ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
25.08.2015 Справа № 920/1191/15
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Суми
про стягнення 25 015 грн. 87 коп.
СУДДЯ Резніченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_3, посвідчення №182 від 19.12.2011р.
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 25 015 грн. 87 коп. заборгованості по договору купівлі - продажу №4326 від 25.07.2012р., а саме: 13 654 грн. 50 коп. основного боргу, 368 грн. 67 коп. пені, 1 218 грн. 80 коп. - 3 % річних та 9 773 грн. 90 коп. інфляційних витрат.
На виконання вимог ухвали суду від 10.08.2015р. представник позивача в дане судове засідання подав додаткові пояснення по справі, в яких зазначив період нарахування штрафних санкцій, а саме з 02.08.2012р. по 02.02.2013р.
Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в засідання суду не з'явився.
Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у даному судовому засіданні (ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачем отримано 14.08.2015р., про що свідчить залучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу), клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача в дане судове засідання не надходило, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:
Між позивачем та відповідачем 25.07.2012р. був укладений договір купівлі-продажу №4326, за умовами п.1.1. якого продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупцеві (відповідач) комп'ютерну техніку, обладнання та інвентар (товар), а покупець зобов'язується здійснити оплату товару та його прийняття в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.
Згідно п. 2.2 договору остаточна ціна договору складає 13 654 грн. 50 коп.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що розрахунки за товар, що є предметом даного договору, здійснюються у безготівковому порядку грошовим переказом на рахунок продавця протягом трьох банківських днів з дати отримання товару згідно з накладною.
Строк дії договору визначений у п. 6.1 договору купівлі-продажу, в якому зазначено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 25.09.2012р.
По видатковій накладній №4326 від 27.07.2012р. позивач передав відповідачу товар за договором купівлі-продажу №4326 від 25.07.2012р. на загальну суму 13 654 грн. 50 коп., за який відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок не провів.
Факт отримання відповідачем товару за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною №4326 від 27.07.2012р., на якій міститься підпис та печатка представника відповідача.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію від 17.06.2015р. з вимогою в 7-денний термін у добровільному порядку перерахувати заборгованість у повному обсязі, з урахуванням нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Але, як пояснив представник позивача, відповідач розрахунки з позивачем не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 13 654 грн. 50 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 2 статті 612 Цивільного кодексу України встановлює норми, згідно яких боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його в строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовні вимоги щодо стягнення 13 654 грн. 50 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України.
Також, позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені у розмірі 368 грн. 67 коп. за період з 02.08.2012р. по 02.02.2013р.
Відповідно до п. 5.2 договору купівлі-продажу №4326 від 25.07.2012р. у разі порушення терміну оплати за отриманий товар покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 368 грн. 67 коп. за період з 02.08.2012р. по 02.02.2013р., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.
Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору купівлі-продажу №4326 від 25.07.2012р., позивач просить суд стягнути з відповідача 1 218 грн. 80 коп. - 3 % річних та 9 773 грн. 90 коп. інфляційних витрат.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача 1 218 грн. 80 коп. - 3 % річних та 9 773 грн. 90 коп. інфляційних витрат за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3 000 грн. адвокатських витрат.
Суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача 3 000 грн. адвокатських витрат підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.
Відповідно до п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відповідно до п. 6.3 вказаної постанови відшкодування витрат за надання адвокатських послуг здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Між позивачем та адвокатом ОСОБА_3 був укладений договір про надання правових послуг адвоката від 20 липня 2015 року, згідно п. 1.1 договору клієнт (позивач) доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання на представництво його інтересів в господарських справах з усіма правами захисника в справі відповідно до ст. 22, 28 ГПК України.
Вартість адвокатських послуг, які надавались на виконання вказаного вище договору згідно квитанції №543110 складає 3 000 грн. 00 коп.
На підтвердження надання правових послуг до матеріалів справи долучено квитанцію №543110 від 22.07.2015року з призначенням платежу: надання правових послуг адвоката в справі, пов'язаній зі стягненням боргу за договором №4326 від 25.07.2012р.
Крім цього, до матеріалів справи залучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №601 від 24.11.2011 року на ім'я ОСОБА_3
Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати на адвокатські послуги в розмірі 3 000 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунальної установи «Управління розвитку інфраструктури та архітектурного планування Сумського району»(42343, Сумська область, сумський район, с. Сад, вул. Войти, 5, код 21104011) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1) 13 654 грн. 50 коп. основного боргу, 368 грн. 67 коп. пені, 1 218 грн. 80 коп. - 3 % річних та 9 773 грн. 90 коп. інфляційних витрат, 3 000 грн. 00 коп. адвокатських послуг та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 26.08.2015р.
СУДДЯ О.Ю. Резніченко
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 25.08.2015 |
Оприлюднено | 31.08.2015 |
Номер документу | 49046656 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Резніченко Олена Юріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні