

З наданої до апеляційного суду копії спадкової справи заведеної в Вознесенській державній нотаріальній конторі Миколаївської області слідує, що з заявою про прийняття спадщини звернувся син спадкодавця , який оскаржує судове рішення у даній справі, ОСОБА_7, а також донька - ОСОБА_10 (а.с. 43-46).

Таким чином, районний суд вирішив питання при ухваленні рішення у даній справі, щодо прав та обов'язків ОСОБА_7, який не приймав участь у розгляді справи в якості сторони, тобто відповідача, чим порушив його спадкові права на майно, яке є предметом спору.

Крім цього, відповідно до положень п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» вимоги про визнання права на спадщину можуть бути розглянуті судом, лише в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Однак, суд не звернув увагу на те, що нотаріус у даній справі, не видав обґрунтованої постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Натомість суд прийняв до уваги вищевказаний лист нотаріуса «Довідка-роз'яснення», який видано позивачці до сплину шестимісячного строку на прийняття спадщини і не має юридичного значення для вирішення даного спору.

В разі наявності складнощів щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази, відповідно до положень ч. 1 ст. 137 ЦПК України.

У разі, якщо особи, які беруть участь у справі, не заявляють клопотань про витребування доказів, зокрема, копій документів із спадкової справи, обов'язком суду на підставі ч. 4 ст. 10 ЦПК України є роз'яснення наслідків не вчинення такої процесуальної дії.

Вказані вимоги закону судом не виконано.

Враховуючи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до не вірного вирішення справи, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, оскаржуване рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову, як такого, що пред'явлений до неналежного відповідача.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2014 року скасувати, по справі ухвалити нове рішення .

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до Новогригорівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: