ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
25 серпня 2015 р. Справа № 903/863/15
за позовом Державного підприємства "Любомльське лісове господарство"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Сервіс"
про стягнення 33 591,77 грн.
Суддя Костюк С. В.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: ОСОБА_2, довір. б/н від 30.07.2015р.
від відповідача : н/з
Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть : Позивач - ДП"Любомльське лісове господарство" ставить вимогу стягнути з відповідача - ОСОБА_3 Сервіс" 33 591,77 грн., з них 17 464 грн. заборгованості за лісопродукцію, 1 309,80 грн. пені, 1 632,65 - 3% річних, 13 185,32 грн. інфляційних.
При обґрунтуванні заявленої вимоги вказує, що поставка лісо продукції проведена по товаротранспортних накладних через представника відповідача, який діяв згідно довіреностей №110 від 12.04.2012р. та №125 від 04.05.2012р.
В силу статті 692 ЦК України оплата товару відповідачем повинна була бути проведена 31.05.2012р., однак свої зобов'язання по оплаті відповідача не виконав; згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань нараховано пеню за період прострочення з 01.06.2012р. по 30.11.2012р. в сумі 1 309,80 грн.; згідно ч.2 ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 1 632,65 грн. та інфляційні в сумі 13 185,32 грн. за весь період прострочення з 01.06.2012р. по 14.07.2015р.
Відповідач пояснень по суті заявлених позивачем вимог на представив, ухвала суду від 31.07.2015р. направлена відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві повернулась без вручення адресату з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
В п.3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18 вказано, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
Тому якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації-адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За даних обставин підстави відкладення розгляду справи відсутні і суд розглядає спір за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
З матеріалів справи, пояснень представника позивача вбачається, що представником відповідача ОСОБА_4, який діяв згідно довіреностей №110 від 12.04.2012р. та №125 від 04.05.2012р. по товарно-транспортних накладних №015459 та 015460 від 13.04.2012р., №00000379 від 28.04.2012р., №00000502 та №00000003 від 31.05.2012р. було отримано лісо продукції (баланси, пиловники) на загальну суму 17 464 грн. (а.с.13-19).
Тобто, між сторонами по справі виникли зобов'язання, що випливають з договорів поставки.
За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору ,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ч.1 ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи положення ст. 692 ЦК України зобов'язання щодо оплати товару у відповідача виникли з моменту його прийняття по товарно-транспортних накладних.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як слідує з матеріалів справи оплата товару відповідачем взагалі не проводилась, заборгованість складає 17 464 грн.
Згідно частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача сума 3-х відсотків річних нарахованих за період прострочки, а саме з 01.06.2012 року по 14.07.2015 року становить 1 632,62 грн., сума інфляційних - 13 185,32 грн.
Враховуючи те, що сума боргу 17 464 грн. підтверджена матеріалами справи, інфляційні, відсотки річних в сумі відповідно 13 185,32 грн. та 1 632,65 грн., нараховані на заборгованість з врахуванням періоду прострочки платежу на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, вимога в даній частині позову підставна і підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 1 309,80 грн. за період 3 01.06.2012р. по 30.11.2012р. то в даній частині вимога є безпідставною і задоволенню не підлягає. При відмові в стягненні пені судом враховано те, що нарахування пені сторонами не встановлено, а Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", на який посилається позивач, лише обмежує розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ.
Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, понесені позивачем витрати по оплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст. ст. 610, 612, 625, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України ,
господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Сервіс"(45342, Волинська обл., Іваничівський р-н, с. Павлівка, вул. Лісна, 82 код ЄДРПОУ 37225588) в користь Державного підприємства "Любомльське лісове господарство"(44300, м. Любомль, вул. Незалежності, 64, код ЄДРПОУ 0099158) 33 591,77 грн., з них 17 464 грн. заборгованості за лісопродукцію, 13 185,32 грн. інфляційних, 1 632,65 - 3% річних, а також 1 755,76 грн. витрат по судовому збору.
3. В стягненні 1 309,80 грн. пені відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено
26.08.2015
Суддя С. В. Костюк
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2015 |
Оприлюднено | 02.09.2015 |
Номер документу | 49111086 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Костюк Софія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні