Ухвала

від 22.11.2011 по справі 5019/2600/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2011 р. Справа № 5019/2600/11

за позовом Українська асоціація інвестиційного бізнесу

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Енергоконсалтінг"

про стягнення в сумі 2 021 599 грн. 13 коп.

Суддя Качур А.М.

Представники:

від позивача: генеральний директор ОСОБА_2А

від позивача: заступник генерального директора ОСОБА_3 (довіреність №303 від 21.11.2011 року);

від позивача: юридичний радник ОСОБА_4 (довіреність №302 від 21.11.2011 року);

від відповідача не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Українська асоціація інвестиційного бізнесу звернулась до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Енергоконсалтінг" боргу за договором відступлення права вимоги від 24.12.2009 року в розмірі 2021599,13 грн., з яких 1964154,34грн. сума основного боргу, 47597,11грн. пені та 9847,68грн. 3% річних Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, вимог не заперечив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3300107918188.

З огляду на вищевказане, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2009 року Українською асоціацією інвестиційного бізнесу (далі - Позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Енергоконсалтінг" (далі - Відповідач) укладено договір про відступлення права вимоги (далі - Договір).

За вказаним Договором Позивач відступив Відповідачу право вимоги за Договором банківського вкладу в національній валюті для юридичних осіб "ВІЛЬНА ОСОБА_5" №16/01/980-ДД/11055/01 від 27 вересня 2007 року, укладеним Позивачем та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "АРМА"(код за ЄДРПОУ 26373729) на суму 2 053 627,39 (два мільйони п'ятдесят три тисячі шістсот двадцять сім гривень 39 коп.) гривень.

Відповідно до п.6 Договору Відповідач зобов'язувався перерахувати на рахунок Позивача суму у розмірі 2 053 627,39 гривень до 01.09.2010 року.

Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду №1 від 25 серпня 2010 року (далі - Додаткова угода), якою термін договору був подовжений до 01.09.2011 року.

Пунктом 1 Додаткової угоди передбачено викласти п.6 Договору про відступлення права вимоги від 24.12.2009 року в наступній редакції: "п.6. Новий кредитор зобов'язується перерахувати Первісному кредитору грошову суму, визначену у п.5 цього Договору, у термін до 01 вересня 2011 року на р/р 26006213392100 в ПАТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005".

Станом на 01.09.2011 рік Відповідачем частково виконано зобов'язання за Договором від 24.12.2009, на поточний рахунок Позивача перераховано 89 473,05 грн., а саме: 08.04.2010 року - 30 000,00 гривень, 22.04.2010 року -31 836,43 гривень, 06.05.2010 року - 27 636,62 гривень, що підтверджується виписками банку від 08.04.2010року, від 22.04.2010 року та від 06.05.2010 року наявними в матеріалах справи.

14 вересня 2011 року на адресу Відповідача було направлено Вимогу №219 про повернення грошових коштів за договором про відступлення права вимоги від 24.12.2009 року.

26 вересня 2011 року на адресу Відповідача було направлено претензію за №242 про повернення грошових коштів за договором про відступлення права вимоги від 24.12.2009 року. Відповідач залишив направлену претензію та вимогу без відповіді та задоволення.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст.193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

В силу ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст. 517 ЦК України).

Уступка права вимоги є похідною від основного зобов'язання, вимогу за яким відступає кредитор, та може забезпечувати лише дійсну вимогу.

В разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виплати основного боргу, пені в розмірі, що існував на момент підписання договору відступлення права вимоги.

З огляду на умови Договору строк сплати коштів є таким, що настав. В матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості у спірній сумі, відповідач доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

Відповідно до п.10 Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Позивачем на суму боргу 1964154,34грн. нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки Договором про відступлення права вимоги не передбачено відповідальність за порушення зобов'язань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, та відповідно до ч.6. ст. 231 ГК України - суд обмежує нарахування пені однією обліковою ставкою НБУ, що на суму заборгованості 1964154,34грн. становить 23798,55грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З урахуванням вищенавених обставин позовна вимога про стягнення 3 % річних в сумі 9847,68 грн. підлягає задоволенню - за обґрунтованим розрахунком позивача (а.с.5).

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1964154,34 грн., 23798,55грн. пені, 9847,68 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Енергоконсалтінг" (33027, м.Рівне, вул.Д.Галицького, 25, код ЄДРПОУ 25322584) на користь Української асоціації інвестиційного бізнесу (03150, м.Київ, вул.Предславинська, 28 оф. 304, код ЄДРПОУ 23152037) 1964154,34грн. основного боргу, 23798,55грн. пені, 9847,68 грн. 3% річних, 39946,82грн. витрат на оплату судового збору.

3. Відмовити позивачу в частині стягнення 23798,56 грн. пені.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Качур А.М.