Рішення

від 25.08.2015 по справі 917/810/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2015Справа №917/810/15

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Полтавська Фірма "Ворскла" доПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Відділення №161 (м. Полтава) Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" простягнення 105 654 євро 85 євроцентів Представники: від позивача: Строгов Ю.Д. - представник за довіреністю від відповідача: не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.04.2015 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю "Полтавська фірма "Ворскла" з вимогою до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Відділення № 161 (м. Полтава) Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу "Класичний" № 375 від 15.12.2014 у розмірі 101 196 євро 69 євроцентів, у тому числі: 100 000 євро 00 євроцентів заборгованості за вкладом, 958 євро 33 євроценти заборгованості по процентам за користування коштами та 238 євро 36 євроцентів 3% річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладених між сторонами договору банківського вкладу "Класичний" № 375 від 15.12.2014 та додатку № 1 від 15.12.2014 не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення вкладу у розмірі 100 000 євро 00 євроцентів та сплати процентів за користування коштами у розмірі 958 євро 33 євроценти, крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 3 % річних у розмірі 238 євро 36 євроцентів .

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.04.2015 порушено провадження у справі № 917/810/15.

29.04.2015 до відділу діловодства Господарського суду Полтавської області від відповідача надійшло клопотання про направлення справи за територіальною підсудністю.

05.05.2015 до відділу діловодства Господарського суду Полтавської області від відповідача надійшли письмові пояснення, клопотання про допуску адвоката до участі у справі.

14.05.2015 до відділу діловодства Господарського суду Полтавської області від відповідача надійшли клопотання про долучення документів до матеріалів справи, клопотання про виправлення описки в ухвалі, заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути за відповідача 100 000 євро 00 євроцентів заборгованості за вкладом, 1 884 євро 72 євроценти заборгованості за процентами за вкладом та 476 євро 71 євроцент 3 % річних.

Ухвалами Господарського суду Полтавської області від 14.05.2015 справу № 917/810/15 направлено до Господарського суду міста Києва за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2015 справу № 917/810/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.06.2015.

22.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, клопотання про включення витрат на послуги адвоката у розмірі 15 000 грн 00 коп. до складу судових витрат, клопотання про заміну неналежного відповідача та заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути за відповідача 100 000 євро 00 євроцентів заборгованості за вкладом, 3066 євро 67 євроценти заборгованості за процентами за вкладом та 780 євро 82 євроценти 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 11.08.2015.

10.08.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позову та заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути за відповідача 100 000 євро 00 євроцентів заборгованості за вкладом, 4504 євро 17 євроценти заборгованості за процентами за вкладом та 1150 євро 68 євроценти 3 % річних.

11.08.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 розгляд справи відкладено на 25.08.2015, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

19.08.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позову в частині неповернутого вкладу.

25.08.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи на виконання вимог ухвали суду.

У судове засідання 25.08.2015 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких підтримав подану через відділу діловодства суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд зобов'язати відповідача повернути банківський вклад у розмірі 100 000 євро 00 євроцентів, стягнути з відповідача 4 504 євро 17 євроценти заборгованості за процентами за вкладом та 1 150 євро 68 євроценти 3 % річних.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, суд розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 100 000 євро 00 євроцентів заборгованості за вкладом, 4 504 євро 17 євроценти заборгованості за процентами за вкладом та 1 150 євро 68 євроценти 3 % річних.

Представник відповідача в судове засідання 25.08.2015 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень № 01030 35401737.

У судовому засіданні 25.08.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (банк за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавська фірма "Ворскла" (клієнт за договором) укладено договір банківського вкладу "Класичний" № 375, відповідно до умов якого клієнт надає банку суму грошових коштів (вклад) у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї.

Відповідно до пункту 1.2. договору вклад складається з вкладних траншів, що розміщені позивачем згідно з умовами цього договору. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана позивачем на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених цим договором та додатками, укладеними в рамках цього договору і які є його невід'ємною частиною, надалі "Додатки".

Цей договір діє до 15 грудня 2015 року. Внесення коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії цього договору (п. 1.3. договору).

Пунктом 1.5. договору визначено, що для обліку вкладу банк відкриває клієнту вкладний рахунок № 2610301049706 у Філії "Полт РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Перерахування вкладеного траншу на вкладний рахунок здійснюється клієнтом зі свого поточного рахунку шляхом зарахування коштів через транзитний рахунок, що зазначений у відповідному додатку.

Згідно з пунктом 2.1. договору па суму вкладу в розрізі вкладних траншів банк нараховує проценти, розмір яких обумовлюється сторонами в додатках, що є невід'ємною частиною цього договору.

У відповідності до пункту 3.1. договору при закінченні строку розміщення вкладного траншу повернення вкладного траншу здійснюється банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта, вказаний у розділі 7 цього договору. Повернення вкладного траншу може бути здійснено також на інший поточний рахунок клієнта, що вказаний у листі клієнта про повернення коштів.

Положеннями пункту 4.2. договору визначено, що після закінчення строків надання вкладних траншів, що обумовлюються сторонами в додатках та є невід'ємною частиною цього договору, банк зобов'язаний повернути суму вкладних траншів на умовах, зазначених у цьому договорі та у додатках до цього договору.

Відповідно до додатку № 1 від 15.12.2014 до договору для розміщення вкладного траншу у банку, клієнт не пізніше 15.12.2014 здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок № 2909.2.010497.001 в Філії "Полт РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на вкладний рахунок у банку № 2610.3.010497.001 у розмірі 100 000 євро 00 євроцентів (пункт 1); сума грошових коштів, вказаних в пункті 1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 16.03.2015 (пункт 2); на суму грошових коштів, вказаних в пункті 1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 11,50 % річних (пункт 3); виплата клієнту нарахованих процентів здійснюється банком щомісячно, в останній робочий день кожного місяця. Нараховані банком проценти не збільшують суму вкладу (пункт 4). Сторони дійшли згоди, що повернення вкладного траншу або його частки до настання строку, що вказаний в пункту 2 цього додатку, можливо тільки за згодою сторін, дострокове повернення вкладного траншу тільки на вимогу позивача не можливо (пункт 5).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором банківського вкладу.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно з частиною 3 статті 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.

Відповідно до частини 1 статті 1061 Цивільного кодексу України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (частина 6 статті 1061 Цивільного кодексу України).

Нормами частини 6 статті 1061 Цивільного кодексу України проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а не витребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Відповідно до статті 1070 Цивільного кодексу України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу. Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Як встановлено судом, позивачем на підставі договору банківського вкладу "Класичний" № 375 від 15.12.2014, відповідно до меморіального ордеру № 2 від 15.12.2014 на суму 100 000 євро 00 євроцентів, було надано відповідачу у тимчасове користування кошти (вклад) у розмірі 100 000 євро 00 євроцентів.

Відповідно до заяви № 11/64 від 11.03.2015 позивач звернувся до відповідача з вимогами про повернення грошових коштів у розмірі 100 000 євро 00 євроцентів з депозитного рахунку, відповідно до додатку № 1 від 15.12.2014 до договору банківського вкладу "Класичний" № 375 від 15.12.2014, у зв'язку із закінченням строку депозитного траншу.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання з повернення вкладу, та сплати процентів за користування коштами, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з повернення вкладу у розмірі 100 000 євро 00 євроцентів, що також підтверджується виписками по особовому рахунку № 2610.3.010497.001 за період з 15.12.2014 по 13.03.2015 та за період з 16.03.2015 по 30.03.2015, та сплати процентів за користування коштами у розмірі 4 504 євро 17 євроценти.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повернення вкладу та сплати процентів за користування коштами, вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути вклад у розмірі 100 000 євро 00 євроценти та про стягнення з відповідача 4 504 євро 17 євроценти процентів за користування коштами визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо продовження договору на тих самих умовах та на такий самий строк, у зв'язку з відсутністю реквізитів рахунку у повідомленні про повернення вкладу, не приймаються судом до уваги, оскільки сторонами у договорі не передбачено автоматичного продовження строку договору. Крім того, з урахуванням пункту 3.2. договору строк дії договору може бути продовжено лише за згодою сторін та шляхом укладання відповідного договору. Відповідачем не надано суду доказів укладання між сторонами договору про продовження строк дії договору банківського вкладу "Класичний" № 375 від 15.12.2014.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем нараховані 3 % річних у розмірі 1 150 євро 68 євроценти.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене та доведення факту невиконання зобов'язання за договором банківського вкладу "Класичний" № 375 від 15.12.2014, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 1 150 євро 68 євроценти підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, ідентифікаційний код 09807856, код банку 300131) повернути Товариству з додатковою відповідальністю "Полтавська фірма "Ворскла" (36014, м. Полтава, вул. Жовтнева, буд. 72, ідентифікаційний код 00309708) банківський вклад за договором банківського вкладу "Класичний" № 375 від 15.12.2014 у сумі 100 000 (сто тисяч) євро 00 євроцентів.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, ідентифікаційний код 09807856, код банку 300131) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Полтавська фірма "Ворскла" (36014, м. Полтава, вул. Жовтнева, буд. 72, ідентифікаційний код 00309708) 4 504 (чотири тисячі п'ятсот чотири) євро 64 євроценти процентів за користування коштами за договором банківського вкладу "Класичний" № 375 від 15.12.2014, 1 150 (одна тисяча сто п'ятдесят) євро 68 євроценти 3 % річних та 50 519 (п'ятдесят тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн 24 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 27.08.2015

Суддя Н.Б. Плотницька