Рішення

від 20.08.2015 по справі 357/9538/15-ц

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9538/15-ц

2/357/3152/15

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Дмитренко А. М. ,

при секретарі - Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Йосипівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 24.07.2012 року помер ОСОБА_5, після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку № 1 по вулиці Жовтневій в селі Павлівка Білоцерківського району, позивачі як спадкоємці першої черги за законом прийняли спадщину, але нотаріусом їм відмовлено в оформленні спадкових прав, оскільки спадкодавець не провів за життя державної реєстрації свого права власності на будинок. Позивачі просили суд визнати за ними в рівних частках право на отримання у власність в порядку спадкування після померлого 24.07.2012 року ОСОБА_5 житлового будинку № 1 по вулиці Жовтневій в селі Павлівка Білоцерківського району.

Позивачами було надано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій вони просили суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/8 частин будинку № 1 по вулиці Жовтневій в селі Павлівка Білоцерківського району; за ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнати право власності за кожним по 1/8 частині будинку № 1 по вулиці Жовтневій в селі Павлівка Білоцерківського району.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги.

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, надали письмові заяви щодо розгляду справи без їхньої участі, в яких вказали на те, що позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надіслано заяву щодо розгляду справи без участі представника Йосипівської сільської ради та про визнання позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, по справі встановлено, що 24 липня 2012 року помер ОСОБА_5, батько позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та чоловік позивачки ОСОБА_6, яка перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі з 16.03.1974 року.

Наведене стверджується копіями свідоцтв про смерть, про народження та про укладення шлюбу.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 34/2015, копію якої надано на запит суду Узинською міською державною нотаріальною конторою Київської області, заповіту спадкодавець не залишав, а спадщину після його смерті прийняли всі позивачі на підставі ст.1268 ЦК України, оскільки згідно довідки Йосипівської сільської ради Білоцерківського району ОСОБА_5 проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент його смерті разом з ним проживали дружина ОСОБА_1, діти: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, внуки: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 Нікіта ІНФОРМАЦІЯ_4.

За ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

За ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що спадкоємці ОСОБА_5 уклали між собою договір про поділ спадкового майна , який посвідчено державним нотаріусом Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_9 23.02.2015 року, зареєстровано в реєстрі за № 320, згідно якого у власність ОСОБА_2 перейде земельна ділянка площею 4,060 га, розташована на території Йосипівської сільської ради Білоцерківського району, кадастровий номер 3220481800:01:008:0020, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД № 713195 від 12.09.2011 року, а 27.05.2015 року на ім'я ОСОБА_2 було оформлено свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку, яке зареєстровано в реєстрі за № 1442, що слідує з матеріалів спадкової справи.

Судом також встановлено, що до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_5 входить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами під № 1 по вулиці Жовтневій в селі Павлівка Білоцерківського району, який було придбано спадкодавцем на підставі договору купівлі -продажу від 22.06.1994 року, який посвідчено державним нотаріусом Білоцерківської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_10, зареєстровано в реєстрі за № 1-4129, що стверджується копією цього договору.

Державним нотаріусом Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_9 відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_5 на вказаний вище житловий будинок, оскільки за життя спадкодавець не провів державної реєстрації права власності на дане нерухоме майно, що вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.02.2015 року.

Як роз'яснено в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.3 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

А згідно ст.4 цього Закону, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Так, судом було встановлено і вказано вище, що житловий будинок придбано в 1994 році.

Станом на 1994 рік державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства УРСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року № 56; Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР.

Згідно цих норм записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади /публічних актів/, що підтверджують право приватної власності.

Крім того, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно довідки Йосипівської сільської ради Білоцерківського району, за записами погосподарської книги № 4 ст.5 номер об'єкта погосподарського обліку 0293-1 власником жилого будинку № 1 по вулиці Жовтневій в с. Павлівка є ОСОБА_5, жилий будинок розташований на земельній ділянці розміром 0,30 га.

Тобто, будинок по вулиці Жовтневій, 1 в селі Павлівка згідно норм діючого на той час законодавства визнавався об'єктом права власності ще до його державної реєстрації.

Як вбачається з копії технічного паспорта на цей будинок, на земельній ділянці розташований житловий будинок загальною площею 55,7 кв.м, житловою площею 32,9 кв.м; прибудова, вхідний ганок, погрібник, колодязь, самовільні забудови відсутні.

Згідно зі ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

А відповідно до ч.1 ст.1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом, нотаріусом було відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане вище нерухоме майно.

За ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Серед способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ч.2 цієї статті, вказано, зокрема, визнання права.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, зокрема, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися , якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, спадкодавець згідно приписів вищенаведених правових норм набув права власності на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, а тому суд вважає за можливе визнати за позивачами як за спадкоємцями першої черги за законом, право власності на спадкове майно у вигляді житлового будинку № 1 по вулиці Жовтневій в селі Павлівка Білоцерківського району Київської області.

Щодо часток позивачів у праві власності на цей будинок.

Як вказувалося вище, житловий будинок було придбано спадкодавцем на підставі договору купівлі-продажу в 1994 році під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1

На підставі ст.22 діючого в той час Кодексу про шлюб та сім'ю України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

А згідно ст.28 цього Кодексу, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Отже, придбаний під час шлюбу будинок є спільною сумісною власністю подружжя і ОСОБА_1 має право на 1/2 частину цього будинку, як на частку в спільному сумісному майні подружжя.

Інша 1/2 частина будинку -частка померлого ОСОБА_5 є спадковим майном, на яке мають право усі спадкоємці за законом першої черги, в т.ч. і дружина спадкодавця.

Як передбачено ст.1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

А тому ОСОБА_1 має право на 1/2 частину житлового будинку як на частку в майні подружжя та на 1/8 частину від спадкового майна, всього на 5/8 частин будинку; інші позивачі мають право на 1/8 частину кожний від спадкового майна.

Відповідно до п.37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 року № 868, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: в т.ч. і рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи все наведене та керуючись ст.ст. 16, 1216, 1217, 1218, 1223, 1261, 1267, 1268, 1269, 1270, 1296, 1298 ЦК України, ст.ст.22, 28 КпШС України, Законом України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 10, 60,88,209, 212-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/8 частин будинку № 1 по вулиці Жовтневій в селі Павлівка Білоцерківського району Київської області з господарськими будівлями та спорудами, а саме: на 1/2 частину цього будинку як на частку в спільному майні подружжя та на 1/8 частину будинку в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, який помер 24 липня 2012 року.

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності по 1/8 частині за кожним будинку № 1 по вулиці Жовтневій в селі Павлівка Білоцерківського району Київської області з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, який помер 24 липня 2012 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_11