Ухвала

від 27.09.2011 по справі 5019/1915/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2011 р. Справа № 5019/1915/11

за позовом Відділ освіти Млинівської районної державної адміністрації

до відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2

про визнання договору недійсним

Суддя Качур А.М.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_3 довіреність № 883/01-15 від 13.09.2011

Від відповідача : ОСОБА_2

В засіданні оголошувалась перерва з 13.09.2011 по 27.09.2011

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Відділ освіти Млинівської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору №3 від 22.12.2009, укладеного між сторонами, недійсним на підставі статті 227 Цивільного кодексу України. Позовні вимоги мотивовані тим, що, відповідач при укладенні договору не мав відповідної ліцензії, що є підставою для недійсності правочину згідно зі ст.227 ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України № 1396 від 05.12.2007 "Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури".

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, надав суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Постанова Кабінету Міністрів України № 1396 від 05.12.2007 "Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури", на яку посилається позивач встановлює загальні вимоги до ліцензування господарської діяльності пов'язаної із створенням об'єктів архітектури на території України (далі-будівельна діяльність), а згідно договору виконувались роботи по ремонту та реконструкції. ОСОБА_4 свідоцтва про сплату єдиного податку вид діяльності яким мав право займатись підприємець ОСОБА_2 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно непродовольчим асортиментом, робота з обладнання будівель.

Також посилається на те, що в провадженні господарського суду Рівненської області знаходиться справа № 5019/1129/11 зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а тому суд повинен був відмовити у прийнятті позовної заяви.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2009 року між Відділом освіти Млинівської районної державної адміністрації (далі - Замовник) та Приватним підприємцем ОСОБА_2М.(далі - Підрядник) укладено Договір №3 (далі - Договір), відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе виконання наступних робіт: - реконструкція дитячого садка ОСОБА_5 у відповідності до затвердженої кошторисної документації і в обумовлений договором строк, а Замовник зобов'язується надати Підряднику об'єми виконання робіт, прийняти закінчені будівельно-монтажні роботи і повністю сплатити вартість виконання робіт. Забезпечення проведення будівельно-монтажних робіт електричним обладнанням, апаратурою та інструментом покладається на Підрядника.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Пунктом 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

ОСОБА_4 з частинами першою - третьою і п'ятою статті 203 цього Кодексу: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, а також бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою оспорюваний правочин є договором будівельного підряду.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

ОСОБА_4 ч.3 ст.837 ЦК України для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Відповідно до вимог ст.51 ЦК України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частина 3 ст.91 ЦК України передбачає, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Частиною 1 статті 227 ЦК України передбачено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України В«Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійснимиВ» від 06.11.2009 №9, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно із статтею 227 ЦК України є оспорюваним. Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися, як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Законом України В«Про ліцензування певних видів господарської діяльностіВ» визначено види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування та встановлено державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

У статті 2 Закону України В«Про ліцензування певних видів господарської діяльностіВ» (в редакції чинній на момент укладення договору) встановлено, що дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання. Ліцензування банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, зовнішньоекономічної діяльності, ліцензування діяльності в галузі телебачення і радіомовлення, ліцензування у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії, ліцензування у сфері освіти, ліцензування у сфері інтелектуальної власності, виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, у сфері телекомунікацій, будівництві здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Договором, укладеним між сторонами 22.12.2009 року передбачено виконання відповідачем комплексу будівельно-монтажних робіт по реконструкції дитячого садка ОСОБА_5

ОСОБА_4 приймання виконаних підрядних робіт від 24.12.2009 (а.с.9-11) генпідрядником ПП ОСОБА_2 за договором по об'єкту дитсадок ОСОБА_5 виконано ряд будівельно-монтажних робіт: улаштування монолітних бетонних сходів та площадок; улаштування покриття з керамічних плиток; монтаж металоконструкцій сходів, площадок, поручнів; ремонт покриття з азбестоцементних листів звичайного профілю; улаштування каркасів для акустичних конструкцій стель, з дерев'яних брусків при віднесені від стель на 5 см.; облицювання каркасів стель декоративним пластиком; теплоізоляція виробами з пінопласту стін і колон прямокутних; високоякісне штукатурення декоративним розчином по каменю стін гладких.

За положеннями частини 1 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМ України від 01 серпня 2005 року №668, ці Загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів.

За своєю технічною характеристикою (будівельно-монтажні роботи по реконструкції об'єкту) відповідно до частини 14 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, відносяться до виду будівельної діяльності, яка згідно з п.11 част.1 ст.9 Закону України В«Про ліцензування певних видів господарської діяльностіВ» підлягає ліцензуванню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 №1396 затверджено Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, у п.1 якого зазначено, що такий розроблений відповідно до Законів України "Про архітектурну діяльність" та "Про основи містобудування" та встановлює загальні вимоги до ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури на території України.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що юридична особа та фізична особа (підприємець) - суб'єкти господарської діяльності (далі - суб'єкти будівельної діяльності), що мають намір провадити будівельну діяльність, повинні отримати ліцензію згідно з цим Порядком.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 №1396, Міністерством регіонального розвитку та будівництва України затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (наказ від 27.01.2009 №47 зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №226/16242), які встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та спеціальні вимоги для провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

ОСОБА_4 п.1 вказаних Ліцензійних умов (редакція від 27.01.2009) господарська діяльність у будівництві, пов'язана із створенням об'єктів архітектури (вишукувальні, проектні, будівельно-монтажні, інжинірингові роботи), здійснюється відповідно до вимог державних стандартів, будівельних норм і правил. Ці Ліцензійні умови є обов'язковими для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які виконують роботи, пов'язані із створенням об'єктів архітектури, відповідно до Переліку робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, наведеного у додатку до Ліцензійних умов.

Посилання відповідача на наявність у нього відповідного дозволу на проведення будівельних робіт - свідоцтво про сплату єдиного податку, за яким вид діяльності, що має право здіснювати підприємець ОСОБА_2 - робота з обладнання будівель, судом відхиляється оскільки відповідно до п. 3 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, ліцензування будівельної діяльності та контроль за додержанням ліцензійних умов здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - орган ліцензування), а не органами Державної податкової адміністрації.

Відповідно до ч. 2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Твердження відповідача, що в провадженні господарського суду Рівненської області знаходиться справа № 5019/1129/11 зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до відомостей інформаційної бази даних АС "Документобіг господарських судів" предметом спору у справі № 5019/1129/11 є стягнення заборгованості в сумі 111854 грн. 11 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України В«Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійснимиВ» від 06.11.2009 №9 зазначено, що виконання чи невиконання сторонами зобов’язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Оскільки позивачем не заявлялись вимоги щодо застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину суд не застосовує такі наслідки та не дає висновку щодо їх обгрунтованості. Заінтересована сторона не позбавлена права звернутись до суду із вимогами щодо застосування наслідків недійності оспорюваного правочину.

За приписами частини першої ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наявних у справі доказів судом встановлено, а відповідачем не спростовано той факт, що в порушення вимог Закону України В«Про ліцензування певних видів господарської діяльностіВ» та Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою КМ України від 05.12.2007 №1396, на момент укладення вказаного договору у відповідача була відсутня ліцензія на провадження будівельної діяльності, яка надавала б право здійснювати господарську діяльність у сфері будівництва, а тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати недійсним договір № 3 від 22.12.2009, укладений між Відділом освіти Млинівської районної державної адміністрації та підприємцем ОСОБА_2.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (35100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відділу освіти Млинівської районної державної адміністрації (35100, Рівненська область, смт.Млинів, вул. Народна, 1, код ЄДРПОУ 02145760) 85,00 грн. державного мита.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (35100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відділу освіти Млинівської районної державної адміністрації (35100, Рівненська область, смт.Млинів, вул. Народна, 1, код ЄДРПОУ 02145760) 236,00 грн. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Суддя Качур А.М.

підписано "28" вересня 2011 р.