Постанова

від 19.08.2015 по справі 810/3333/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2015 року справа 810/3333/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Атлантида» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

в с т а н о в и в:

до суду звернулось УПФУ у Білоцерківському районі Київської області із позовом до СГВК «Атлантида» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 952,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період січень 2015 року на загальну суму 952,91 грн., який утворився внаслідок несплати коштів на виплату та доставку пільгової пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», просив суд стягнути суму вказаної заборгованості в примусовому порядку.

Відповідач із позовом не погодився, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив що СГВК «Атлантида» не є правонаступником юридичних осіб, що були роботодавцями пенсіонера ОСОБА_1.

В призначений для розгляду справи час у судове засідання прибув представник відповідача, позивач до суду не з'явився, про день час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується роздруківкою відстежень пересилань поштових відправлень № 0113323604095, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.

Керуючись ч. 6 ст. 128 КАСУ, суд здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, із наданням їм відповідної правової оцінки, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

СГВК «Атлантида» (ідентифікаційний код: 34224976, місцезнаходження: 09182, Київська обл., Білоцерківський район, с. Черкас (Биковогребельська с/р), вул. Заріччя, 27) зареєстроване в якості юридичної особи 04.05.2006 р.

Матеріали справи свідчать, що позивачем був складений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно з яким відповідачеві визначено суму витрат за пенсіонером ОСОБА_1 за період січень 2015 р.

Вказаний розрахунок був направлений позивачем на юридичну адресу відповідача та отриманий останнім 29.01.2015 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0911204390269, долученою до матеріалів справи.

Заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 952,91 грн. вирахувано за період січень 2015 р.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд зазначає наступне:

територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 400/97-ВР), за яким до платників віднесені суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 400/97-ВР), об'єктом оподаткування для відповідача є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР, для підприємств, установ, організацій, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме: з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок., а суб’єкти підприємництва аграрної галузі, які раніше його сплачували, переведені в 4 групу платників єдиного податку.

Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

За змістом п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно з пунктами «а», «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№ 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Розрахунок суми відшкодування проводиться у відповідності до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Пунктом 6.4 зазначеної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Пунктом 6.3 Інструкції передбачено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Абзацом 2 п. 6.8 Інструкції встановлено, що у разі ліквідації підприємства без правонаступників або визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням такого підприємства не направляється.

Як вбачається із матеріалів справи, місцем роботи пенсіонера ОСОБА_1 було ТОВ «Черкас» та ПОСП «Одісей». Згідно витягу з ЄДРПОУ, 15.09.2010 р. ТОВ «Черкас» було припинено, дані про юридичних осіб-правонаступників відсутні. Так само, відповідно до витягу з ЄДРПОУ, відсутні відомості про юридичних осіб, правонаступником яких є СГВК «Атлантида».

У долучених до позовної заяви документах, зокрема, довідці СГВК «Атлантида» від 20.02.2012 р., також зазначено, що відповідач не є правонаступником ТОВ «Черкас». Згідно акту зустрічної перевірки достовірності видачі довідки про пільговий стаж роботи та заробітну плату гр. ОСОБА_1 № 42 від 30.04.2012 р., всі документи ТОВ «Черкас» були передані в СГВК «Атлантида» на зберігання з 05.05.2006 р.

Аналіз норм чинного законодавства у сфері пенсійного забезпечення дозволяє зробити висновок, що обов’язок з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладається на роботодавців - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру та зареєстровані платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Як встановлено судом, місцем роботи пенсіонера ОСОБА_1 були ТОВ «Черкас» та ПОСП «Одісей». Відповідач не є правонаступником вказаних юридичних осіб. УПФУ у Білоцерківському районі Київської області була розрахована сума відрахувань з підприємства, яке не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у розумінні ст. 2 Закону № 400/97-ВР, тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.