Рішення

від 12.08.2015 по справі 910/15190/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2015Справа №910/15190/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторспорт" ЛТД

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Екокеміка Трейдінг"

про стягнення заборгованості в розмірі 653 260,99 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Хіміч Б. С. - за довіреністю

від відповідача - 1: не з'явився

від відповідача - 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторспорт" ЛТД (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" (далі - відповідач - 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Екокеміка Трейдінг" (далі - відповідач - 2) про стягнення заборгованості в розмірі 653 260,99 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/15190/15, розгляд справи призначено на 29.07.2015 р.

01.07.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заяву про відсутність аналогічного спору.

У судове засідання 29.07.2015 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 17.06.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/15190/15 позивач виконав.

У судове засідання 29.07.2015 р. представник відповідача - 1 з'явився та подав клопотання про відкладення розгляду справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 12.06.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/15190/15 відповідач - 1 не виконав.

У судове засідання 29.07.2015 р. представник відповідача - 2 не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 12.06.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/15190/15 відповідач - 2 не виконав.

За результатами розгляду у судовому засіданні 29.07.2015 р. клопотання представника відповідача - 1 про відкладення розгляду справи, суд задовольнив вищезазначене клопотання.

Враховуючи те, що представник відповідача - 2 у судове засідання 29.07.2015 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 17.06.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/15190/15, розгляд справи було відкладено на 12.08.2015 р.

03.08.2015 р. до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

12.08.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача - 1 було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 12.08.2015 р. надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідачів у судове засідання 12.08.2015 р. не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні 12.08.2015 р. клопотання представника відповідача - 1 про відкладення розгляду справи, суд відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання, у зв'язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Моторспорт" ЛТД (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" (далі - відповідач - 1, покупець) було укладено Договір № 990 (далі - Договір), згідно з яким постачальник зобов'язується поставляти товар на умовах DDP (рампа торгового центру в місті поставки - згідно замовлення покупця), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість відповідно до умов Договору. Товар, що підлягає поставці за цим Договором, визначається Специфікацією (Додаток № 3), яка є невід'ємною частиною цього Договору.

В подальшому між сторонами було укладено протокол розбіжностей та ряд додаткових угод до Договору, якими, зокрема, було викладено п. 5.6 Договору в наступній редакції: «Покупець зобов'язаний здійснювати оплату за реалізований товар, за вирахуванням сум, які передбачені даним Договором, кожні 21 (двадцять один) календарний день, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату товарів по робочих вівторках та четвергах (в день, який настане раніше після спливу строку оплати). Строк платежу за товари, які поставлені до нововідкритого торговельного центру починає перебіг з дати початку покупцем торговельної діяльності в нововідкритому торговельному центрі. Оплата за Договором здійснюється за умовами надання постачальником належним чином оформлених документів, надання яких є необхідним згідно цього Договору та чинного законодавства України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений в п. 12 Договору. Якщо постачальник не надасть вчасно документи, передбачені п. 2.5, 3.2, 4.15, 5.12 Договору, перебіг строку виконання зобов'язання покупцем з оплати поставлених товарів зупиняється. Платіж не здійснюється у випадку, якщо податкова накладна не відповідає вимогам податкового законодавства України, або податкова накладна надається без товарної накладної, в якій вказано прийнятий товар, або якщо в товарних накладних чи в податкових накладних, одержаних від постачальника, виявлені не виправлені помилки та/або якщо відповідні відкориговані товарні/податкові накладні не було подано, до моменту надання належних документів.

На виконання умов Договору, постачальник за період з жовтня 2013 р. по листопад 2014 р. включно здійснив ряд поставок покупцю товару згідно замовлень покупця на загальну суму 420 415,82 грн., на підтвердження чого позивачем надано копії видаткових накладних.

При цьому, позивач зазначає про надання відповідачу - 1 всіх необхідних документів, передбачених п. 2.5,3.2, 4.15, 5.12 Договору, будь-яких зауважень від покупця не надходило.

Позивачем було направлено на адресу відповідача - 1 претензію від 23.01.2015 р. за вих. № 17, яка останнім була залишена без уваги та реагування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Суд дослідивши наявні у матеріалах справи докази, надані позивачем на підтвердження поставки відповідачу - 1 товару, а саме копії товарних накладних та докази часткових оплат товару відповідачем - 1, дійшов висновку про те, що у відповідача - 1 перед позивачем наявна заборгованість за поставлений товар за Договором в розмірі 379 654,53 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем - 1 не було подано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача - 1 заборгованості за поставлений позивачем товар за Договором.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний акт звірки між позивачем та відповідачем -1, яким відповідач - 1 фактично визнав заборгованість у вищезазначеному розмірі.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

18.12.2013 р. між позивачем (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екокеміка Трейдінг" (далі - відповідач - 2, поручитель) було укладено Договір поруки № 1/11 (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником обов'язку щодо оплати за товар, поставлений за Договором, передбаченим розділом 2 цього Договору (надалі іменується «Основний договір»).

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки поручитель цією порукою забезпечує зобов'язання за Основним договором в повному обсязі без будь-яких обмежень.

Пунктом 3.2 Договору поруки визначено, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за неналежне виконання боржником забезпеченого зобов'язання.

На виконання умов Договору поруки, а саме розділу 4, позивачем було направлено поручителю претензію (вимогу) про сплату боргу покупця за Договором в сумі 379 654,53 грн.

На зазначену претензію поручитель надав відповідь від 20.05.2015 р. (копія міститься в матеріалах справи), в якій повідомив позивача про своє тяжке фінансове становище та про погашення суми заборгованості впродовж двох років.

Відповідно до ч. 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша та друга статті 554 Цивільного кодексу України).

Таким чином, позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідача - 1 та відповідача - 2 (як поручителя) заборгованості за поставлений товар в розмірі 379 654,53 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідачів 3% річних в розмірі 10 615,60 грн. та інфляційні втрати в розмірі 176 159,19 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідачів сум 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем не вірно розраховано 3 % річних, в свою чергу інфляційні втрати розраховані вірно. В результаті здійсненого власного розрахунку трьох відсотків річних, суд дійшов висновку про те, що з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню солідарно 176 159,19 грн. інфляційних втрат та 10 607,43 грн. 3 % річних.

Також позивач просить стягнути з відповідачів пеню в розмірі 86 831,67 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 6.11 Договору покупець сплачує постачальнику пеню (неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Судом здійснено перерахунок суми пені та встановлено, що позивачем не вірно розраховано зазначену суму.

Здійснивши власний розрахунок суми пені, суд встановив, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню солідарно пеня в розмірі 85 604,29 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в загальному розмірі 652 025,44 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» N 7 від 21 лютого 2013 року якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» (49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Ленінградська, будинок 27; ідентифікаційний код: 32516492) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Екокеміка Трейдінг» (03150, м. Київ, вулиця Предславинська, будинок 34-Б; ідентифікаційний код: 38347517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Моторспорт» ЛТД (01014, м. Київ, вулиця Миколи Соловцова, будинок 3; ідентифікаційний код: 14341555) заборгованість в розмірі 379 654 (триста сімдесят дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 53 коп., 3 % річних в розмірі 10 607 (десять тисяч шістсот сім) грн. 43 коп., інфляційні втрати в розмірі 176 159 (сто сімдесят шість гривень сто п'ятдесят дев'ять) грн. 19 коп. та пеню в розмірі 85 604 (вісімдесят п'ять тисяч шістсот чотири) грн. 29 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» (49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Ленінградська, будинок 27; ідентифікаційний код: 32516492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Моторспорт» ЛТД (01014, м. Київ, вулиця Миколи Соловцова, будинок 3; ідентифікаційний код: 14341555) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 520 (шість тисяч п'ятсот двадцять) грн. 20 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екокеміка Трейдінг» (03150, м. Київ, вулиця Предславинська, будинок 34-Б; ідентифікаційний код: 38347517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Моторспорт» ЛТД (01014, м. Київ, вулиця Миколи Соловцова, будинок 3; ідентифікаційний код: 14341555) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 520 (шість тисяч п'ятсот двадцять) грн. 20 коп.

Повне рішення складено 17.08.2015 р.

Суддя О.В. Нечай