Постанова

від 27.08.2015 по справі 809/3511/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2015 р. Справа № 809/3511/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Візінський М.В.

за участю:

представника заявника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку ст. 183-3 КАС України адміністративну справу

за поданням: Державної податкової інспекції у Снятинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до відповідача: Приватного підприємства "Азимут"

про стягнення податкового боргу в сумі 1016,91 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

26.08.2015 року Державна податкова інспекція у Снятинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - заявник) звернулася в суд в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України із поданням про стягнення коштів з приватного підприємства "Азимут" (далі - відповідач) за податковим боргом в сумі 1016,91 грн.

Внесене подання мотивоване тим, що відповідачем в порушення обов'язку встановленого статтею 57 Податкового кодексу України не здійснено погашення податкового боргу з єдиного податку в розмірі 1016,91 грн., що виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) згідно податкового повідомлення-рішення форми "Р" за № НОМЕР_1 від 06.04.2015 року.

Представник заявника в судовому засіданні подання підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи відповідач суду не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти подання не скористався.

Розгляд внесеного подання, у відповідності до частини 8 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, судом здійснено за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подання, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши в сукупності письмові докази, суд прийшов до висновку, що внесене подання контролюючого органу є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 22.08.2001 року ПП "Азимут" зареєстроване Снятинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с.6), перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Снятинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків та з 29.05.2012 року є платником єдиного податку, а відтак у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено наявність податкового боргу у відповідача в розмірі 1016,91 грн. зі сплати грошових зобов'язань з єдиного податку.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 296.3. статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (підпункт 54.3.1. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Згідно приписів пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Згідно пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлена відсутність спору щодо правовідносин, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, податковий обов'язок зі сплати єдиного податку в сумі 1016,91 грн. виник у відповідача у зв'язку із застосуванням до останнього штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно податкового повідомлення-рішення форми "Р" за № НОМЕР_1 від 06.04.2015 року, отриманого ПП "Азимут" 09.04.2015 року (а.с.11), яке винесене на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації платника єдиного податку ПП "Азимут" за IV квартал 2014 року від 23.03.2015 року № 46/15/31533559, яким встановлено неподання вказаної податкової звітності (а.с.9).

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з юридичних осіб, визначеного податковим повідомленням-рішенням форми "Р" за № НОМЕР_1 від 06.04.2015 року, суд приходить до переконання, що визначена сума податкового зобов'язання з єдиного податку за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1016,91 грн. є узгодженою.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Снятинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 22.06.2015 року за № 1305-23, яка 27.06.2015 року отримана ПП "Азимут" (а.с.12).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідачем не виконано обов'язку зі сплати в порядку та розмірах, встановлених законом єдиного податку та допущено утворення податкового боргу в розмірі 1016,91 грн.

Доказів, які б свідчили про погашення податкового боргу, що є предметом стягнення або спростування його наявності, відповідачем суду не надано.

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що подання Державної податкової інспекції у Снятинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до приватного підприємства "Азимут" про стягнення податкового боргу в сумі 1016,91 грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Азимут" (індекс 78350, Івано-Франківська область, Снятинський район, село Троїця, код ЄДРПОУ 31533559) в дохід державного бюджету з рахунків у банках, обслуговуючих вказану юридичну особу, податковий борг в розмірі 1016 (одна тисяча шістнадцять) гривень 91 копійка.

Відповідно до частини 8 статті 183-3 КАС України, звернути постанову до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_2