Рішення

від 05.02.2007 по справі 40/33     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

40/33     

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 40/33                                                                                                         05.02.07 р.

м.Київ

За позовом    Акціонерного  товариства «Стома», м.Харків

до           Товариства з обмеженою відповідальністю  виробничо-комерційного підприємства «Фармвест», м.Київ  

про                     стягнення 6115,54грн.

Суддя        Смірнова Л.Г.

Представники:

Від позивача: Тімоніна Т.А.,  представник за довіреністю  б/н від 12.01.2007

Від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

          На розгляд господарського суду Дніпропетровської області  передано позовні вимоги Акціонерного товариства «Стома»до Товариства з обмеженою відповідальністю  виробничо-комерційного підприємства «Фармвест» про стягнення 5674,97грн. основного боргу; 383,83грн. пені; 56,74грн. штрафу.

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2006 порушено провадження у справі,  справі присвоєно номер 33/276-06, судове засідання призначено на 05.12.2006.

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2006 справу №33/275-06   передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва, оскільки відповідно до  витягу  з Єдиного державного реєстру  підприємств та організацій України  місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю  виробничо-комерційного підприємства «Фармвест»  є    м.Київ, вул.Підгірна/Татарська, 3/7.

          Згідно резолюції Голови Господарського суду міста Києва, справу передано для розгляду судді Смірновій Л.Г.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2006 справу було прийнято до розгляду, присвоєно їй номер 40/33, судове засідання призначено на 22.01.2007.

          У зв'язку  з  неявкою у судове засідання  представника  відповідача  та необхідністю витребування додаткових доказів,  в порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України), розгляд справи  неодноразово відкладався.          

Відповідач  був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи,  проте, повноважний представник  відповідача у судове засідання 05.02.2007 не з'явився, письмово та нормативно обґрунтовані пояснення по суті позовних вимог суду не надав.

Ухвали суду направлені на адресу відповідача зазначену у довідці з органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України №21-10/518 від 30.01.2007, повернулись до суду з відміткою відділення зв'язку про відсутність адресата за зазначеною адресою.

Відповідно до приписів статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

         Із зібраних доказів та пояснень представника позивача,-

                                              В С Т А Н О В Л Е Н О:

Між   позивачем та відповідачем  10.01.2006   було укладено договір  поставки  №18166 (далі-договір). Відповідно до умов договору  позивач  зобов'язувався  виготовити та поставити відповідачеві  продукцію, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити продукцію за цінами, в асортименті та кількості згідно специфікації, що є невід'ємною частиною  договору.

 Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачеві продукцію  на загальну суму  25674,97грн., що підтверджується    товарно-транспортною  накладною  №263  від 07.04.2006 та  довіреністю   серії ЯМА №849711 від  07.04.2006, оригінали яких було надано суду для огляду.

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 договору відповідач зобов'язувався розрахуватися з позивачем  в порядку відстрочки платежу -  45 днів  з моменту відвантаження продукції зі складу  позивача.

Відповідач свої зобов'язання за договором  не виконав, виставлений позивачем  рахунок №286 не оплатив, у зв'язку з чим,   позивач  30.05.2006 звернувся до відповідача з претензією №185юр/917, відповідно до якої  просив перерахувати суму заборгованості протягом  десяти днів з моменту отримання претензії. У відповідь на вищезазначену претензію, відповідач направив лист №603 від 16.08.2006, відповідно до якого зобов'язувався погасити  заборгованість за встановленим графіком до 06.10.2006.

Проте, свої зобов'язання відповідач належним  чином  не виконав, у зв'язку з чим, позивач  звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до  приписів статті 175 Господарського кодексу України  майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим  Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу  України  передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином,  в установлений строк, відповідно  до вказівок  закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються.  

Згідно підпункту 9.1 пункту 9 договору,    за невиконання або неналежне виконання   зобов'язань, винна сторона  несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 1% від суми  невиконаного зобов'язання  або   виконаного неналежним чином.

Підпунктом 9.2 пункту 9 договору, у випадку  порушення  порядку та строків розрахунку    відповідач      зобов'язувався  сплатити позивачеві  пеню   у  розмірі  подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченої продукції за  кожний день  прострочення платежу.  

Таким чином, заборгованість відповідача  перед позивачем на момент звернення позивача з даним позовом до суду становила 5674,97грн. основного боргу; 383,83грн. пені; 56,74грн. штрафу.

          Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Це стосується  відповідача, який мав довести, що заборгованість перед позивачем за отриману продукцію відсутня.

Відповідач письмово та нормативно обгрунтованих пояснень по суті позовних вимог суду не надав.  

Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань, тому позовні вимоги позивача стосовно стягнення 5674,97грн. основного боргу; 383,83грн. пені; 56,74грн. штрафу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Спір виник внаслідок неправильних дій відповідача,  а тому державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до  приписів статті 49 ГПК України  покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин,  ст.ст.33, 75, 49, 82-84, ГПК України,-

                                       В И Р І Ш И В:

          1.  Позов задовольнити  повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  виробничо-комерційного підприємства «Фармвест» (04107, м.Київ,  вул.Підгірна/віл.Татарська, 3/7- юридична адреса;  49005, м.Дніпропетровськ, просп.Гагаріна, 67 –фактична  адреса; р/р2600801501230 в «Укрексімбанк», МФО 305675, код 23932640, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення)  на користь Акціонерного товариства «Стома» (61105, м.Харків, вул.Ньютона, 3; р/р260070135 в 1-ої філії АКРБ «Регіон-банку», м.Харкова, МФО 351975, код 00481318), 5674(п'ять тисяч  шістсот сімдесят чотири)грн.97коп.-основного боргу; 383(триста вісімдесят три)грн.83коп.- пені; 56(п'ятдесят шість)грн.74коп.- штрафу; 102(сто дві)грн.00коп.-державного мита та 118(сто вісімнадцять)грн.00коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.          

Суддя                                                                                             Смірнова Л.Г.