Ухвала

від 30.07.2013 по справі 918/953/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2013 р. Справа № 918/953/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-торг" (м. Рівне, вул.Грушевського 2а)

до відповідача 1 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ратимир" (м.Чернігів, вул.Старобілоуська 63)

до відповідача 2 : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Рівне, вул.К.Савури 4)

про стягнення в сумі 47 970,40 грн.

Представники:

від позивача : ОСОБА_2

від відповідача 1: не зявився

від відповідача 2: не зявився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) роз'яснені

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне-торг" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ратимир" та відповідача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідно до якої позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ратимир" основний борг в сумі 9418,80 грн., пеню в сумі 351,40 грн., штраф в сумі 37 900,20 грн. та стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість в сумі 300,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача 1 не з'явився, відзиву на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив, поштове повідомлення з ухвалою про місце дату та час розгляду справи повернулось до господарського суду з відміткою: "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до витягу з ЄДРПОУ Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ратимир" зареєстроване за адресою яка вказана в позовній заяві, а саме: м. Чернігів, Новозаводський район, вул. Старобілоуська, 63.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В судове засідання представник відповідача 2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не з'явився, відзиву на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив, про місце дату та час розгляду повідомлений належним чином що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №3301304979659.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, на основі діючого законодавства, суд прийшов до висновку, що позову підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд керувався наступним.

14 лютого 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівне-торг" (надалі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ратимир" (надалі відповідач 2, покупець) було укладено договір поставки №23/01 (надалі договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов'язується передати товари в асортименті (надалі товар) у власність покупцю у встановлений строк, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар, в кількості, асортименті та на умовах, які передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна товару, який підлягає поставці в межах партії, погоджується сторонами і вказується в заявці та/або накладній, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до видаткової накладної №Р-00000470 від 04 березня 2013 року та довіреності №1 (а.с. 16-17) позивач поставив відповідачу 1 товар на загальну суму 9718,80 грн.

Згідно пункту 3.3 договору покупець зобов'язаний оплатити товар протягом 21 календарних днів з дати поставки товару.

Доказів оплати за поставлений товар відповідач суду не надав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України ).

Згідно статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 боргу в сумі 9718,80 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

14 лютого 2013 року між відповідачем 2 фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (поручитель) та ТзОВ "Рівне-торг" (кредитор) було укладено договір поруки, відповіднодо предмету якого поручитель зобов'язується частково відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань ТзОВ "Тороговий дім "Ратимир", що виникли в результаті укладення між боржником та кредитором договору поставки "23/01 від 14.02.2013 року. Обсяг відповідальності поручителя в разі невиконання боржником взятих на себе зобов'язань - 300,00 грн.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1: 9418,80 грн. основного боргу та відповідача 2: 300,00 грн. є законними обґрунтованими відповідачами не спростовані та підлягають до задоволення.

Як передбачено пунктом 6.3. договору у разі несвоєчасної оплати покупцем товару, останній зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день сплати від суми заборгованості.

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 6 статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За період прострочення виконання зобов'язання за поставлений товар позивач нарахував відповідачу 1: 351,40 грн. пені, проте з вказаним розрахунком суд погодитись не може так як вважає вірним нарахування пені в сумі 348,28 грн.

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 9718.80 26.03.2013 - 09.06.2013 76 7.5000 % 0.041 %* 303.55 9718.80 10.06.2013 - 21.06.2013 12 7.0000 % 0.038 %* 44.73 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 348.28 грн.

Відповідно до пункту 6.4. договору у випадку порушення зобов'язання щодо оплати товару протягом 10 днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми боргу за кожен день прострочки.

Позивач відповідно до пункту 6.4. договору нарахував відповідачу штраф в розмірі 37900,20 грн., проте з вказаними позовними вимогами суд погодитись не може з оглядку на наступне.

Суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом зазначити у договорі розмір відповідальності разом з тим при вирішенні питання щодо стягнення таких санкцій господарському суду слід керуватися нормами діючого законодавства.

Частиною 1 статті 216 та частиною 2 статті 217 ГК України передбачено, що господарсько-правова відповідальність застосовується до учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. В статті 546 Цивільного кодексу України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Кваліфікуючими ознаками штрафу є:

а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо);

б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пеня як різновид неустойки характеризується ознаками:

а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях;

б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки);

в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно викопаного зобов'язання;

г) триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 6.4. договору у випадку порушення зобов'язання щодо оплати товару протягом 10 днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми боргу за кожен день прострочи.

Зі змісту зазначеного пункту вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання покупцем свого зобов'язання зі своєчасної оплати за отриманий товар. А у разі настання такої умови продавець має право діяти альтернативно стягувати неустойку, яка обчислюється у відсотках від вартості товару або від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Згідно розрахунку позивача розмір неустойки нараховано у відсотках від суми заборгованості за кожен прострочення оплати.

Суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням певного виду відповідальності, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язані,, разом з тим суди при стягнення повинні визначити правовою природу такої відповідальності.

Оскільки, штраф нараховується за невиконання або неналежне виконання зобов'язання і стягується одноразово, а пеня мас триваючий характер та нараховується за кожен день прострочення платежу, суд вважає, що нарахована позивачем неустойка є пенею.

Оскільки позивачем нараховано пеню за прострочення виконання зобов'язання суд вважає, що нарахування штрафу в сумі 37 900,20 грн. суперечить нормам цивільного законодавства, а відтак в стягненні штрафу в в розмірі 37 900,20 грн. позивачу слід відмовити.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ратимир" основного боргу в сумі 9418,80 грн., пені в сумі 348,28 грн., та позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість в сумі 300,00 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з пропорційним покладенням витрат по сплаті судового збору на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ратимир"(14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63, код ЄДРПОУ 38137180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-торг" (33000, м. Рівне, вул. Грушевського 2а, код ЄДРПОУ 36416431) основний борг в сумі 9418,80 грн., пеню в сумі 348,28 грн. та 350,29 грн. судового збору.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (33023, м. Рівне, вул.К.Савури 4. і.н.2342005408 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-торг" (33000, м. Рівне, вул. Грушевського 2а код ЄДРПОУ 36416431) борг в сумі 300,00 грн. та 10,67 грн. судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1359,54 грн. залишити за позивачем.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.07.2013 року

Суддя Качур А.М.