Рішення

від 20.08.2015 по справі 906/843/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" серпня 2015 р. Справа № 906/843/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Терехов О.Л. - довіреність № 2565-О від 16.08.2013;

від відповідача: Башинська А.Й. - керівник (в с/з 10.08.2015),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (мДніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добрі послуги" (м.Житомир)

про стягнення 19040,26 грн.

У відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на 15 днів - по 20.08.2015 (включно).

В судовому засіданні 10.08.2015, згідно ст.77 ГПК України, оголошувалась перерва до 12:00 год. 20.08.2015.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 19040,26грн., з яких:13514,74грн. заборгованості за кредитом, 4296,25грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1107,64грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 121,63грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача щодо позову не заперечив, заявив клопотання про надання можливості для врегулювання спору.

Після перерви представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 9939,98грн. основного боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд приймає до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, як таку що подана у відповідності до приписів ст. 22 ГПК України. Спір вирішується з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Також суд враховує приписи п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.11р. №18, згідно яких, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідно до абз.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 №18, зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору стає вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача після оголошеної перерви в судове засідання не з'явився.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані до справи документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, 03.03.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Добрі послуги" (відповідач/клієнт) було підписано заяву (а.с. 32) про відкриття поточного рахунку у Публічному акціонерному товаристві комерційний банк "Приватбанк" (позивач/банк), згідно якої відповідач приєднався до "Умов та Правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http:www.privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування №б/н від 03.03.2011 (далі Договір), та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Пунктом 3.2.1.1.16. Умов передбачено, що при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" - електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Позивач вказує, що відповідно до Договору відповідачу було виставлено кредитний ліміт на поточний рахунок в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, смс - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови (а.с. 33-44)).

Зазначає, що свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 15000,00грн., однак відповідач, в порушення вищевказаних умов Договору, зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 03.06.2015, згідно заяви про зменшення позовних вимог, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 18213,98грн., з яких: 13514,74грн. заборгованості за кредитом, 4369,53грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 208,08грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 121,63грн. заборгованості по комісії за користування кредитом (а.с. 138). Оскільки на дату судового засідання, у зв'язку з проведеними відповідачем оплатами на суму 8274,00грн., не сплаченими залишилися лише 9939,98грн., саме вказану суму позивач просить стягнути, згідно заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частина 2 зазначеної статті встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини з договору кредиту.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Ст.1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 п.4 ст.179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2. ст.639 ЦК України).

Отже, кредитний договір між сторонами складається із заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки та Умов і Правил надання банківських послуг (у тому числі Правил обслуговування за Розрахунковими картками), Тарифів банку, які оприлюднені через офіційний сайт банку. При цьому, зазначений договір підписаний обома сторонами в установленому законом порядку, не оспорювався та не визнаний недійсним.

Так, відповідно до п.3.2.1.1.1. "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на власний вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт - банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших).

Згідно п.3.2.1.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Згідно п.3.2.1.1.8. Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (п. 3.2.1.1.6. Умов).

Наданою до справи довідкою (а.с. 48) підтверджено, що позивачем було надано відповідачу кредитний ліміт в розмірі 15000,00грн. Згідно виписки по рахунку (а.с. 139) розмір заборгованості, що винесений на прострочку станом на дату звернення до суду склав 13514,74грн.

Пунктом 3.2.1.2.2.3. Умов встановлено обов'язок клієнта виробляти погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11.

Згідно п. 3.2.1.1.11. Умов, періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 35 днів.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Так, ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до п.3.2.1.4.1. Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно п. 3.2.1.4.1.1. Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця, або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку не обнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п. 3.2.1.4.1.2. Умов).

Пунктом 3.2.1.4.1.3. Умов передбачено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Згідно цього ж пункту Умов, при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (пп. 3.2.1.4.1.4. Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.2.1.4.9. Умов).

Також, у відповідності до п.3.2.1.4.4. Умов, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні строки, вони вважаються простроченими (п. 3.2.1.4.10. Умов).

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Так, відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Згідно матеріалів справи, позивачем 05.05.2015 було направлено на адресу відповідача претензію від 17.04.2015 №10221ZRZ2S01B з вимогою погашення заборгованості за договором банківського обслуговування (а.с. 61-62), яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

З наявних в матеріалах справи документів, а саме виписок з банківського рахунку (а.с. 139-195, 196-198), вбачається, що відповідач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування від 03.03.2011 перед ПАТ КБ "Приватбанк" в повному обсязі не виконав, внаслідок чого станом на 03.06.2015 у відповідача утворилась заборгованість по простроченому кредиту в сумі 13514,74грн., 4369,53грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та заборгованість по сплаті комісії за користування кредитом в сумі 121,63грн.

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.3.2.1.5.1. Умов і правил надання банківських послуг, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п.3.2.1.2.2.5, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п. 3.2.1.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

За п. 3.2.1.5.7. Умов, строки позовної давності по вимозі про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені станом на 03.06.2015 (а.с. 189-195), з урахуванням визначених п.3.2.1.5.4 Умов порядку та строків її нарахування, суд дійшов висновку про правомірність нарахування пені в сумі 208,08грн. за визначений позивачем період.

При цьому судом враховується, що відповідачем було проведене часткове погашення вищенаведених сум у розмірі 8274,00грн., які позивачем, згідно умов Договору, правомірно зараховано на погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, та частково на погашення заборгованості за кредитом, які виникли станом на 03.06.2015.

В результаті вказаного, на дату судового засідання непогашеними залишилися лише 9939,98грн. заборгованості за кредитом, тому вимоги позивача про стягнення цієї суми, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач доказів на спростування обґрунтованості позовних вимог суду не надав. При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 9939,98 грн. заборгованості за кредитом,

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добрі послуги" (10030, Житомирська обл., м.Житомир, Богунський р-н, вул. Котовського, 62-А, ід. код 13557767)

на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Жовтневий р-н., вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ід. код 14360570):

- 9939,98 грн. заборгованості за кредитом,

- 1827,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.08.15

Суддя Вельмакіна Т.М.

Друк:

1 - до справи;

2 - позивачу (видати згідно заяви)

3 - відповідачу (рек. з пов.)