Рішення

від 18.08.2015 по справі 306/3307/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/3307/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 серпня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого : Дроботі В.В.,

суддів: Готри Т.Ю., Власова С.О.,

при секретарі - Чейпеш С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою позивача публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» на рішення Свалявського районного суду від 16 лютого 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство «Альфа Банк» пред'явило до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 позов про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач зазначав, що він є новим кредитором за кредитним договором, укладеним 30 січня 2008 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та третьою особою. Згідно цього договору ОСОБА_2 одержала кредит у розмірі 50000 доларів США, а ОСОБА_1 у забезпечення його виконання передав банку в іпотеку будинок та земельну ділянку, що належали йому. Оскільки позичальниця неналежно виконувала умови кредитного договору за нею утворилась заборгованість у розмірі 251580, 55 грн.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмети іпотеки.

Рішенням суду у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового про задоволення позову. Позивач вказує на те, що суд неправильно застосував матеріальний закон.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлені слідуючі факти та обставини.

30 січня 2008 року ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 02-08/121-Ф, згідно якого позичальниця одержала кредит у розмірі 50000 доларів США з відсотковою ставкою12,9 % з кінцевим терміном повернення кредиту та відсотків 28 січня 2028 року.

У забезпечення виконання даного договору ЗАТ АК ПІБ та ОСОБА_1 в той же день уклали іпотечний договір, відповідного до якого відповідач передав банку в іпотеку належні йому житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0480 га, на якій розташований будинок.

Вартість першого предмету іпотеки сторони договору визначили у 507677 грн., а другого - у 82344 грн.

17 грудня 2012 року позивач та правонаступник ЗАТ - ПАТ АК ПІБ уклали договір відступлення права вимоги за кредитним договором та договір про передачу прав за договором забезпечення. Відповідно до цих правочинів до позивача перейшли усі права за кредитним та іпотечним договорами.

Як встановив суд першої інстанції відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого за ним станом на 01 вересня 2013 року утворилась заборгованість на загальну суму 251580,55 грн.

Вказані факти сторонами спору не заперечуються.

П.5.1 іпотечного договору № 09-08/113 передбачено дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку часткового неповернення суми кредиту у встановлені кредитним договором строки.

Оскільки відповідач порушив грошове зобов'язання і допустив заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за його користування, новий кредитор та іпотекодержатель, яким є позивач, вправі був вимагати звернення стягнення на будинок і земельну ділянку, належні відповідачу.

Відмовивши у задоволенні цих вимог суд першої інстанції вважав, що ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є законом прямої дії у кредитних та іпотечних правовідносинах, який дає йому підстави не звертати стягнення на предмет іпотеки.

Суд помилково витлумачив даний закон, який за своєю суттю та спрямованістю є процесуальним законом. Він регулює підстави та умови застосування мораторію, тобто відстрочки виконання судового рішення при стягненні житла громадян, яке виступає предметом іпотеки при забезпеченні повернення кредитів, наданих громадянам України в іноземній валюті.

Цей закон застосовується при виконанні судових рішень і діє до його зміни чи скасування.

Отже, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в силу вимог ст.ст. 12,33 ЗУ «Про іпотеку» підлягають задоволенню із застосуванням ЗУ № 1304 від 03 червня 2014 року щодо відстрочки виконання рішення.

Відповідно до положень ст.309 ЦПК України викладене вище є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення Свалявського районного суду від 16 лютого 2015 року змінити.

Вимоги публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 02-08/121-Ф від 30 січня 2008 року у розмірі 251580,55 грн., яке складається із заборгованості по кредиту - 226875,78 грн., заборгованості по відсотках - 21963,33 грн., заборгованості по комісії - 1837,99 грн., пеня 903,45 грн. звернути стягнення на предмети іпотеки : житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 154,9 кв.м., в тому числі 74,3 кв.м житлової площі та земельну ділянку площею 0,0480 га за даною адресою (кадастровий номер НОМЕР_1), які належать ОСОБА_1, шляхом їх реалізації на прилюдних торгах : будинку за початковою ціною на менше 507677 грн., а земельної ділянки за початковою ціною не менше 82344 грн., тобто цінами встановленими за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем від 30 січня 2008 року.

На час дії ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» відстрочити виконання даного рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» судові витрати у розмірі 3700 грн.

Рішення набирає законної сили після його проголошення, але може бути оскаржено протягом 20 днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області В.В. Дроботя