Постанова

від 26.08.2015 по справі 802/954/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 серпня 2015 р. Справа № 802/954/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Волощук А.М.,

представника позивача: Юзвака А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Чернівецькому районі Вінницької області

до: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія"

про: стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

03.04.2015 року управління Пенсійного фонду України в Чернівецькому районі Вінницької області (далі - УПФ України в Чернівецькому районі) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" (далі - СТОВ "Росія") заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 5410,05 грн. за березень 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що колишні працівники СТОВ "Росія" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримують пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Згідно з вимогами чинного законодавство відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій вищевказаним пенсіонерам. Однак, станом на 31.03.2015 року за СТОВ "Росія" обліковується заборгованість по сплаті таких платежів у розмірі 5410,05 грн., яка виникла внаслідок несплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за березень 2015 року.

В судовому засіданні представник позивача заявлений адміністративний позов підтримав та надав пояснення, аналогічні до тих обґрунтувань, що наведені у позовній заяві. Додатково зазначив, що фактична виплата пенсії колишнім працівникам СТОВ "Росія" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтверджується довідками Центру поштового зв'язку № 4 м. Шаргород. Просить суд адміністративний позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги заперечив з підстав наведених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 24-27). Посилається на те, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, наданий позивачем, не є належним документом, який підтверджує наявність таких витрат. Крім того, з 01.01.2015 року набув чинності Закон України від 28.12.2014 року № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Разом з тим, відповідно до зазначеного вище Закону, 4 група платників єдиного податку починаючи з 2015 року сформована з колишніх платників фіксованого сільськогосподарського податку. Відтак, для платників 4 групи єдиного податку починаючи з 2015 року збережені майже всі умови їх оподаткування, які раніше були передбачені для платників фіксованого сільськогосподарського податку. На цю групу не поширюються обмеження в частині об'ємів доходу або кількості найнятих працівників, як це передбачено для платників 1 і 2 груп. Оскільки у 2015 році СТОВ "Росія" зареєстроване платником єдиного податку 4 групи, то в силу зазначених положень закону не повинне нести обов'язок зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В судове засідання від 26.08.2015 року відповідач не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що однак не перешкоджає вирішенню справи за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами обставини та інші здобуті у ході розгляду справи докази, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити.

Встановлено, що СТОВ "Росія" перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України і є платником внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також платником відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень вказаного Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2, абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" фактичні витрати пенсійного органу на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підлягають відшкодуванню у розмірі 100 відсотків.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція).

Підпунктом 6.1 пункту 6 цієї Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пп. 6.7 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Встановлено і повністю підтверджується матеріалами справи, що за березень 2015 року заборгованість СТОВ "Росія" по невідшкодованих фактичних витрат на виплату і доставку пенсії за віком, призначеної ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", становить 5410,05 грн.

При цьому суд не бере до уваги доводи відповідача стосовно того, що він не зобов'язаний сплачувати вказану заборгованість.

Так, Законом України від 28.12.2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" внесено зміни до ПК України, зокрема з 01 січня 2015 року з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Сформовано 4 групи платників єдиного податку. До 4 групи таких платників віднесено і відповідача.

Згідно з п. 297.1 ст. 297 ПК України (в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 року) платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої-третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою;

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

4) податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої-третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у пункті 297.1 цієї статті, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені цим Кодексом (п. 297.1 ст.297 ПК України).

Відповідач вважає, що для платників 4 групи єдиного податку збережено всі умови оподаткування, які раніше були передбачені для платників фіксованого сільськогосподарського податку, в тому числі і звільнення від сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (п. 1 ст. 2 закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування").

Однак, такі твердження відповідача є помилковими. Як вже зазначалося, з 01 січня 2015 року змінилось законодавче регулювання оподаткування сільськогосподарських підприємств. До цієї дати сільськогосподарські підприємства сплачували фіксований сільськогосподарський податок, особливості застосування якого встановлювались статтею 307 ПК України.

Згідно із ст.307 ПК України платники податку не є платниками таких податків і зборів:

а) податку на прибуток підприємств;

б) земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);

в) збору за спеціальне використання води;

г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).

Податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Конституційний Суд України у Рішенні від 03.10.1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Суд зауважує, що заборгованість, про стягнення якої подано позов, виникла у відповідача в березні 2015 року. Тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми закону, які діяли станом на березень 2015 року, тобто норми ПК України в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 року, а також пункт 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Водночас положення пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" звільняють від сплати збору саме платників фіксованого сільськогосподарського податку, до яких з урахуванням положень ПК України в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 року відповідач не відноситься.

Отже, СТОВ "Росія" зобов'язане сплачувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсії за віком, призначеної ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З огляду на викладене та враховуючи те, що на час розгляду судом цієї адміністративної справи заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії за березень 2015 року в розмірі 5410,05 грн. відповідачем не сплачена, суд доходить висновку про правомірність звернення УПФ України в Чернівецькому районі з позовом щодо її стягнення у примусовому порядку.

Відповідно до положень ст.ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії в сумі 5410,05 грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" (ідентифікаційний код 03731901) на користь управління Пенсійного фонду України в Чернівецькому районі Вінницької області (ідентифікаційний код 20104546) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 5410 (п'ять тисяч чотириста десять) грн. 05 коп. за березень 2015 року.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена: 27.08.2015 року.

Суддя Сало Павло Ігорович