Ухвала

від 23.08.2011 по справі 5019/1722/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" серпня 2011 р. Справа № 5019/1722/11

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ескулап"

про стягнення в сумі 1 355 грн. 71 коп.

Суддя Качур А.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 юрисконсульт (довіреність №03-05/11 від 04.01.2011 року);

від відповідача: не з'явився;.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ескулап" про стягнення 1355,71 грн. заборгованості по розрахунках за послуги теплопостачання згідно укладеного договору з яких 1269,64 грн. сума основного боргу та 86,07 грн. - пеня. 23.08.2011 року представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, у зв`язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу в розмірі 700 грн. 00 коп., просить стягнути з відповідача 569,64 грн. боргу, 86,07 грн. пені та судові витрати по справі.

Оскільки заяву подано до прийняття рішення у справі, вона відповідає ст.ст. 22, 46, 49, 54-57 ГПК України, - господарський суд прийняв її до розгляду. Позовними вимогами слід вважати: 569,64 грн. боргу, 86,07 грн. пені та судові витрати по справі (з урахуванням заяви щодо зменшення позовних вимог).

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3300107554968.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

11 листопада 2009 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ескулап" укладено Договір на відпуск теплової енергії №283.

Згідно п.1.1 укладеного Договору позивач зобов’язався надавати відповідачу теплову енергію для потреб центрального опалення житлового будинку за адресою: м.Рівне, вул.Відінська, 29, а відповідач в свою чергу, зобов’язався прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами та в терміни передбачені договором. Відповідно до п.5.4. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 - числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.5.3. Договору споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, при цьому споживач самостійно отримує рахунок.

Відповідно до підпункту «а»п.5.2. договору розмір щомісячної плати за опалення та підігрів води на момент укладання даного договору становить: теплоенергія на опалення при відсутності приладів обліку в розмірі 16,05 грн. в місяць протягом опалювального періоду за 1 м.кв. загальної площі для споживачів для інших споживачів.

Згідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за теплопостачання по договору №283 сума боргу станом на 23.08.2011 року становить 569,64 грн..

На момент розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем заборгованості в розмірі 569,64 грн..

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно Закону України від 02 червня 2005 року «Про теплопостачання" теплопостачальна організація має право укладати договори на відпуск теплової енергії із споживачами. В свою чергу, ч.6 ст.19 вказаного Закону та п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги" зобов'язують споживача послуг щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст.526 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч.6, 7 ст.275 ГК України). Аналогічні положення щодо договору послуг містять ст.ст. 901, 903 ЦК України.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами п.6.3.3 договору сторонами погоджена відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а також 3% річних від простроченої суми та сплата основного боргу з урахуванням індексу інфляції. Оскільки прострочення платежів має місце, є підставною і підлягає задоволенню згідно зі ст.ст.230-232 ГК України та умовами договору вимога позивача про стягнення пені в сумі 86,07 грн. за період з 11.02.2010 року по 10.07.2011 року - за обґрунтованим розрахунком позивача.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за послуги теплопостачання в розмірі 569,64 грн. та 86,07 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ескулап" (м.Рівне, вул.Відінська, 29, код ЄДРПОУ 31765757) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» (м.Рівне, вул.Д.Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008) 569,64 грн. заборгованості по розрахунках за послуги теплопостачання, 86,07грн. пені, 102 грн. 00 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Качур А.М.