Постанова

від 26.08.2015 по справі 911/1537/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2015 р. Справа№ 911/1537/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Рудченка С.Г.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Білецький Л.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Поліщук Д.Л. (дов. №б/н від 15.01.2015 року);

від відповідача - Міщенко О.В. (дов. №106/402 від 21.05.2015 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

публічного акціонерного товариства «Факел»

на рішення господарського суду Київської області від 12.05.2015 року

у справі №911/1537/15 (суддя В.М. Бабкіна)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментальний завод «Інтекс ЛТД», м. Іллічівськ

до публічного акціонерного товариства «Факел», м. Фастів

про стягнення 50 098, 06 грн. -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Експериментальний завод «Інтекс ЛТД» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Факел» про стягнення 43 114, 65 грн.

08.05.2015 року до господарського суду Київської області ТОВ Експериментальний завод "Інтекс ЛТД" було подано заяву б/н від 08.05.2015 року про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 27 900,00 грн. заборгованості за виконані роботи, 3 954,64 грн. пені, 2 448,87 грн. 3% річних, 15 794,55 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.05.2015 року позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з публічного акціонерного товариства «Факел» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментальний завод «Інтекс ЛТД» 27 900, 00 грн. основного боргу, 3 954, 64 грн. пені, 15 794, 55 грн. інфляційних втрат, 2 448, 87 грн. 3% річних, 1 827,00 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, а відповідачем не спростовано неналежне виконання умов договору підряду в частині сплати грошових коштів за виконані роботи. Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов договору, місцевий суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.

Не погодившись із вказаним рішенням, публічне акціонерне товариство «Факел» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2015 року по справі №911/1537/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що позивачем не надано належних доказів виконання робіт за договором підряду, а наданий позивачем акт приймання виконаних робіт, підписаний невідомою особою. У зв'язку з викладеним, на думку відвідача, право на оплату виконаних робіт не виникло, а тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та штрафних санкцій не підлягають задоволенню.

До апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Факел» додано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 12.05.2015 року у справі №911/1537/15.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та подане клопотання, дійшла висновку про те, що клопотання скаржника про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 12.05.2015 року у справі №911/1537/15, є таким, що підлягає задоволенню, а матеріали апеляційної скарги є достатніми для прийняття її до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 року у справі №911/1537/15 клопотання публічного акціонерного товариства «Факел» про відновлення пропущеного процесуального строку задоволено, відновлено пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Факел» до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи №911/1537/15 на 26.08.2015 року.

25.08.2015 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача б/н від 25.08.2015 року на апеляційну скаргу, у відповідності до якого останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 року, у зв'язку із перебуванням судді Мальченко А.О. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Агрикова О.В., судді: Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Факел" на рішення господарського суду Київської області від 12.05.2015 року у справі №911/1537/15 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г.

В судове засідання, призначене на 26.08.2015 року, з'явились представники сторін, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник позивача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 03.09.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експериментальний завод «Інтекс ЛТД» (далі за текстом - підрядник) та Публічним акціонерним товариством «Факел» (далі за тексстом - замовник) було укладено договір підряду № 6/02/12 (далі за текстом - договір підряду) (а.с. 26-27).

У відповідності до п. 1.1 вказаного договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати на власний ризик, власними силами, застосовуючи свої інструменти і матеріали, наступні роботи: електромонтажні роботи по впровадженню автоматики «Газопровід-відвід та ГРС до м. Білогірськ ГРС», розташованого за адресою: Білогірський р-н, Автономна Республіка Крим.

Згідно з пунктом 4.1. договору підряду, загальна вартість робіт за договором зазначається в Додатку 1 до даного договору. Договірна ціна динамічна, та може уточнюватися за згодою сторін, але не може перевищувати загальної суми договору.

Між сторонами було укладено та підписано додаток № 1 (протокол погодження договірної ціни) (а.с. 27) до договору підряду, відповідно до якого було погоджено договірну ціну в розмірі 89407,20 грн.

Спір у справі, на думку позивача, виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині сплати грошових коштів за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Колегією суддів встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, за яким, у відповідності до статті ст. 837 Цивільного кодексу України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2.3.1. договору підряду визначено, що підрядник зобов'язується провести роботи відповідно до умов цього договору, встановлених стандартів, будівельних норм і правил, в строк встановлений даним договором, а також вказівками замовника.

Згідно з пунктом 2.3.3. договору підряду, підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт на другий день, з моменту отримання передоплати від замовника, та виконати їх в строк 90 календарних днів з моменту отримання передоплати від замовника у повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується колегія суддів, що на виконання умов договору підряду позивачем було виконано роботи на суму 57 900,00 грн.

Наведене підтверджується підписаними сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт №2 за жовтень 2012 року (а.с. 29-31) та актом вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт, №3 за жовтень 2012 року (а.с. 32), скріпленими підписами та печатками сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з п. 4.2 договору замовник перераховує підряднику передоплату у розмірі 50% вартості робіт протягом 5 робочих днів з моменту підписання договірної ціни, а п. 4.3 договору передбачено, що остаточну оплату замовник перераховує протягом 5 банківських днів після фактичного виконання підрядником робіт і підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що Публічним акціонерним товариством «Факел» було частково оплачено виконані позивачем роботи за договором підряду, а саме - 14.02.2013 року в сумі 30000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача за період з 01.02.2013 року до 27.02.2015 року (а.с. 38).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується колегія суддів, що відповідачем було неналежним чином виконано умови договору, внаслідок чого виникла заборгованість.

В матеріалах справи наявні акти звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013 року до 31.12.2013 року (а.с. 39), у відповідності до яких заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 074 378,40 грн. до якої, зокрема, входить сума 27900,00 грн. за договором № 6/02/12 від 03.09.2012 року, а також за період з 01.01.2014 року до 24.02.2014 року (а.с. 40) на загальну суму 974378,40 грн. до якої, зокрема, входить сума 27 900,00 грн. за договором № 6/02/12 від 03.09.2012 року.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу Публічного акціонерного товариства «Факел» претензії №1 від 25.12.2014 року (а.с. 41-42) та №2 від 24.03.2015 року (а.с. 43-45) про сплату боргу в сумі 27900,00 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання умов договору підряду, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу документально обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що судом першої інстанції встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, з чим погоджується колегія суддів, то вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат визнаються колегією суддів обґрунтованими.

При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунки, здійснені позивачем та прийняті місцевим господарським судом.

За таких обставин, враховуючи наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 2 448,87 грн. та інфляційні втрати у сумі 15 794,55 грн.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення пені колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписом ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 5.2 договору, у разі порушення термінів оплати згідно п. 4.3 договору замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Колегія суддів зазначає, що визначений позивачем розмір пені, нарахованої на заборгованість відповідача, з урахуванням часткової оплати за загальний період з 11.09.2012 року до 09.05.2013 року, становить 3 954,64 грн., є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим, місцевий суд дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені.

Щодо тверджень апелянта про те, що у відповідача не виникло обов'язку сплати грошових коштів за виконані роботи у зв'язку з відсутністю доказів виконання таких робіт за договором, колегія суддів зазначає наступне.

Умовами договору, а саме п. 3.1 передбачено, що роботи вважаються виконаними з дня підписання двостороннього акту здачі-приймання виконаних робіт.

Як вже зазначалось, матеріали справи містять відповідні акти здачі-приймання виконаних робіт, скріплені підписами та печатками сторін.

Відповідно до пункту 3.4.1. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999 року № 17 зі змінами від 07.09.2005 року № 755, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази незаконного використання печатки Публічного акціонерного товариства «Факел» та відсутні докази наявності службового розслідування за фактом незаконного використання печатки.

Крім того, відповідачем не надано доказів звернення до правоохоронних органів стосовно втрати або викрадення печатки.

Таким чином, вказані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є належними доказами виконання позивачем умов договору.

Крім цього, матеріали справи містять акти звірки взаємних розрахунків (а.с. 39, 40), які є певною формою фіксації юридично-значимих дій сторін за цим актом, і якими, зокрема, оформляється інвентаризація дебіту та кредиту заборгованості. Зі змісту вищезазначених актів вбачається наявність у бухгалтерському обліку відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 27 900 грн. по договору №6/02/12 від 03.09.2012 року.

При цьому, колегія суддів бере до уваги той факт, що вказані акти звірки взаємних розрахунків підписані з боку відповідача лише головним бухгалтером підприємства О.М. Удругової, тобто такі акти мають статус документа, які підтверджують тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.

Відповідачем не надано доказів, що спростовують відображення спірної заборгованості у бухгалтерському обліку відповідача. Крім того, вищевказані акти також містять печатку ПАТ «Факел».

Що стосується заперечень відповідача щодо часткової оплати по договору №6/02/12 від 03.09.2012 року у розмірі 30 000,00 грн., то як вбачається із актів звірки взаємних розрахунків (а.с. 39, 40) вказана сума віднесена до оплати заборгованості саме по договору №6/02/12 від 03.09.2012 року, що спростовує твердження відповідача.

Колегія суддів наголошує на тому, що твердження відповідача про те, що станом на час винесення рішення у справі №911/1537/15 Публічне акціонерне товариство «Факел» не було ознайомлено із заявою про збільшення позовних вимог від 08.05.2015 року, спростовуються наявними матеріалами справи.

Так, в матеріалах справи містяться належні докази направлення копії такої заяви на адресу відповідача, зокрема оригінал опис у вкладення у цінний лист (а.с. 50) та фіскальний чек (а.с. 51), тому відповідач не був позбавлений права надання суду відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Колегія суддів наголошує на тому, що в силу статті 59 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачем відзиву на позов є виключно правом, а не обов'язком відповідача.

Відповідно до ст. 33 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень

Таким чином, у разі ненадання відзиву на позов та витребувані судом докази господарський суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, тому відсутність відзиву не є перешкодою для розгляду справи господарським судом у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011року).

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

З матеріалів справи вбачається, що суд попередньої інстанції вжив усіх заходів, необхідних для виклику сторін у судові засідання і для всебічного і повного розгляду справи.

Також колегією суддів враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Встановивши, що відповідач був повідомлений належним чином, а неявка його представника у судове засідання не перешкоджала всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно розглянув справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті господарським судом оскаржуваного рішення не було допущено порушень норм Господарського процесуального кодексу України; відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, але не скористався своїм правом на участь у них, а тому доводи апелянта про те, що суд першої інстанції необґрунтовано розглянув спір по суті підлягають відхиленню.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду Київської області від 12.05.2015 року у справі №911/1537/15.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Факел» на рішення господарського суду Київської області від 12.05.2015 року у справі №911/1537/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 12.05.2015 року у справі №911/1537/15 залишити без змін.

3. Справу №911/1537/15 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді С.Г. Рудченко

М.Г. Чорногуз