Постанова

від 28.04.2011 по справі 2а-1077/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2011 р. Справа № 2a-1077/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кишинського М.І.

при секретарі Дякун М.М.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Енерго-Сервіс"

про стягнення заборгованості в сумі 7074,02 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську (надалі-позивач), 29 березня 2011 року звернулося в адміністративний суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Енерго-Сервіс» (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 7074,02 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач по справі зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську як юридична особа та у відповідності до норм чинного законодавства України являється платником страхових внесків до Пенсійного фонду України. Однак, всупереч вимогам чинного законодавства України у відповідача станом на 31 січня 2011 року наявна заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську в сумі 7074,02 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги викладені в позові підтримав в повному обсязі та пояснив суду, що в зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, станом на 31 січня 2011 року у відповідача утворилась заборгованість за період з 01 жовтня 2008 року по 31 січня 2011 року в сумі 7074,02 грн., зокрема: недоїмка по страхових внесках в сумі - 5387,57 грн., по штрафних санкціях в сумі - 1416,91 грн. та борг по пені в сумі - 269,54 грн., яка на момент подачі позивачем позову до суду, відповідачем не сплачена. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Поштове відправлення із відміткою поштового зв'язку В«за зазначеною адресою не проживаєВ» повернулося на адресу суду. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08 жовтня 2010 року, місцезнаходження відповідача значиться: вул.Джохара Дудаєва, 1, м.Івано-Франківськ, тобто адреса, за якою відправлено повідомлення про розгляд справи в адміністративному суді. Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям-за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. З огляду на вказане відповідача належним чином повідомлялося про дату, час та місце розгляду даної адміністративної справи.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач по справі зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як юридична особа та взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську, як платник страхових внесків.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» (далі-Закон) визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону Страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частина 2 статті 17 Закону встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду, що дорівнює календарному місяцю для даного страхувальника.

Частиною 2 статті 20 даного Закону передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

У статті 18 Закону встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно пункту 2 частини 9 статті 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що відповідачем, в порушення статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не в повному обсязі здійснювалась несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в результаті чого була допущена заборгованість зокрема: недоїмка по страхових внесках в сумі - 5387,57 грн., борг по пені в сумі - 269,54 грн. та борг по штрафних санкціях в сумі - 1416,91 грн.

Відповідно до частини 15 статті 106 Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську становить 7074,02 грн. та підтверджується розрахунком боргу та іншими матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем на момент розгляду справи не подано доказів сплати вищезазначеної заборгованості та не спростовано дану заборгованість, суд приходить до висновку проте, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Енерго-Сервіс», 76018, вул.Джохара Дудаєва, 1, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 34084449 на користь управління Пенсійно фонду України в м.Івано-Франківську заборгованість в сумі 7074 (сім тисяч сімдесят чотири) гривні, 02 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Кишинський М.І.

Постанова складена в повному обсязі 04 травня 2011 року.