Рішення

від 18.08.2015 по справі 917/1110/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2015 р. Справа №917/1110/15

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.

за участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_1,

від позивача: ОСОБА_2,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Першого заступника прокурора Полтавської області,

вул. 1100-річчя Полтави, 7, м.Полтава,36000

в інтересах держави

в особі Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт",

вул. Заводська,16, м. Полтава, 36007

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія",

вул. Заводська, 12, м. Полтава, 36007

про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник прокурора Полтавської області в особі Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" про стягнення 1 535 876,72 грн. заборгованості, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт відповідно до укладеного між сторонами 15.06.2009р. договору підряду №1/12/1.

04.08.2015року прокурором подано заяву за №05/2-908 вих-15 від 30.07.2015р. про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, в якому позивач просить остаточно стягнути з відповідача 1 535 876,72 грн. - основного боргу, 1 149 054,71 грн. - інфляційних втрат, 137 471,49 грн. - 3 % річних.

Вказана заява прийнята судом ухвалою суду від 04.08.2015 р. на підставі статті 22 ГПК України як така, що не суперечить чинному законодавству. Враховуючи клопотання представника прокуратури, ухвалою суду від 04.08.2015 р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відповідно до ч. 3 статті 69 ГПК України.

В судовому засіданні 18.08.2015 р. представник прокуратури та Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" підтримали даний позов (з урахуванням заяви про збільшення розміру вимог) та просили задовольнити його в повному обсязі

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення. Ухвала суду про порушення провадження від 05.06.2015 р., ухвали суду від 23.06.2015 р. та від 04.08.2015 р. про відкладення розгляду справи повернулись до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення "відсутній адресат".

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданим позивачем, відповідач значиться за адресою, що співпадає з адресою, вказаною прокурором у позові.

Судом враховано рекомендації, викладені у п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до яких у разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того п. 3.9.2 містить рекомендацію, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов’язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов’язком сторін, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 15.06.2009 року між Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" (надалі Підрядник, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" (надалі Замовник, відповідач) було укладено договір підряду №1/12/1 (надалі Договір), відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати геофізичні дослідження, прострілювально-вибухові роботи в обсязі, що визначено Замовником.

Оплата робіт за Договором здійснюється в національній валюті України, шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, на підставі оформлених належним чином Актів прийому-передачі про виконані роботи (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору прийом - передача виконаних робіт по свердловинам здійснюють уповноважені особи, які складають та підписують Акти виконаних робіт.

Як зазначено в позові, в червні 2012 року ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" виконало промислово-геофізичні роботи, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-приймання виконаних робіт від 07.06.2012 р. на суму 1 535 876,72 грн. (а.с. 13-15).

В порушення умов Договору вартість виконаних позивачем робіт по вказаному акту відповідач не сплатив.

У зв'язку з цим позивач 27.11.2013 р. за вих. №06-1068 направляв претензію на адресу відповідача разом з актом звірки (а.с.17-18), які до цього часу залишені відповідачем без задоволення.

Як свідчать матеріали справи, станом на час розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена та складає 1 535 876,72 грн. Доказів сплати вартості виконаних робіт відповідно до умов Договору відповідачем не надано.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 535 876,72 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 1 149 054,71 грн. за період з червня 2012 року по травень 2015 року та 3% річних у розмірі 137 471,49 грн., нарахованих за період з 07.06.2012 року по 31.05.2015 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність і відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до вимог статті 49 ГПК України, судові витрати в частині сплати судового збору, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" (вул. Заводська, 12, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 36066328, р/р 26003294101 в АТ "Райффайзен Аваль" м.Київ, МФО 380805) на користь Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" (вул. Заводська, 16, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 00147921, р/р 26004710041 в ПТ "Марфін Банк" м. Іллічівськ, МФО 328168) 1 535 876,72 грн. основного боргу, 1 149 054,71 грн. інфляційних втрат та 137 471,49 грн. 3 % річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" (вул. Заводська, 12, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 36066328, р/р 26003294101 в АТ "Райффайзен Аваль" м.Київ, МФО 380805) до Державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у м. Полтава, код отримувача 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУ ДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001) 56 448,05 грн. судового збору.

Видати накази з набранням рішенням законної сили.

4. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області на протязі 10 днів.

Повне рішення складено 25.08.2015 р.

Суддя Кульбако М.М.