Рішення

від 19.08.2015 по справі 133/1472/15-ц

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 133/1472/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.08.2015 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

складі головуючого судді Воронюк В.А

при секретарі Полонській Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Поличинецької сільської ради, про тлумачення заповіту та визнання права власності на спадкове майно , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із позовом , який до розгляду справи по суті уточнив та просив здійснити тлумачення заповіту ОСОБА_3, яка померла 26 січня 2014 року, посвідченого 2 жовтня 2002 року секретарем виконкому Поличинецької сільської ради, Козятинського району Вінницької області, за реєстром №173, як про вираження волі ОСОБА_3 заповісти йому, ОСОБА_1, належну їй на праві власності земельну ділянку площею 3,43 га, розташовану на території Полиценеької сільської ради Козятинського району Вінницької області. А також, визнати за ним право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, а саме на земельну ділянку площею 3,43 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Поличинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0521486400:03:00160042, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, померлої 26 січня 2014 року

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 26 січня 2014 року померла його мати - ОСОБА_3, яка постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,43 га, що знаходиться на території Поличинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області. Відповідно до заповіту, посвідченого 2 жовтня 2002 року секретарем виконкому Поличинецької сільської ради, Козятинського району Вінницької області, за реєстром №173 покійна мати заповіла йому земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Промінь» розміром 3,55 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Крім нього спадкоємцем за заповітом, але іншого спадкового майна, є його сестра - ОСОБА_2. У передбачений законом шестимісячний строк він прийняв спадщину після смерті матері, звернувшись до Козятинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом. 26 березня 2003 року на ім'я ОСОБА_3 був виданий Державний акт серія ВН на право приватної власності на землю площею 3,43 га, яка розташована на території Поличинецької сільської ради, Козятинського району, Вінницької області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Спадкодавець на день складання заповіту володів правом на земельну частку (пай), яка не була виділена в натурі. В подальшому покійна мати заповіт не змінювала.

Згідно розпорядження Козятинської райдержадміністрації №74 від 11.03.2003 року померлій було передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,43 га та 26 березня 2003 року видано державний акт на право приватної власності на землю, зареєстрований в Книзі записи державних актів на право приватної власності на землю за №97.

Метою складання померлою заповіту на випадок своєї смерті є розпорядження своєю

земельною ділянкою, яка на час складання заповіту належала їй на підставі сертифіката. Видача державного акту на право власності на земельну ділянку не порушило та не змінило волевиявленні спадкодавця щодо розпорядження своєю земельною ділянкою, а лише змінило правовий статус земельної ділянки. Тобто, земельна ділянка була виділена в натурі та було належним чином оформлено право власності на неї. Інших спадкоємців, які б претендували на земельну ділянку немає.

Таким чином, покійна мати ще за життя оформила державний акт на право власності на землю, тобто дане майно залишилось те саме, а документ, який посвідчує право власності змінено, внаслідок чого виникли певні незручності при оформленні права на спадщину на зазначену вище земельну ділянку, так як через цей факт неможливо визначити справжню волю спадкодавця.

В даний час він має намір оформити свої спадкові права, але не може цього зробити оскільки змінився об'єкт спадкування.

Тому після відкриття спадщини виникли складнощі щодо належного розуміння тексту заповіту, тобто заповіт містить суперечливі положення.

Позивач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовільнити.

Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, проте подала заяву в якій просить справу слухати у її відсутність, позов визнає.

Відповідач - Поличинецька сільська рада Козятинського району Вінницької області в судове засідання не з'явився, представник відповідача надав письмову заяву, в якій позов визнає, не заперечує проти задоволення позову.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши письмові докази, вважає, що позов слід задоволити.

Судом встановлено, що 26 січня 2014 року померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-АМ №287735 (а.с.4), яка постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,43га, що знаходиться на території Поличинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, яка належала померлій на підставі державного акта на право приватної власності на землю (а.с.8)

Відповідно до заповіту, посвідченого 2 жовтня 2002 року секретарем виконкому Поличинецької сільської ради, Козятинського району Вінницької області, за реєстром №173 ОСОБА_3 заповідала позивачу - ОСОБА_1 , земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Промінь» розміром 3,55га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (а.с.6)

Крім позивача спадкоємцем за заповітом іншого майна є дочка покійної - відповідачка по справі - ОСОБА_2.

Позивач спадщину прийняв, подавши заяву про прийняття спадщини до Козятинської державної нотаріальної контори у встановлений законом шестимісячний строк.

Оформити свої спадкові права позивач не має можливості у зв'язку з тим, що змінився об'єкт спадкування, оскільки у заповіті, посвідченому 02.10.2002 року Поличинецькою сільською радою Козятинського району Вінницької області, за реєстром №173, спадкодавець заповіла належне їй рухоме майно, а саме право на земельну частку (пай) у землі, яка пербувала у колективній власності КСП «Промінь», с. Поличенці, Козятинського району Вінницької області, розміром 3,55га, а 26 березня 2003 року Козятинською райдержадміністрацією, Вінницької області, на ім.»я померлої - ОСОБА_3, був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,43 га. В подальшому заповіт не змінювався.

Основним правилом тлумачення заповіту є тлумачення його самими спадкоємцями, лише при наявності спору між ними судом.

Згідно Указу президента України від 08.08.95 року № 720 «Про порядок паювали земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам організаціям»при паюванні земель передбачене визначення розміру земельної частки (паю колективній власності на землю кожного члена КСП, сільськогосподарського кооперативу сільськогосподарського акціонерного товариства баз виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості).

Право на земельну частку (пай) підтверджувалося видачею відповідного правовстановлюючого документу сертифікату.

Згідно п. 17 Розділу X «Перехідних положень»ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Станом на 26 березня 2003 року померла ОСОБА_3 реалізувала своє право на виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), право на яку вона набула у відповідності до вимог вище зазначеного Указу президента України, в результаті чого, нею був отриманий Державний акт на право власності на землю площею 3,43 га, виданий Козятинською райдержадміністрацією 26 березня 2003 року, відповідно до розпорядження від 11 березня 2003 року, про які не було зазначено у заповіті (не внесено змін до заповіту).

З моменту отримання державних актів земельна частка (пай) як об'єкт правовідносин припинила своє юридичне існування, проте в той же час, не будучи добре обізнаною в суттєвості різниці між поняттями «земельна частка (пай)» та «земельна ділянка» і фактично визнаючи їх одне і те саме, заповідач визначив зазначене спадкове майно як земельна частка (пай) та не вніс відповідних змін до заповіту, що в принципі, однаково свідчить про те, яке саме майно було визначено заповідачем і дає позивачеві право на спадкування за заповітом.

Відповідно до ст. 202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами, до яких належить і заповіт.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, та іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, її волевиявлення має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері

відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Відповідно до ч.4 ст. 1236 ЦК України, чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ч.4 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому можуть належати у майбутньому.

Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Крім того, відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Правовідносини, які склались між сторонами, відповідають вимогам ст.ст.1216,1223, 1268 ЦК України, згідно з якими спадкуванням є перехід прав та обов'язків( спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців); право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 328,1216, 1218,1225, 1223, 1236, 1268 ЦК України, ст.ст. 57-60,208,209,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Здійснити тлумачення заповіту ОСОБА_3, яка померла 26 січня 2014 року, посвідченого 2 жовтня 2002 року секретарем виконкому Плличинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області за реєстром № 173, як про вираження волі ОСОБА_3 заповісти ОСОБА_1 належну їй на праві власності земельну ділянку площею 3.43 га розташовану на територіїї Поличинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на земельну ділянку площею 3.43 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Поличинецької сільської ради Козятинеського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0521486400:03:001:0042 , яка залишилася після смерті ОСОБА_3 яка померла 26 січня 2014 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, які не були при проголошені рішення - в той же строк з дня отримання копії рішення для ознайомлення.

Суддя В.А.Воронюк

Дата документу 19.08.2015 року