Рішення

від 10.08.2015 по справі 917/1086/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2015 р. Справа №917/1086/15

за позовом Публічного акціонерного товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Козака 2-а, м. Полтава, Полтавська область,36020

до Відділу освіти, молоді та спорту Карлівської районної державної адміністрації, вул.Леніна-85, м.Карлівка, Карлівський район, Полтавська область,39500

про стягнення грошових коштів

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

У судовому засіданні 10.08.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за Договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №ПГ1-000208Б від 05.01.2015р. у розмірі 477746,93грн. - сума основного боргу, 228121,47грн. - пеня, 12065,21грн. - 3% річних та 477648,69грн. - інфляційні нарахування (з урахуванням заяви про зменшення у позовних вимог від 09.08.2015р. вхід. №10145).

Від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вих.. №2334/04-08 від 07.08.2015р.), в якій позивач повідомив суд про сплату відповідачем суми основного боргу та просить суд стягнути з відповідача 228121,47грн. - пені, 12065,21грн. - 3% річних та 477648,69грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

З урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу та просить суд стягнути з відповідача 228121,47грн. - пені, 12065,21грн. - 3% річних та 477648,69грн. - інфляційних нарахувань.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов від 23.06.2015р. вхід. №9425 та доповненнях до відзиву від 10.08.2015р. вхід. №11371 проти позову заперечує та просить суд зменшити розмір пені до 1грн. та відмовити у стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між ПАТ "Полтавагаз" та відділом освіти, молоді та спорту Карлівської районної державної адміністрації укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №ПГ1-000208Б від 05.01.2015 року.

Згідно з пунктом 1.1. Договору Постачальник (ПАТ «Полтавагаз») постачає природний газ Споживачу (Відділ освіти, молоді та спорту Карлівської районної державної адміністрації) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до умов договору, зокрема п. 4.6 оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими та /або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання природного газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковий.

Відповідно до умов вищенаведеного договору ПАТ «Полтавагаз» надавало відповідачу послуги з постачання природного газу в січні 2015 року в об'ємі 114,276 тис. куб м. на суму 881246,23 грн., в лютому 2015 року в об'ємі 105,138 тис. куб м. на суму 785040,22 грн., в березні 2015 року 29,860 тис. куб м. на суму 339913,10 грн., в квітні 2015 року 27,939 тис. куб м. на суму 270913,31грн.,

ПАТ «Полтавагаз» виконало належним чином умови договору, що підтверджується актами прийому - передачі природного газу підписаних сторонами без застережень.

Як зазначає позивач, відповідач договірні зобов'язання в частині проведення розрахунків не виконані належним чином.

Сума боргу Відділу освіти, молоді та спорту Карлівської районної державної адміністрації перед ПАТ «Полтавагаз» за постачання природного газу на момент звернення позивача до суду з позовом становила 1780775,77 грн.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України на законодавчому рівні визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає у цей строк (термін). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договором укладеним між ПАТ «Полтавагаз» та відповідачем чітко встановлений термін виконання зобов'язання за відповідний звітний період.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів та не визнається позивачем, після порушення провадження у справі відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 1780775,77грн.

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Так, за несвоєчасну сплату та неналежне виконання відповідачем позовом зобов"язань за Договором, позивачем відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України було нараховано 477648,69 грн. інфляційні витрати та 3% річних в розмірі 12065,21 грн.

Судом перевірено за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат і, за результатами розрахунку суд дійшов до висновку про правомірність позовних вимог у цій частині та відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про відмову у їх задоволенні.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підпунктом 6.2.2. Договору сторони погодили, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі вказаних положень позивачем нараховано відповідачу: пеню в сумі 228121,47грн за період з 06.02.2015р. по 15.05.2015р..

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України приймаючи рішення у справі суд має право за власною ініціативою зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Окрім того, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011).

Як уже зазначалося вище, відповідач просив суд зменшити розмір пені пені до 1 гривні.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що відділ

освіти, молоді та спорту Карлівської районної державної адміністрації є неприбутковою установою, яка фінансується з Державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, застосування до відповідача штрафних санкцій у повному обсязі може привести до погіршення і так вкрай тяжкого фінансового стану відповідача, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, у відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України та на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд прийшов до висновку щодо доцільності зменшити розмір пені до 68436,44грн.

У п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VІ "Про судовий збір" повернення судового збору здійснюється за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно п. 2.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частина першої статті 7 Закону).

Після зменшення сума позовних вимог становить 717835,37грн. Судовий збір з даних вимог належить сплачувати у розмірі 14356,70 грн.

Отже, поверненню підлягає 35615,52грн. судового збору (49972,22 грн. - 14356,70грн. = 35615,52грн.).

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Карлівської районної державної адміністрації (39500, Полтавська обл. м. Карлівка, вул. Леніна, 85, р/р 35418006004459 в ГУДК в Полтавській обл., МФО 831019, ЄДРПОУ 02145518) на користь ПАТ «Полтавагаз» (36020, м. Полтава вул. Володимира Козака, 2А, ЄДРПОУ 03351912 Свідоцтво № 100347364, ІПН 033519116015, р/р 26000009006424 в ПАТ «КБ ПРЕМІУМ» МФО 339555) 68436,44грн. - пені, 12065,21 грн. - 3% річних, 477648,69грн., а також 14356,70 грн. судового збору

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України (рахунок УДКСУ у м. Полтаві, р/р 31214206783002 ГУ ДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, ЄДРПОУ 38019510, код платежу 22030001) на користь ПАТ «Полтавагаз» (36020, м. Полтава вул. Володимира Козака, 2А, ЄДРПОУ 03351912 Свідоцтво № 100347364, ІПН 033519116015, р/р 26000009006424 в ПАТ «КБ ПРЕМІУМ» МФО 339555) 35615,52грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №28021 від 20.05.2015р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 11.08.2015р.

Суддя Кльопов І.Г.