Рішення

від 21.08.2015 по справі 908/4233/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 30/127/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2015 Справа № 908/4233/15

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Укртехприлад Торгівельний Дім" (02140, м.Київ, вул. Б.Гмирі, буд. 1/2)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об'єднання "УКРХІМПРОММАШ" (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, буд. 172/1, поштова адреса: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Б.Хмельницького, буд. 24)

про стягнення 44408,66 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: - не з'явився, у минулому судовому засіданні -Телещак Н.М., довіреність №25/12 від 25.12.2014 р.

від відповідача: не з'явився;

Приватне акціонерне товариство "Укртехприлад Торгівельний Дім", м. Київ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об'єднання "УКРХІМПРОММАШ", м Мелітополь, Запорізької області про стягнення 44408,66 грн., в т.ч.: 24120,00 грн. основного боргу, 1946,78 грн. - 3% річних та 18341,88 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 1, 2, 12, 54-57, 61, 64, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 11-16, 22, 525, 526, 530, 6110, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216-217, 224, 265 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору. При цьому вказує, що відповідачу на виконання умов Договору купівлі-продажу № 52 від 22.03.2012 р. було поставлено товар на суму 48240,00 грн., зобов'язання щодо оплати якого відповідачем в повному обсязі не виконане. За доводами позивача, з урахуванням часткової оплати у розмірі 24120,00 грн., станом на дату подання позовної заяви до суду за відповідачем існує заборгованість за зазначеним договором в розмірі 24120,00 грн. Крім того, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, на думку позивача, є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді передбачених законом та договором санкцій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.07.2015 р. порушено провадження у справі № 908/4233/15, присвоєно справі номер провадження № 30/127/15, розгляд якої призначено на 06.08.2015 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 21.08.2014 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та за його клопотанням, а також неподанням сторонами в повному обсязі витребуваних судом документів.

Представник позивача у судове засідання призначене на 21.08.2015 р. не з'явився, надав додаткові пояснення, в яких просить суду справу розглянути без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 24120,00 грн., 3% річних в розмірі 1946,78 грн., інфляційні втрати у розмірі 18341,88 грн., всього на загальну суму 44408,66 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду від 20.07.2015, 06.08.2015 р. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, представника у судове засідання не направив. У минулому судовому засідання призначеному на 06.08.2015 р. надіслав клопотання від 05.08.2015 р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника в іншому судовому засіданні. Отже, про розгляд справи відповідач був обізнаний.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Направлена на адресу відповідача кореспонденція до канцелярії господарського суду не поверталася. Отже, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 21.08.2015 р. справу розглянуто за наявними матеріалами в межах встановленого строку, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні 06.08.2015 р., суд

ВСТАНОВИВ:

22.03.2012 р. між Закритим акціонерним товариством "Укртехприлад Торговельний Дім" (Постачальником, правонаступником якого є позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об'єднання "УКРХІМПРОММАШ" (Покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір купівлі-продажу № 52 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати (поставити), а покупець оплатити та прийняти товар в асортименті, кількості та за цінами зазначеними у рахунках-фактури, які є невід'ємною частиною договору.

Порядок оплати та термін поставки продукції сторони узгодили у розділі 2 Договору, відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору, форма розрахунків - 50% передплата, 50% за повідомленням про готовність продукції до відвантаження, якщо інше не передбачено в рахунку-фактурі, постачальник направляє покупцеві рахунок-фактуру, яка дійсна протягом 5-ти банківських днів. За умови сплати рахунка у встановлений договором термін ціна не змінюється. Термін поставки вказаний у рахунку-фактурі.

Сторони домовились, що сукупність вартості партій Товару замовлених покупцем та поставлених постачальником протягом строку дії цього договору, буде складати кінцеву загальну суму цього Договору (п. 4.1 Договору).

Строк дії Договору встановлюється з моменту отримання постачальником підписаного покупцем і завіреного печаткою примірника договору до 31.12.2012 р. Якщо за 30 днів до терміну закінчення діючого договору жодна зі сторін не висуває будь-яких зауважень, щодо розірвання, договір рахується пролонгованим на наступний рік (п. 1.2 Договору).

Обставини справи свідчать, що на виконання умов Договору купівлі-продажу листом від 17.08.2012 р. позивач повідомив відповідача про готовність та наявність товару, поставка якого була погоджена сторонами. Відповідачу було виставлено рахунок-фактуру №ТД-566 від 21.03.2012 р. на оплату товару - сигналізатор рівня ультразвуковий УЗС-210И-АД-204-2И-80-Н-1650-О в кількості 4 од. (шт.) по ціні 10050,00 грн. на загальну суму 48240,00 грн. з ПДВ., згідно якого термін поставки складає 70-90 діб після оплати. Вказаний рахунок був частково оплачений відповідачем 23.03.2012 р. у сумі 24120,00 грн.

Гарантійним листом №52 від 22.08.2012 р. відповідач просив здійснити відвантаження сигналізатора рівня ультразвуковий УЗС-210И-АД-204-2И-80-Н-1650-О в кількості 4 шт. та гарантував здійснення оплати за вказаний товар в розмірі 24 120,00 грн. до 28.09.2012 р.

Згідно видаткової накладної №ТД-1469 від 23.08.2012 р., вантажної декларації №9199386 від 27.08.2012 р. та листа ПП "Нічний експрес" позивачем був поставлений вказаний товар.

В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за договором та гарантійним листом не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість у сумі 24120,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 28.07.2015 р. та довідкою підприємства від 03.08.2015 р.

Позивачем неодноразово направлялись листи на адресу відповідача з вимогою сплатити кошти за договором купівлі-продажу № 52 від 22.03.2012 р. за поставлений товар, зокрема претензію №17/10 від 17.10.2012 р. та лист за вих. №109 від 12.03.2014 р. Доказів надання відповіді на вказані листи суду не надано.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об'єднання "УКРХІМПРОММАШ" заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу № 52 від 22.03.2012 р. в розмірі 24120,00 грн. основного боргу, 1946,78 грн. - 3% річних та 18341,88 грн. інфляційних втрат, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача поставити товар відповідачу, а обов'язком відповідача - оплатити та прийняти товар на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з долученої до справи копії видаткової накладної №ТД-1469 від 23.08.2012 р. позивач на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму 48240,00 грн. з ПДВ. Отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується довіреністю покупця та товарно-транспортною накладною № 199386 від 28.08.2012 р., що містяться в матеріалах справи (арк. справи 19, 20).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з приписами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару...У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умови здійснення розрахунків між Сторонами, узгоджено в розділі 2 Договору.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору, форма розрахунків - 50% передплата, 50% за повідомленням про готовність продукції до відвантаження, якщо інше не передбачено в рахунку-фактурі, постачальник направляє покупцеві рахунок-фактуру, яка дійсна протягом 5-ти банківських днів. За умови сплати рахунка у встановлений договором термін ціна не змінюється. Термін поставки вказаний у рахунку-фактурі.

В даному випадку позивач скористався своїм правом на дострокове виконання зобов'язання за договором, поставивши відповідачу продукцію без передоплати.

Згідно із ч. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, з моменту виконання позивачем зобов'язання по поставці товару та отримання відповідачем продукції у останнього виникло зустрічне зобов'язання по оплаті товару.

Також, зважаючи на приписи ст. 530 ЦК України, у будь якому разі, відповідач, отримавши від позивача претензію про сплату боргу, протягом семи днів повинен був сплатити заборгованість.

Згідно виписки з особового рахунку позивача № 26008000035773 від 23.03.2012 р. відповідачем було сплачено кошти в сумі 24120,00 грн. за призначенням платежу: "часткова оплата за сигналізатор згідно рах. №ТД-566 від 21.03.2012 р."

Вартість отриманих від позивача послуг відповідачем в обумовлений Договором строк в повному обсязі не внесена, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 24120,00 грн. Доказів погашення остаточної суми боргу відповідачем суду не надано.

Гарантійним листом за вих. № 52 від 22.08.2012 р. відповідач визнав суму заборгованості за договором №52 від 22.03.2012 р. в розмірі 24120,00 грн. та гарантує її погашення до 28.09.2012 р.

Довідкою від 03.08.2015 р. позивач підтвердив, що сума основного боргу за договором №52 від 22.03.2012 р. не змінилась та складає 24120,00 грн.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін вартості отриманого товару суд вважає доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Слід зазначити, що у направленому суду клопотанні про відкладення розгляду справи відповідач жодним чином не спростував доводи позивача, щодо наданих позивачем розрахунків не заперечив.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає правомірними позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 24120,00 грн. заборгованості за договором і задовольняє їх в повному обсязі.

Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті вартості отриманого товару, позивачем заявлено вимоги про стягнення 1946,78 грн. - 3% річних та 18341,88 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків оплати за Договором, умови Договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки 3% річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", суд встановив, що за зазначений позивачем період стягненню підлягає сума в розмірі 1910,77 грн. В решті заявлених вимог (36,01 грн.) слід відмовити.

Щодо розрахунку та інфляційних втрат, суд дійшов до висновку, що він є складеним відповідно до вимог чинного законодавства і в межах заявлених позовних вимог підлягає задоволенню.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 1910,77 грн. - 3 % річних та 18341,88 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань щодо оплати отриманої продукції.

Отже, з підстав зазначених вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково - в сумі 44372,65 грн. , в т.ч.: 24120,00 грн. основного боргу, 1910,77 грн. - 3% річних та 18341,88 грн. - інфляційних втрат. В решті заявлених позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх необґрунтованість.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Укртехприлад Торгівельний Дім" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об'єднання "УКРХІМПРОММАШ" (м. Мелітополь Запорізької області) задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об'єднання "УКРХІМПРОММАШ" (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, буд. 172/1; 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Б.Хмельницького, буд. 24, код ЄДРПОУ 34920665, р/р 26007011112601 в ПАТ "Альфа-банк", МФО 300346) на користь Приватного акціонерного товариства "Укртехприлад Торгівельний Дім" (02140, м.Київ, вул. Б.Гмирі, буд.1/2, код ЄДРПОУ 34342578, р/р 26007000035774, ІПН 343425726513 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) заборгованість за договором купівлі-продажу № 52 від 22.03.2012 р. в розмірі 24120 (двадцять чотири тисячі сто двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 1910 (одна тисяча дев'ятсот десять) грн. 77 коп. - 3% річних, 18341 (вісімнадцять тисяч триста сорок одна) грн. 88 коп. інфляційних втрат та 1825 (одна тисяча вісімсот двадцять п'ять) грн. 52 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 26.08.2015 р.