Постанова

від 17.08.2015 по справі 810/3020/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2015 року 810/3020/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вел-Транс" до Центру наддання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Вишгородського району при УДАІ ГУМВС України у Київській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вел-Транс" з позовом до Центру наддання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Вишгородського району при УДАІ ГУМВС України у Київській області про:

- визнання протиправною відмову Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування вишгородського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області від 03.07.2015 в знятті з реєстрації належних ТОВ "Вел-Транс" транспортних засобів;

- зобов'язання Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Вишгородського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області вирішити питання щодо виключення з Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту ДАІ ініормацію про арешт належних ТОВ "Вел-Транс" транспортних засобів;

- зобов'язання Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Вишгородського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області вирішити питання щодо зняття з реєстрації належні ТОВ "Вел-Транс" транспортні засоби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає відмову у задоволенні заяви про зняття з реєстраційного обліку транспортних засобів протиправною, оскільки будь-які заборони зняття з обліку транспортних засобів, які передбачені пунктом 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 відсутні. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання з'явився представник позивача. Представника відповідача не прибув, із заявами чи клопотаннями про відкладення судового розгляду не звертався.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вирішив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вел-Транс» є юридичною особою, основним видом діяльності якого є вантажний автомобільний транспорт.

У липні 2015 року ТОВ «Вел-Транс» звернулось до відповідача з письмовою заявою про зняття з обліку транспортних засобів: вантажного фургона «RENAULT MASTER» AI1875EE 2010 року випуску, пасажирського автомобіля «Mercedes-Benz VITO» 2007 року випуску, тягач «Mercedes-Benz» 2003 року випуску, тягач DAF 2006 року випуску, тягач DAF 2005 року випуску, напівпричіп «Tirsan Herst NR» 2002 року випуску, напівпричіп «Kogel» 1996 року випуску, напівпричіп Lecsor 2004 року випуску.

Проте, в день звернення товариство позивача отримало відмову у задоволенні заяви про зняття з реєстраційного обліку зазначених транспортних засобів на підставі пункту 41 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, що додається від 07.09.1998 №1388.

Позивач, не погодившись з вищевказаним висновком відповідача звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступних обставин.

Зняття з реєстраційного обліку транспортних засобів регулюється Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, що додається від 07.09.1998 №1388.

Відповідно до пункту 40 зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду. Дозволяється проводити огляд транспортних засобів, які знімаються з обліку, за їх місцезнаходженням з дотриманням вимог пункту 15 цього Порядку. Такий огляд оформляється відповідним актом, засвідчується підписом посадової особи, що скріплений печаткою підрозділів Державтоінспекції.

У разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в підрозділах Державтоінспекції, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, працівники підрозділів Державтоінспекції оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до відповідного органу досудового розслідування. Якщо виявлено факт підроблення митних документів, їх ксерокопії з необхідним поясненням надсилаються до митних органів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні транспортні засоби.

Пунктом 41 Порядку від 07.09.1998 №1388 передбачено, що забороняється зняття з обліку та/або перереєстрація на нового власника транспортних засобів, стосовно яких є ухвала суду про накладення арешту або заборону зняття з обліку чи постанова державного виконавця про накладення арешту.

З аналізу норм чинного законодавства слідує, що підставою для відмови у знятті транспортного засобу з реєстрації є заборона, яка полягає у наявності рішення суду про накладення арешту чи заборону зняття з обліку.

Водночас, як убачається з матеріалів справи, Постановою Відділу державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.07.2013 накладено арешт на частку у статутному фонді ТОВ «Вел-Транс», що належить засновнику ОСОБА_1 в межах його внеску до статутного фонду в розмірі 91000 грн. та заборонено здійснювати відчуження майна, яке належить ТОВ «Вел-Транс».

Судом встановлено, що даною постановою не було накладено арешт на будь-який індивідуально визначений транспортний засіб, як цього вимагає Порядок від 07.09.1998 року №1388.

Також, факт неналежності транспортних засобів до статутного фонду ТОВ «Вел-Транс» встановлена наявними в матеріалах справи судовими рішеннями, які набрали законної сили - Ухвала Апеляційного суду Київської області від 19.12.2013 по справі №363/2997/13-ц, Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2014 у справі №810/4780/14, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не спростовано доводи позивача та не було виконано протокольну ухвалу суду стосовно подачі заперечень та взагалі не виявлено бажання брати участь у розгляді справи.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Вишгородського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області в знятті з реєстрації належних ТОВ «Вел-Транс» підлягають задоволенню, оскільки відповідачем правомірність правомірність відмови не доведена та не обгрунтована.

Однак, щодо позовних вимог про зобов'язання Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Вишгородського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області, вирішити питання щодо виключення з Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту ДАІ інформацію про арешт належних ТОВ "Вел-Транс" транспортних засобів; зобов'язання Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Вишгородського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області вирішити питання щодо зняття з реєстрації належні ТОВ "Вел-Транс" транспортні засоби, - суд зазначає наступне.

Відповідно до стаття 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, що закріплені в частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Зміст адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Таким чином, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

У зв'язку з тим, що суд не має права перебирати на себе дискреційні повноваження суб'єктів владних повноважень суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Вишгородського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області вирішити питання щодо виключення з Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту ДАІ інформацію про арешт належних ТОВ "Вел-Транс" транспортних засобів; зобов'язання Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Вишгородського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області вирішити питання щодо зняття з реєстрації належні ТОВ "Вел-Транс" транспортні засоби задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 73,08 грн., що підтверджується квитанцією.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, виходячи з принципу пропорційності щодо розподілу судових витрат, частка судового збору по відношенню до позовних вимог, в задоволенні яких суд відмовив становить суму 48,72 грн.

Таким чином, суд повертає з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 24,36 грн. за результатами розгляду даної справи.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування вишгородського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області від 03.07.2015 в знятті з реєстрації належних ТОВ "Вел-Транс" транспортних засобів.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Вел-ТрансВ» (код ЄДРПОУ: 30684363) сплачений судовий збір у розмірі 24 (двадцять чотири) гривні 36 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.