Рішення

від 20.08.2015 по справі 910/16363/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2015Справа №910/16363/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія "ВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТРУСКАВЕЦЬКУРОРТ-ПОСТАЧ" про стягнення 34 424,55 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Салада Т.М. (дов. № 37 від 27.07.2015 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20 серпня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія "ВЕСТ" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТРУСКАВЕЦЬКУРОРТ-ПОСТАЧ" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 34 424,55 грн., в тому числі 24 907,50 грн. основного боргу, 9 240,68 грн. інфляційних втрат, 276,37 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 78/12 від 15.11.2012 року в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2015 року порушено провадження у справі № 910/16363/15 та призначено справу до розгляду на 06.08.2015 року.

30.07.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представники сторін в судове засідання 06.08.2015 року не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи повідомлялися належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.08.2015 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 20.08.2015 року.

В судовому засіданні 20.08.2015 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив задовольнити позов, через відділ діловодства суду надав документи на виконання вимог ухвали суду та клопотання про стягнення з відповідача витрат на проїзд представника позивача до місця розгляду справи та в зворотному напрямку у розмірі 411,82 грн.

Представник відповідача в судове засідання 20.08.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 06.08.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТРУСКАВЕЦЬКУРОРТ-ПОСТАЧ" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія "ВЕСТ" (постачальник) укладено Договір поставки № 78/12 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати й оплачувати товари (ТМЦ), які визначені сторонами у специфікації.

Згідно з пунктом 3.1. Договору строк поставки партії ТМЦ, що визначена у погодженому сторонами замовленні становить 5 робочих днів з моменту підписання сторонами відповідного замовлення. Дострокова поставка партії ТМЦ постачальником без попереднього узгодження з покупцем не допускається. Покупець вправі не приймати достроково поставлену партію ТМЦ, якщо він не надавав на це свого попереднього погодження.

ТМЦ вважаються переданими постачальником та прийнятими покупцем в момент підписання сторонами видаткової накладної на ТМЦ (пункт 4.11. Договору).

Відповідно до пункту 4.12. Договору право власності на ТМЦ та ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження ТМЦ переходить від постачальника до покупця в момент передачі ТМЦ покупцю, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною.

Пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що оплата фактично поставленої партії ТМЦ покупцем здійснюється протягом 14 банківських днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної на відповідну партію ТМЦ.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 24 907,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № 18780 від 15.08.2013 року.

20.08.2013 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що розрахунки за поставлені покупцю ТМЦ за видатковою накладною № 18780 від 15.08.2013 року здійснюються покупцем до 31.12.2014 року включно.

За твердженням позивача, у визначені Додатковою угодою № 1 до Договору строки, відповідач за поставлену продукцію не розрахувався.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 78/12 від 15.11.2012 року в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару за Договором, його прийняття відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 24 907,50 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та Додаткової угоди № 1 до Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання згідно Договору на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 24 907,50 грн. основного боргу за поставлений на підставі Договору товар.

Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія "ВЕСТ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТРУСКАВЕЦЬКУРОРТ-ПОСТАЧ" заборгованості у розмірі 24 907,50 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 9 240,68 грн. інфляційних втрат, 276,37 грн. 3 % річних.

В силу вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування 9 240,68 грн. інфляційних втрат та 276,37 грн. 3 % річних за період з 01.01.2015 року по 15.05.2015 року суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на проїзд представника позивача до місця розгляду справи та в зворотному напрямку у розмірі 411,82 грн. слід зазначити наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Склад судових витрат, визначений статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. До інших витрат у розумінні вказаної статті Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 Господарського процесуального кодексу України); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою (пункт 1.1 постанови № 7 від 21.02.2013 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Тобто, за наведеного вбачається, що витрати сторін на забезпечення участі їх представників у судовому засіданні відшкодовуються лише у разі визнання явки учасників судового процесу обов'язковою.

Заявлені позивачем до відшкодування витрати складаються з вартості двох квитків (Стрий-Київ, Київ-Стрий) загальною вартістю 411,82 грн.

Суд зазначає, що у межах розгляду справи № 910/16363/15 явка представників позивача та відповідача у судові засідання 06.08.2015 року та 20.08.2015 року обов'язковою не визнана. Крім того, в ухвалі про порушення провадження у справі від 01.07.2015 року та в ухвалі від 06.08.2015 року сторонам запропоновано у випадку неможливості з'явитись в судове засідання подати відповідне повідомлення про можливість розгляду справи за відсутності представника.

Таким чином, враховуючи наведене вище, господарський суд дійшов висновку, що клопотання позивача про відшкодування витрат на забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні не підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія "ВЕСТ" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТРУСКАВЕЦЬКУРОРТ-ПОСТАЧ" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414, ідентифікаційний код 35121225) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія "ВЕСТ" (82400, Львівська, обл., м. Стрий, вул. Панаса Мирного, буд. 4, ідентифікаційний код 33505895) 24 907 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сім) грн. 50 коп. основного боргу, 9 240 (дев'ять тисяч двісті сорок) грн. 68 коп. інфляційних втрат, 276 (двісті сімдесят шість) грн. 37 коп. 3 % річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.08.2015

Суддя С.В. Стасюк