Постанова

від 19.08.2015 по справі 810/2559/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2015 року 810/2559/15

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддя Виноградова О.І.,

при секретарі судового засідання Мкртчян Н.Ц.,

за участю:

позивача 1 - ОСОБА_1,

позивача 2 - ОСОБА_2,

представника позивача 3 - ОСОБА_1

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

16 червня 2015 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулися ОСОБА_1 (далі - позивач 1), ОСОБА_2 (далі - позивач 2), ОСОБА_3 (далі - позивач 3) з позовом до Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 лютого 2015 р. № 19351321 та про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 24 лютого 2015 р. № 19556593, зобов'язання вчинити певні дії (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було протиправно винесено рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 лютого 2015 р. № 19351321 та про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 24 лютого 2015 р. № 19556593, оскільки всі необхідні документи для державної реєстрації прав власності на три земельні ділянки ними було подано у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що позивачами 1, 2 та 3 при подачі заяви про реєстрацію прав та їх обтяжень було порушено вимоги п. 43 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 (далі - Порядок), а семе не подано документ на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Стверджує, що оскаржувані рішення було винесено з дотриманням вимог чинного законодавства.

Суд у судовому засіданні , заслухавши пояснення позивачів 1, 2 та представника позивача 3, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке .

10 лютого 2015 р. позивачами 1, 2 та 3 було подано до відповідача заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 10142716.

14 лютого 2015 р. відповідачем було винесено рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19351321, в якому зазначено, що позивачами до заяви не було долучено документ, що підтверджує державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

24 лютого 2015 р. відповідачем було винесено рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 24 лютого 2015 р. № 19556593.

Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними позивачі 1, 2 та 3 звернулися до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 р. N 3613-VI (далі - Закон України № 3613-VI), Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 р. N 1952-IV (далі - Закон України N 1952-IV), Порядком.

Як убачається з абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України № 3613-VI, Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України № 3613-VI державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України № 3613-VI кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Як убачається з абз. 4 п. 2 Перехідних положень Закону України № 3613-VI, у разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 19 ч. 1 Закону України N 1952-IV Державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до вимог п. 43 Порядку для проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку в разі, коли в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 22 Закону України N 1952-IV у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

Як убачається з ч. 2 ст. 22 Закону України N 1952-IV, якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 22 Закону України N 1952-IV у разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 Закону України N 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5 1 ) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5 2 ) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4 2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5 3 ) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5 4 ) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5 5 ) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5 6 ) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Як убачається з ч. 2 ст. 24 Закону України N 1952-IV, за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 24 Закону України N 1952-IV відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Як вже зазначалося, ч. 1 ст. 19 ч. 1 Закону України N 1952-IV чітко визначено виключний перелік документів на підставі яких проводиться Державна реєстрація прав на нерухоме майно.

З наявних матеріалів справи вбачається, що 10 лютого 2015 р. позивачами до відповідача було подано заяву (а.с. 69-70) та додаткові документи. Зокрема, до заяви було долучено:

- державний акт на право власності на земельну ділянку серія Р1 № 228241 (а.с. 80);

- свідоцтво про право на спадщину за заповітом серія ВММ № 774948 зареєстроване в реєстрі за № 121, видане 9 лютого 2010 р. державним нотаріусом Калинівської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_4 (а.с. 81);

- свідоцтво про право на спадщину за заповітом серія ВММ № 774946 зареєстроване в реєстрі за № 115, видане 9 лютого 2010 р. державним нотаріусом Калинівської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_4 (а.с. 83);

- свідоцтво про право на спадщину за заповітом серія ВММ № 774944 зареєстроване в реєстрі за № 109, видане 9 лютого 2010 р. державним нотаріусом Калинівської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_4 ( а.с. 85);

- витяги про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с 82, 84, 86);

- витяг з державного реєстру земель про присвоєння кадастрового номера земельній ділянці серія БББ номер № 312854 виданий 29 квітня 2010 р. № 197 (а.с 87-88).

14 лютого 2015 р. відповідачем було винесено рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19351321.

В даному рішенні державним реєстратором було витребувано документ, що підтверджує державну реєстрацію однієї земельної ділянки без зазначення якої саме, та не витребовувалися документ на підтвердження державної реєстрації трьох окремих ділянок, які утворились у результаті розподілу однієї ділянки, яка була отримана в спадщину та розділена між позивачами .

Наведене свідчить, що відповідачем було витребувано у трьох позивачів документ стосовно однієї земельної ділянки, який було долучено до заяви від 10 лютого 2015 р. подано всі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності).

Отже, зазначені у рішенні обставини не могли бути підставою для винесення рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 лютого 2015 р. № 19351321.

Крім того, 20 лютого 2015 р. позивачами до відповідача з власної ініціативи додатково було подано додаткові документи, а саме:

- витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки № № НВ-3203802802014, НВ-3203804132014 та НВ-3203804102014 (а.с. 91-92, 93-94, 95-96);

- витяг № 197 (а.с. 67);

- лист управління Держземагенства у Васильківському районі від 20 лютого 2015 р. № К-618/0-755/6-15 (а.с. 89). Зокрема, в ньому зазначено, що якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом, а тому земельні ділянки з кадастровими номерами 3221482000:06:007:0026, 3221482000:06:007:0028 та 3221482000:06:007:0027 вважаються зареєстрованими з моменту письмового звернення позивачів до землеустрою.

24 лютого 2015 р. відповідачем було винесено рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 19556593 з посиланням на те, що позивачами не було усунуто обставини, зазначені в рішенні про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 лютого 2015 р. № 19351321, а саме не подані документи що підтверджують Державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, що не відповідає дійсності.

Наявні матеріали справи свідчать, що 10 лютого 2015 р. позивачами до відповідача було подано відповідні документи, що підтверджують державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі як первинної земельної ділянки загальною площею 3,6931 га (кадастровий номер 3221482000:06:007:0008) (а.с. 23-24), так і 20 лютого 2015 р. документи, що підтверджують державну реєстрацію кожної з трьох земельних ділянок виділених в подальшому з первинної (кадастрові номери 3221482000:06:007:0026, 3221482000:06:007:0028 та 3221482000:06:007:0027) (а.с. 91-92, 93-94, 95-96).

Наведене свідчить, що рішення відповідача про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 лютого 2015 р. № 19351321 та про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 19556593 є протиправними та підлягають скасуванню.

За таких обставин суд вважає обгрунтованими позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути подану позивачами заяву про державну реєстрацію права приватної власності, а саме на три земельні ділянки, що розташовані на території Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та достатніми доказами правомірності вчинених ним дій.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, судом не можуть бути взяті до уваги заперечення відповідача, оскільки вони жодним чином не спростовують наявні в матеріалах справи докази, надані позивачами.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 лютого 2015 р. № 19351321.

Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 24 лютого 2015 р. № 19556593.

Зобов'язати Реєстраційну службу Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про державну реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно, а саме земельні ділянки, що розташовані на території Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області, кадастрові номери 3221482000:06:007:0026, 32211482000:06:007:0027 та 32214882000:06:007:0028.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) грн 08 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 сплачений ним судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) грн 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 серпня 2015 р.