Рішення

від 20.08.2015 по справі 910/16946/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2015Справа №910/16946/15

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській Г.С.

розглянувши справу № 910/16946/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська-Європейська

нафтова компанія»

про стягнення 186 354, 48 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ярчак І.С., довіреність б/н від 18.06.2015р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство «Міський комерційний банк» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська-Європейська нафтова компанія» (надалі - відповідач) про стягнення 186 354,48 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору суборенди № 01/05/2011-4 від 03.05.2011р. у визначений строк не розрахувався за оренду приміщення, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 186 354,48 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2015р. порушено провадження у справі № 910/16946/15 та призначено її розгляд на 06.08.2015р.

04.08.2015р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі та витребувані докази.

Присутнім у судовому засіданні 06.08.2015р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився та витребувані докази не подав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2015р. розгляд справи було відкладено на 20.08.2015р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та не поданням витребуваних судом доказів.

Присутнім у судовому засіданні 20.08.2015р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 03.07.2015р. та від 06.08.2015р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 03.07.2015р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 06.08.2015р. були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.05.2011р. між публічним акціонерним товариством «Конверсбанк», правонаступником якого, відповідно до п. 1.1. Статуту, є позивач (за договором - орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська-Європейська нафтова компанія» (за договором - суборендар) було укладено Договір суборенди № 01/05/2011-4 від 03.05.2011р.

Відповідно до п. 1.1. договору, орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 185,0 кв. м. (далі по тексту - об'єкт суборенди), розташованого в будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 2.

У п. 1.4. договору визначено, що об'єкт суборенди знаходиться у користуванні орендаря на підставі Договору суборенди між орендарем та товариством з обмеженою відповідальністю «П.М. А.» б/н від 10 листопада 2009 року.

Згідно з п. 4.1. договору, строк договору обчислюється з дати підписання сторонами акту приймання-передачі суборендарем об'єкту суборенди та триває до 29 липня 2011 року.

Розмір орендної плати за користування об'єктом суборенди в цілому за місяць суборенди складає 62 118,16 грн., в тому числі ПДВ 10 353,03 грн. (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору, орендна плата за перший та останній місяці користування об'єктом суборенди нараховується з місяця підписання акту приймання-передачі до місяця зворотного акту приймання-передачі з розрахунку як за повний місяць

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору суборенди, 03.05.2011р. сторони підписали акт приймання-передачі нежитлового приміщення, за яким позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 185,0 кв. м., розташованого в будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 2, а також сторони визначили, що датою початку експлуатації об'єкту оренди є 03 травня 2011 року.

29.07.2011р. сторони підписали акт, згідно з яким відповідач повернув позивачу об'єкт суборенди.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач користувався частиною нежитлового приміщення загальною площею 185,0 кв. м., розташованого в будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 2, у період з 03.05.2011р. по 29.07.2011р., тобто у повній відповідності з умовами укладеного з позивачем Договору суборенди №01/05/2011-4 від 03.05.2011р.

Відповідно до п. 9.6. договору, всі розрахунки за договором проводяться до 30 липня 2012 року на рахунок орендаря.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не розрахувався за користування нежитловим приміщенням у період з 03.05.2011р. по 29.07.2011р.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 186 354,48 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

При цьому, приписами ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Водночас, відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Як встановлено судом під час розгляду справи, на дату укладання з відповідачем Договору суборенди № 01/05/2011-4 від 03.05.2011р., позивач використовував нежитлові приміщення по вул. Мечникова, 2 на підставі Договору суборенди від 10.11.2009р., строк дії якого був встановлений до 10 жовтня 2012р.

Отже, позивач правомірно передав відповідачу частину нежитлового приміщення загальною площею 185,0 кв. м, розташованого в будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 2, на строк до 29 липня 2011р.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду судом спору по суті відповідач не спростував факт користування орендованим майном, а також існування заборгованості по орендній платі в сумі 186354,48 грн., доказів оплати суми боргу не надав.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, відтак підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Українська-Європейська нафтова компанія» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2а; код ЄДРПОУ 37569486) на користь публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 33; код ЄДРПОУ 34353904) заборгованість у сумі 186 354 грн. 48 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Українська-Європейська нафтова компанія» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2а; код ЄДРПОУ 37569486) в доход Державного бюджету України 3727 грн. 09 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.08.2015р.

Суддя А.І. Привалов