Рішення

від 20.08.2015 по справі 910/15748/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2015Справа №910/15748/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Легбанк»

До Приватного підприємства «КЗК-Центр»

Про стягнення 230 837,26 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Пересада Б.О. - по дов. № б/н від 09.04.2015

від відповідача Заіка О.В. - директор

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Легбанк» до Приватного підприємства «КЗК-Центр» про стягнення 230 837,26 грн., з яких: 199 991,32 грн. боргу за кредитом, 29 062,94 грн. боргу по відсоткам, 1 783,00 грн. пені за прострочення оплати відсотків внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання овердрафту № 04-13-13ОЮ від 17.12.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2015 порушено провадження у справі № 910/15748/15 та призначено справу до розгляду на 07.07.2015.

Позивачем 06.07.2015 до відділу діловодства суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 2 427 078,29 грн., з яких: 199 991,32 грн. боргу за кредитом, 57 664,44 грн. боргу по відсоткам, 49 170,47 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 2 120 252,06 грн. пені за прострочення сплати відсотків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/15748/15 від 07.07.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвали про порушення провадження у справі від 23.06.2015, розгляд справи був відкладений на 11.08.2015.

Відповідачем в судовому засіданні 11.08.2015 подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Відповідачем в судовому засіданні 11.08.2015 заявлено усне клопотання про оголошення в засіданні суду перерви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/15748/15 на 15 днів.

В судовому засіданні 11.08.2015 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 20.08.2015.

В судовому засіданні 20.08.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «Легбанк» (Банк, позивач) та Приватним підприємством «КЗК-Центр» (Позичальник, відповідач) та було укладено договір про надання овердрафту № 04-13-13ОЮ (далі - договір).

Відповідно до п. 1. договору Кредитор зобов'язується на умовах, визначених договором, надавати Позичальнику кредитні кошти на засадах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання - для поповнення обігових коштів та здійснення поточної господарської діяльності підприємства, шляхом здійснення платежів з поточного рахунку Позичальника № 260083873 в ПАТ «Легбанк», МФО 300056 код банку 14291780, (надалі за текстом - поточний рахунок), згідно з розрахунковими документами Позичальника на суму, що перевищуватиме фактичний (кредитовий) залишок на поточному рахунку (надалі за текстом - овердрафт), в межах визначеної договором (п. 1.2.) граничної суми коштів (надалі за текстом - ліміт овердрафту), а Позичальник зобов'язується вчасно погашати Кредитору заборгованість за овердрафтом, а також сплачувати на користь Кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених договором.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 1.2. договору ліміт за овердрафтом (надалі за текстом - ліміт) становить максимально припустиму суму кредиту, що спрямовується на покриття недостатньої суми коштів на поточному рахунку Позичальника і не може перевищувати 40 000,00 грн., із щомісячною сплатою 29% річних та сплатою одноразової комісії за відкриття овердрафту в розмірі 1% від суми встановленого ліміту та одноразової комісії за розгляд кредитної заявки та підготовку пакету документів в сумі 200,00 грн.

Додатковою угодою № 1 від 20.02.2014 внесено зміни до п. 1.2. договору та викладено його в наступній редакції: ліміт за овердрафтом (надалі за текстом - ліміт) становить максимально припустиму суму кредиту, що спрямовується на покриття недостатньої суми коштів на поточному рахунку Позичальника і не може перевищувати 200 000,00 грн., із щомісячною сплатою 29% річних та сплатою одноразової комісії за збільшення овердрафту 500,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. договору ліміт за овердрафтом відкривається строком по 16.12.2014.

Згідно з п. 1.4. договору період фактичного безперервного існування заборгованості за овердрафтом не може перевищувати кінцевий термін дії договору, зазначеного в п. 1.3. договору.

Згідно з п. 1.5. договору за користування овердрафтом Позичальник сплачує проценти фіксованою процентною ставкою. Нарахування та сплата процентів здійснюється в останній робочий день місяця.

Додатковою угодою № 2 від 31.03.2014 внесено зміни до п. 1.5. договору та викладено його в наступній редакції: за користування овердрафтом Позичальник сплачує проценти фіксованою процентною ставкою. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день поточного місяця.

Нараховані проценти сплачуються Позичальником з 01 (першого) по 05 (п'яте) число (включно) кожного наступного місяця, за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним повернення кредиту. У разі, якщо 05 (п'яте) число місяця є святковим та/або неробочим днем, то Позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих процентів, в перший робочий день, який слідує за 5 (п'ятим) числом місяця.

Відповідно до п. 2.2. договору проценти за користування кредитним коштами Позичальник самостійно перераховує на відповідний рахунок Банку за фактичний строк користування овердрафтом, в день закриття ліміту за овердрафтом.

Згідно з п. 2.3. договору проценти за користування кредитними коштами розраховуються Банком виходячи з дебетового залишку за поточним рахунком. При розрахунку плати за користування овердрафтом приймається рік і місяць рівні календарній кількості днів.

Відповідно до п. 2.5. договору надання кредитних коштів проводиться шляхом оплати з поточного рахунку Позичальника розрахункових документів на суму, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок на такому рахунку, але в межах обумовленого Договором ліміту.

Згідно з п. 2.7. договору моментом надання кредитних коштів вважається день оплати з поточного рахунку Позичальника розрахункових документів Позичальника на суму, що перевищує кредитовий залишок на такому рахунку, але в межах обумовленого договором ліміту.

Відповідно до п. 3.3.1. договору Позичальник зобов'язаний протягом строку фактичного користування овердрафтом сплачувати проценти за користування кредитними коштами у розмірі та в порядку, що визначені Договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, а відтак, заборгованість перед позивачем, становить: 199 991,32 грн. боргу за кредитом, 57 664,44 грн. боргу по відсоткам.

Згідно з п. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що складається з 199 991,32 грн. боргу за кредитом, 57 664,44 грн. боргу по відсоткам є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов кредитного договору, у визначені строки оплату кредиту та відсотків не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно до п. 3.2.5. договору Банк має право стягувати з Позичальника неустойку, штраф, пеню за невиконання чи неналежне виконання умов договору.

Відповідно до п. 4.1. договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, Позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5 процентів, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплаченик процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє Позичальника від сплати процентів за користуванням кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків, проте позивачем при здійснені розрахунку пені застосований розмір облікової ставки НБУ.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків не виконав, він повинен сплатити позивачу, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками становить 49 170,47 грн. пені за прострочення сплати кредиту.

Вимоги позивача в частині стягнення 49 170,47 грн. пені за прострочення сплати кредиту обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Суд здійснивши власний перерахунок пені за прострочення сплати відсотків (на суми відсотків та за періоди зазначені позивачем в розрахунку) приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 11 617,83 грн. пені за прострочення сплати відсотків.

В іншій частині нарахованої пені за прострочення сплати відсотків позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України (позивачем застосовано розмір облікової ставки НБУ, тоді як згідно встановленої формули слід було здійснювати розрахунок із застосуванням розміру подвійної облікової ставки НБУ в день ).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Легбанк» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «КЗК-Центр» (03124, м. Київ, вул. М.Василенка, 7-А, код ЄДРПОУ 33591785) на користь Публічного акціонерного товариства «Легбанк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 27, код ЄДРПОУ 14291780) 199 991 (сто дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 32 коп. боргу за кредитом, 57 664 (п'ятдесят сім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 44 коп. боргу по відсоткам, 49 170 (сорок дев'ять тисяч сто сімдесят) грн. 47 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 11 617 (одинадцять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 83 коп. пені за прострочення сплати відсотків.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Приватного підприємства «КЗК-Центр» (03124, м. Київ, вул. М.Василенка, 7-А, код ЄДРПОУ 33591785) в дохід Державного бюджету України (за наступними реквізитами отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, символ звітності банку: 206) 6 368 (шість тисяч триста шістдесят вісім) грн. 88 коп. судового збору.

Повне рішення складено 20.08.2015.

СуддяВ.В.Сівакова