Рішення

від 25.08.2015 по справі 927/1001/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

РІШЕННЯ

Іменем України

від 25 серпня 2015 року           по справі №927/1001/15

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т.Г.

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/1001/15

за позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВМОРЕПРОДУКТИ»,

місце знаходження: вул. Липова Алея, 5, м. Львів, 79035; адреса для

листування: вул. Опришківська, 5, м.Львів, 79024

до відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧНА

ДЕРЕВООБРОБНА КОМПАНІЯ», вул. Воровського, 5, м. Чернігів,

14000

про стягнення 54600грн.

за відсутністю представників сторін, які в судове засідання не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 12600грн. боргу та 42000грн. неустойки за прострочення виконання зобов'язання по поставці товару.

В наданих на вимогу суду поясненнях про правову природу заявленої до стягнення суми 12600грн. та виду неустойки, позивач в заяві №522/01-175 від 07.08.2015 повідомив, що ним заявлено до стягнення заборгованість, яка виникла 30.06.2015, та штраф, який передбачений п.9.4. договору поставки №4-11дПо від 18.06.2015.

Отже, виходячи із вказаних пояснень, предметом позову по даній справі є стягнення 12600грн. боргу та 42000грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору поставки №4-11дПо від 18.06.2015 позивачем сплачено відповідачу 12600грн. як попередню оплату за товар. В свою чергу, відповідач порушив взяті на себе за договором поставки №4-11дПо від 18.06.2015 зобов'язання та не поставив товар у строки, встановлені цим договором.

Відповідач письмового відзиву на позов та витребуваних судом документів не надіслав.

В судове засідання, яке відбулось 25.08.2015, представники сторін не з'явились.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності його представника за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь сторін у господарському процесі є їх правом, яке вони реалізують на власний розсуд, та приймаючи до уваги, що судом явка уповноваженого представника обов'язковою не визнавалась, суд приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання позивача та здійснення розгляду справи по суті за відсутністю представника позивача.

Ухвала суду, яка надсилалася відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві, повернулася до матеріалів справи не врученою з відміткою оператора поштового зв'язку «для уточнення номеру квартири».

За змістом ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвали надсилаються сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвали надсилаються за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Оскільки адреса відповідача, що вказана у позовній заяві та на яку надсилалися ухвали суду, співпадає з адресою його місцезнаходження, що значиться в Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: м.Чернігів, вул.Воровського, б.5, тому суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що судом явка уповноваженого представника відповідача обов'язковою не визнавалася, неявка представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи по суті, тому з метою уникнення затягування вирішення спору суд вважає за доцільне розглянути справу по суті за відсутністю представника відповідача та на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України без відзиву на позов за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч.8 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України не здійснювалось.

Дослідивши в ході розгляду справи по суті матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд ВСТАНОВИВ:

18 червня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВМОРЕПРОДУКТ» (позивач у справі, покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Північна Деревообробна Компанія» (відповідач у справі, продавець за договором) укладено договір поставки №4-11 дПо (далі по тексту рішення – договір поставки), за умовами якого відповідач зобов'язується поставити та передати у власність, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити дошку обрізну сосна (палетна заготовка) до 10 днів після передоплати Покупцем.

Відповідно до п.1.2. договору поставки загальна кількість товару, який повинен бути поставлений за цим договором, становить 30куб. м.

За розрахункову одинцю кількості товару сторонами приймається 1куб.м (п.1.3. договору поставки).

В розділі 2 договору поставки містяться умови щодо якісних показників товару, та визначається перелік документів, які продавець зобов'язувався передати покупцю з кожною партією товару.

Згідно з п.3.1. договору поставки ціна за одиницю товару та загальна ціна товару, що поставляється продавцем за цим договором, зазначається сторонами у специфікаціях до даного договору та визначається в гривнях України. Ціна товару не включає вартість його перевезення в місце поставки. Ціна за одиницю становить 1400грн. (без ПДВ). Загальна ціна товару, що поставляється покупцю окремими партіями, незмінна до виконання умов договору.

В п.4.1. договору поставки сторонами передбачено, що розрахунки за товар провадяться шляхом сплати покупцем авансового платежу у розмірі 30% ціни 1-ої фури товару в об'ємі не менше 30куб.м, 70% ціни фактично поставленої та прийнятої покупцем партії товару сплачується останнім впродовж трьох банківських днів з моменту прийняття партії товару. Всі розрахунки по договору здійснюються в національній валюті України та проводяться шляхом перерахунку коштів на банківські рахунки (п.4.2.). Банківські витрати, пов'язані із перерахуванням коштів за товар, несе продавець (п.4.3.).

Згідно з розділом 5 договору поставки обов'язок підготовки товару до відправки та його перевезення до місця вивантаження покладений на продавця – відповідача у справі.

Відповідно до п.10.1. договору поставки договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як вбачається із наданої позивачем копії примірнику договору поставки №4-11 дПо від 18.06.2015, договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін, а відтак він є таким, що набрав чинності.

Доказів дострокового розірвання, визнання вказаного договору недійсним в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому силу ст.629 Цивільного кодексу України договір поставки є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, сторонами складено та підписано Узгодження поставки пиломатеріалів обрізних хвойних порід (палетна заготовка), в якій сторони визначили параметри пиломатеріалів, умови поставки: склад продавця м.Любеч, Чернігівська область, кількість - 30куб.м, ціна 1400грн./м3, термін виконання до 30.06.2015, передоплата у розмірі 30% від суми поставки. Сума поставки – 42000грн.

Аналіз змісту договору поставки №4-11 дПо від 18.06.2015, свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Із тексту договору вбачається, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

У пунктах 1.1. та 4.1. договору поставки сторонами визначено обов'язок позивача здійснити попередню оплату товару у вигляді авансового платежу у розмірі 30% ціни 1-єї фури в об'ємі не менше 30куб.м, а відповідач зобов'язаний поставити оплачений товар до 10 днів після передоплати.

В силу ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем, покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу.

Доказів складання та підписання передбачених п.3.1. договору поставки специфікацій з визначенням ціни за одиницю та загальної ціни сторонами до матеріалів справи не надано.

Договором строк здійснення авансового платежу не встановлений, водночас матеріалами справи підтверджується, що відповідач виписав та пред'явив позивачу для оплати рахунок-фактуру №СФ-0000001 від 18.06.2015 на суму 42000грн., а позивачем платіжним дорученням №6008 від 19.06.2015 сплачено грошові кошти в сумі 12600грн., що становить 30% від вартості товару, визначеної у рахунку-фактурі. Факт здійснення платежу підтверджується також банківською випискою з рахунку позивача за 19.06.2015.

Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання в частині попередньої оплати в розмірі 30% вартості товару.

Відповідачем доказів неотримання коштів від позивача не надано.

Відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. В силу приписів ст. 663 Цивільного кодексу України передача товару має здійснюватися у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Як вбачається із договору поставки, відповідач зобов'язувався поставити товар протягом 10 днів після передоплати. В підписаному сторонами Узгодженні поставки термін поставки встановлений до 30.06.2015. Отже, останнім днем поставки товару є 29.06.2015.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодекс України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За твердженням позивача, відповідач у визначений в договорі термін – до 30.06.15 - поставку товару не здійснив.

Згідно зі ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідачем доказів, які спростовують твердження позивача про не передачу йому товару, не надано, а також не надано будь-яких доказів, що могли б підтвердити факт передачі позивачу передбаченого договором товару – дошку обрізну сосну (палетну заготовку).

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем обов'язок передати товар не виконаний.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, умовою застосування даної норми є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця. Суд звертає увагу, що волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Приймаючи до уваги, що законом не визначено форму пред'явлення вимоги покупця про повернення попередньої оплати, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення вимоги через суд у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено до відповідача, як продавця за договором, вимога про повернення попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В ході вирішення даного спору відповідач не надав суду доказів повернення позивачу отриманих від останнього грошових коштів в сумі 12600грн., сплачених як попередня оплата.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується факт порушення права позивача, зокрема щодо повернення сплаченої ним суми попередньої оплати внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання по передачі оплаченого товару, тому суд приходить до висновку про необхідність захисту такого права позивача, незважаючи на визначення позивачем правової природи заявленої до стягнення суми 12600грн. як борг.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 12600грн. є обґрунтованими, а тому їх належить задовольнити.

Позивач у позовній заяві з посиланням на п.9.4 договору просить стягнути з відповідача 42000грн. неустойки за прострочення виконання зобов'язання по поставці товару.

У заяві позивача від 07.08.2015, яка надійшла до матеріалів справи, позивачем на вимогу суду наведено пояснення щодо виду неустойки, яку він просить стягнути з відповідача, та зазначено, що ним заявлено до стягнення штраф, який передбачений п.9.4. договору поставки.

Відповідно до тексту договору поставки, доданого до позовної заяви позивачем, у п.9.4. договору поставки сторони визначили, що у випадку прострочення строку поставки товару, обумовленого даним договором, продавець на вимогу покупця сплачує останньому пеню у розмірі 1% за кожний день затримки поставки товару, якщо затримка продовжується більш ніж 3 днів, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 100% суми зазначеної партії. Отже, із змісту п.9.4. договору вбачається, що сторонами за прострочення поставки товару передбачено договірну санкцію у вигляді пені, що не суперечить нормам чинного законодавства з огляду на визначену у ст.627 Цивільного кодексу України свободу договору.

Виходячи із змісту ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, виходячи із змісту вищенаведеної норми, неустойка, пеня та штраф є окремими видами штрафних санкцій за порушення господарського зобов'язання.

Аналіз умов договору поставки свідчить, що в договорі відсутні положення про штраф, як одного із виду штрафних санкцій, відсутні умови при яких настає право вимагати сплату штрафу та обов'язок сплатити такий штраф, а також не вирішено питання щодо порядку обчислення саме штрафу. До того ж, в договорі не передбачені й умови про сплату та нарахування неустойки.

Враховуючи, що умовами договору поставки застосовування господарської санкції у вигляді штрафу не передбачено, позивачем не подавалася до суду заява про зміну предмету позову в частині стягнення штрафу, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу, а тому в цій частині позов не може бути задоволений.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги належить задовольнити частково і з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 12600грн. попередньої оплати.

В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору, покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.193, 230, 265 Господарського кодексу України, ст.610, 612, 629, 662, 663, 664, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.22, 32, 33, 49, 64, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Північна деревообробна компанія», м.Чернігів, вул.Воровського, б.5 (ідентифікаційний код 39741136, р/р 2600801614749 в ПАТ «Кредобанк» м.Чернігів, МФО 325365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВМОРЕПРОДУКТИ», м.Львів, вул.Липова алея, б.5; адреса для листування: м.Львів, вул.Опришківська, б.5 (ідентифікаційний код 25236666, р/р 26005140100009 в ПАТ «Укрінбанк» м.Львів, МФО 300142) 12600грн. попередньої оплати та 421грн.52коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя                                                                       Т.Г.Оленич