Рішення

від 16.12.2011 по справі 62/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/148 16.12.11

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м.Львів, ЄДРПОУ 09807862, в особі Київського відділення Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м.Київ, ЄДРПОУ 22360822

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польська інвестиційна компанія «Укрполінвест», м.Київ, ЄДРПОУ 35256401

про стягнення 383898,23 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Булгаков В.С. -гол. спец.

від відповідача: не з?явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Кредобанк», м.Львів в особі Київського відділення Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м.Київ звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польська інвестиційна компанія «Укрполінвест», м.Київ про стягнення 383898,23 грн., у тому числі: 325886,00 грн. основного боргу, 37372,78 грн. пені, 20639,45 грн. 3% річних.

У судовому засіданні 16.12.2011р. представник позивача надав пояснення, за змістом яких сума основного боргу, що підлягає стягненню з відповідача становить 335886,00 грн., а не 325886,00 грн., як було помилково визначено при складанні позовної заяви.

Справа розглядається судом з урахуванням пояснень представника Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»в особі Київського відділення Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»наданих у судовому засіданні 16.12.2011р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на припущення відповідачем порушень умов договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу -багатогалузевого виробничого підприємства від 14.09.2007р. в частині проведення оплати у повному обсязі та у визначені договором строки, що стало підставою для нарахування пені та трьох відсотків річних.

Відповідач у відзиві від 16.11.2011р. зазначив про проведення часткової оплати за договором купівлі-продажу у розмірі 83971,50 грн. та визнав позов на суму 251914,50 грн. основного боргу. Стосовно вимог про стягнення пені Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польська інвестиційна компанія «Укрполінвест»заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.

У судові засідання 25.11.2011р., 16.12.2011р. представник відповідача не з'явився, про розгляд справи був обізнаний, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення №18055094.

Згідно із п.3.6 роз'яснення №02-5/289 від 18.09.1997р. Вищого арбітражного суду України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польська інвестиційна компанія «Укрполінвест»не перешкоджає вирішенню справи по суті. При цьому, судом прийнято до уваги, що у судовому засіданні 16.11.2011р. та у відзиві від 16.11.2011р. відповідачем було викладено свою правову позицію по суті спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.655 вказаного нормативно-правового акту за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, 14.09.2007р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу -багатогалузевого виробничого підприємства, який 14.09.2007р. посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шнирьовою Г.М.

За змістом п.1.1 вказаного договору у позивача виник обов'язок передати у власність покупця єдиний майновий комплекс -багатогалузеве виробниче підприємство загальною площею 2018,2 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Макарівський район, с.Завалівка, вул.Польова, буд.1, а у покупця виникло зобов'язання прийняти цей об'єкт та сплатити певну грошову суму.

За домовленістю сторін продаж об'єкту вчинено за узгодженою між сторонами ціною, яка складає 335886,00 грн., в тому числі ПДВ 55981,00 грн. Оплата здійснюється в безготівковій формі у національній валюті України -гривні, шляхом перерахування коштів, визначених у п.2.2 цього договору, на поточний рахунок продавця -КФ ВАТ «Кредобанк», №361083009, МФО 321897, код ЄДРПОУ 14361598, частково або одноразово в строк до 31.12.2007р. (п.п.2.2, 2.3 договору від 14.09.2007р.).

28.12.2007р. та 30.12.2007р. сторонами було підписано додаткові договори №1 та №2, умови яких судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що вони були укладені у простій письмовій формі, що суперечить вимогам ст.654 Цивільного кодексу України, згідно якої зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було вказано вище, п.2.3 спірного договору позивач та відповідач визначили, що оплата здійснюється в безготівковій формі у національній валюті України -гривні, шляхом перерахування коштів, визначених у п.2.2 цього договору на поточний рахунок продавця -КФ ВАТ «Кредобанк», №361083009, МФО 321897, код ЄДРПОУ 14361598, частково або одноразово в строк до 31.12.2007р.

Проте, як вказує позивач, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором від 14.09.2007р. зобов'язання по оплаті єдиного майнового комплексу -багатогалузевого виробничого підприємства загальною площею 2018,2 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Макарівський район, с.Завалівка, вул.Польова, буд.1, у повному обсязі та у встановлений договором строк не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 335886,00 грн.

При цьому, відповідачем до матеріалів справи було надано платіжне доручення №15 від 17.10.2007р., відповідно до змісту якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польська інвестиційна компанія «Укрполінвест»здійснено часткову оплату заборгованості за договором від 14.09.2007р. на суму 83971,50 грн.

Дослідивши платіжне доручення №15 від 17.10.2007р., суд дійшов висновку, що в частині стягнення з відповідача 83971,50 грн. позов підлягає залишенню без задоволення, приймаючи до уваги проведення Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польська інвестиційна компанія «Укрполінвест» часткової оплати за договором від 14.09.2007р. до моменту звернення позивача до суду з розглядуваним позовом.

Одночасно, в процесі розгляду справи відповідачем до матеріалів справи не надано доказів, які б підтверджували сплату ним заборгованості за договором від 14.09.2007р. у повному обсязі.

Згідно із ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Як вказувалося вище, відповідач у відзиві від 16.11.2011р. позовні вимоги визнав на суму основного боргу у розмірі 251914,50 грн.

Наразі, судом не встановлено в діях відповідача, пов'язаних з визнанням позову, конкретних порушень закону, а також фактів, які б доводили порушення визнанням позову прав і законних інтересів інших осіб.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та договору від 14.09.2007р., з огляду на те, що позивач частково виконав власні боргові зобов'язання за спірним договором, приймаючи до уваги, що позовні вимоги на суму 251914,50 грн. визнані відповідачем, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення основного боргу підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 251914,50 грн.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом , зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 627 вказаного Кодексу передбачено, що сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Дослідивши зміст договору від 14.09.2011р., судом встановлено, що будь-яких домовленостей стосовно можливості нарахування пені у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, укладеною між сторонами угодою визначено не було.

Одночасно, прямої вказівки закону на обов'язковість застосування негативних наслідків порушення договорів купівлі-продажу у вигляді пені не встановлено.

За таких обставин, позовні вимоги в часині стягнення 37372,78 грн. пені підлягають залишенню без задоволення.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних в сумі 20639,45 грн. такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, зокрема, трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивач нарахував та заявив до стягнення три проценти річних в сумі 20639,45 грн. за період з 31.03.2009р. по 29.04.2011р.

Проте, як було встановлено вище, 17.10.2007р. відповідач частково виконав свої зобов'язання за договором від 14.09.2007р., внаслідок чого розрахунок позивача є помилковим, а стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польська інвестиційна компанія «Укрполінвест»підлягають три проценти річних в сумі 15736,03 грн. з урахуванням визначеного Публічним акціонерним товариством «Кредобанк»в особі Київського відділення Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»періоду нарахування.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе зобов'язання, приймаючи до уваги, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польська інвестиційна компанія «Укрполінвест»визнано позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 251914,50 грн., з огляду на неправомірність заявлених позивачем вимог про стягнення пені та помилковість визначення заявленої до стягнення суми трьох процентів річних, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»підягає частковому задоволенню на суму 251914,50 грн. основного боргу, 15736,03 грн. трьох процентів річних.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають розподілу між позивачем та відповідачем пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м.Львів в особі Київського відділення Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польська інвестиційна компанія «Укрполінвест», м.Київ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польська інвестиційна компанія «Укрполінвест»(04107, м.Київ, вул.Багговутівська, 17-21, ЄДРПОУ 35256401) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»(м.Львів, вул.Сахарова, 78, ЄДРПОУ 09807862) в особі Київського відділення Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»(03150, м.Київ, вул.Горького, 91/14, ЄДРПОУ 22360822) 251914,50 грн. основного боргу, 15736,03 грн. трьох процентів річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 2676,54 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 160,36 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»(м.Львів, вул.Сахарова, 78, ЄДРПОУ 09807862) в особі Київського відділення Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»(03150, м.Київ, вул.Горького, 91/14, ЄДРПОУ 22360822) в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 96,15 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 16.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 21.12.2011р.