Ухвала

від 26.08.2015 по справі 826/11268/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11268/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 серпня 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Скалецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 року у справі за поданням Державної податкової інспекці у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акстор" про зупинення видаткових операцій на рахунках платників податків, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акстор" про зупинення видаткових операцій на рахунках платників податків.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Акстор» (ідентифікаційний код 38186238) є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

В період з 30 квітня 2014 року по 08 травня 2014 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі направлення від 30 квітня 2014 № 454/26-58-22-08-09 та наказу від 30 квітня 2014 року № 1099 згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 , пунктом 82.2 статі 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Акстор» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року при взаємовідносинах з Приватним підприємством «Аі Бі Консалтінг».

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт від 15 травня 2014 року № 2272/26-58-22-08-11/38186238.

На підставі складеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0004752208 від 29 травня 2014 року, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Акстор» суму грошового зобов'язання в розмірі 356 808 грн., з якої за основним платежем - 237 872 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 118 936 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу 14010100;

- № 0004762208 від 29 травня 2014 року, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Акстор» суму грошового зобов'язання в розмірі 282 473 грн., з якої за основним платежем - 225 978 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 56 495 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, код платежу 11021000.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю «Акстор» оскаржило їх до суду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.06.2015 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року у справі № 826/13611/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акстор» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими в задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Акстор» відмовлено повністю.

Вказаним рішенням встановлено правомірність та обґрунтованість прийняття Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податкових повідомлень-рішень від 29 травня 2014 року № 0004752208 та № 0004762208.

Таким чином, за відповідачем рахується узгоджена сума податкового боргу за зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, дана обставина не заперечується сторонами по справі.

При цьому, податковий орган зазначає, що платника податків 09.06.2015 року відмовився у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надав документів, необхідних для такого опису, в зв'язку з чим податковий орган звертається до суду з даним поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Відмовляючи в задоволенні подання, суд першої інстанції прийшов до висновку про недотримання контролюючим органом встановленої ПК України процедури, що є передумовою для зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, а тому необґрунтованість подання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, оскільки податкова вимога була скасована в судовому порядку через неузгодженість суми податкового зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України)

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковий борг є узгодженим.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем, з метою стягнення податкового боргу направлено відповідачу податкову вимогу від 23 квітня 2014 року № 5186-23 (а.с.17).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно підпункту 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Таким чином, суд першої інстанції приходів до вірного висновку, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Так, судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що податкова вимога надіслана на адресу відповідача одночасно з рішенням про опис майна у податкову заставі від 23.04.2015 року №998/26-58-23-01-23 та листом від 23.04.2015 року №10635/10/26-58-23-01-13 про надання інформації та документів, яким запропоновано надати документи для складення акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави.

Відповідно до витягу з офіційного сайту Укрпошти 08 травня 2015 року до відділення зв'язку надійшла кореспонденції податкового органу, яка вручення її адресату особисто 05.06.2015 року (а.с.52).

10 червня 2015 року ТОВ «Акстор» надано перелік майна для складання акту опису на суму податкового боргу у розмірі 645 904, 05 грн., суду пред'явлено докази направлення зазначеного переліку на адресу ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві 10.06.2015 року (а.с.54) та докази вручення адресату - 11.06.2015 року (а.с.55).

При цьому, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги доводи контролюючого органу щодо відмови платника податків у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надання документів, необхідних для такого опису 09.06.2015 року, оскільки в матеріалах справи міститься журнал відвідування офісного центру 09.06.2015 року з якого встановлено перебування на робочому місці директора та завідуючого складу платника податків та неприбуття та ставиться під сумнів фактичне здійснення податковим керуючим виходу за місцезнаходженням ТОВ «Акстор» 09.06.2015 року.

Таким чином, колегія суддів в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав складання податковим керуючим акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №16 від 09.06.2015 року.

Пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Враховуючи викладене, та ті обставини, що матеріалами справи спростовано висновки податкового керуючого щодо відмови платника податків у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надання документів, необхідних для такого опису, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недотримання контролюючим органом встановленої ПК України процедури, що є передумовою для зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, а тому про необґрунтованість подання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини, та вірно зазначив, що подання задоволенню не підлягає..

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі носять формальний характер та не спростовують висновку суду першої інстанції. Натомість оскаржувана Постанова суду ухвалена у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст виготовлено 26 серпня 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.