номер провадження справи 34/139/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.08.2015 Справа № 908/4100/15
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Корогод Ю.О.
За участю представників: від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.07.2015 р.; від відповідача-1 - не з'явився; від відповідача-2 - не з'явився.
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/4100/15
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТехнохімреагентВ» (02218, м. Київ, вул. М.Кибальчича, буд. 2-А, офіс 3; поштова адреса: 69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд 29-А, скорочено ТОВ В«ТехнохімреагентВ» );
до відповідача 1: Приватного підприємства В«Нікіта, 97В» (69096, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 40-А; поштова адреса: 69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, буд. 69-А, офіс 76, скорочено ПП В«Нікіта, 97В» );
до відповідача 2: Приватного підприємства В«РозбудоваВ» (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 37, скорочено ПП В«РозбудоваВ» );
про стягнення суми.
Сутність спору:
ТОВ В«ТехнохімреагентВ» заявлено вимоги про солідарне стягнення з ПП В«Нікіта, 97В» , ПП В«РозбудоваВ» заборгованості в сумі 25000 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.07.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4100/15, присвоєно номер провадження 34/139/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 05.08.2015 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.08.2015 р. розгляд справи № 908/4100/15 відкладено на 26.08.15 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем 07 листопада 2013 року за видатковою накладною № РН-001819 була відвантажена хімічна продукція відповідачу 2: 21000 кг. АТМФ та 3000 кг DTPMP на загальну суму 519300,00 грн. Отримання продукції відповідачем 2 здійснено на підставі довіреності № 6, виданої 06.11.2013 р. Передана продукція оплачена в обсязі 494300 грн., заборгованість складає 25000 грн. Відповідач 1 виступив поручителем перед позивачем за виконання боржником своїх зобов'язань. Відповідно до договору поруки від 11.11.2013 р. поручитель несе солідарну відповідальність перед позивачем за виконання зобов'язань боржником. Боржник у встановлений строк отриманий товар не оплатив, у поручителя виник обов'язок сплатити основний борг на виконання зобов'язання, за яке він поручився. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ В«ТехнохімреагентВ» посилається на ст. 334, 553, 554, 625, 632, 655, 691, 692, 712 ЦК України.
26.08.15 р. до господарського суду надійшла заява ТОВ В«ТехнохімреагентВ» про зменшення позовних вимог до 15000 грн., у зв'язку з погашенням ПП В«РозбудоваВ» 10000 грн. 19.08.15 р. Але, в судовому засіданні 26.08.15 р., представник позивача від вказаної заяви відмовився, про що, ним зазначено письмово, та просив врахувати факт часткової оплати.
Таким чином, в судовому засіданні розглядаються позовні вимоги про солідарне стягнення з ПП В«Нікіта, 97В» , ПП В«РозбудоваВ» заборгованості в сумі 25000 грн.
Представник ТОВ В«ТехнохімреагентВ» , позивача по справі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, натомість, надіслав на адресу суду письмові пояснення, в яких ПП В«Нікіта, 97В» зазначило, що його порука за договором поруки від 11.11.2013р. припинилася внаслідок закінчення строку дії договору.
Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвали суду було направлено на адресу Приватного підприємства В«РозбудоваВ» (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 37), яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
За заявою представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
20.06.2013 року ТОВ В«ТехнохімреагентВ» (постачальник) та ПП В«РозбудоваВ» (покупець) укладено договір поставки № 130620 (далі договір № 130620).
Згідно п. 1.1 договору № 130620 продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товар згідно діючої додаткової угоди на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 2.1 договору № 130620 кількість і ціна товару зазначається у відповідною додатковою угодою, що є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 8.1 договору № 130620 передбачено, що цей договір набирає сили після підписання і скріплення печатками сторін з дати, вказаної в преамбулі на першій сторінці договору, і діє до 31.12.13 р. Після цього строку, договір буде автоматично продовжуватися на кожний наступний календарний рік до тих пір, поки одна із сторін не надасть повідомлення про розірвання цієї угоди, але не раніше, ніж за три місяці до дати його закінчення.
11.11.13 р. ПП В«Нікіта, 97В» (поручитель) та ТОВ В«ТехнохімреагентВ» (кредитор) укладено договір поруки.
Пунктами 1-6 договору поруки від 11.11.13 р. передбачено, що за цим: договором поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання боржником свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Боржником, за якого поручається поручитель, є: Приватне підприємство "РОЗБУДОВА", ЗКПО 34 821688, місцезнаходження: 03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, б. 37. Підстава виникнення зобов'язання: видаткова накладна № РН-001819 від 07.11.2013 р., видаткова накладна № РН-001514 від 13.09.2013 р., видаткова накладна № РН-010352 від 03.10.2013 р. Порукою за цим договором забезпечується виконання зобов'язання у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи: сплату основного боргу - так, процентів - ні, неустойки - ні, відшкодування збитків - ні.
Згідно п. 15 договору поруки від 11.11.13 р. цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором купівлі-продажу.
Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 2.4 договору № 130620 передбачено, що оплата покупцем продукції, що поставляється за цим договором здійснюється наступним чином: 100% від загальної суми відповідно додаткової угоди покупець сплачує на протязі 30 днів з моменту відвантаження продукції (дати видаткової накладної).
06.11.13 р. ТОВ В«ТехнохімреагентВ» та ПП В«РозбудоваВ» укладено додаткову угоду до договору № 130620 на постачання кислоти АТМФ та рідини DTPMP на загальну суму 519300,00 грн.
Позивачем 07 листопада 2013 року за видатковою накладною № РН-001819 була відвантажена хімічна продукція відповідачу 2: 21000 кг. АТМФ та 3000 кг DTPMP на загальну суму 519300,00 грн.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Таким чином, відповідач 2 мав оплатити поставлену продукцію у строк до 08.12.13 р.
На момент подання позову з урахуванням попередніх поставок за видатковими накладними №: РН-001029, РН-001095, РН-001514, РН-001617,. та часткових оплат згідно банківських виписок за: 07.08.2013 р., 08.08.2013 р., 09.08.2013 р., 16.08.2013 р., 20.08.2013 р., 12.09.2013 р., 30.09.2013 р., 01.10.2013 р., 03.10.2013 р., 25.10.2013 р., 30.10.2013 р., 31.10.2013 р., 05.11.2013 р., 06.11.2013 р., 14.11.2013 р., 18.11.2013 р., 19.11.2013 р., 20.11.2013 р., 25.11.2013 р., 26.11.2013 р., 12.12.2013 р., 16.12.2013 р., 24.12.2013 р., 26.12.2013 р., 13.01.2014 р., 17.01.2014 р., 21.01.2014 р., 28.01.2014 р., 04.02.2014 р., 28.02.2014 р., 21.03.2014 р., 10.04.2014 р., 25.04.2014 р., 24.03.2015 р., заборгованість відповідача 2 з оплати товару складала 25 000 грн.
Після порушення провадження у справі відповідачем 2 сплачено 10000 грн. згідно банківської виписки від 19.08.15 р.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно п. 4.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі , то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Таким чином, провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 10000 грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Щодо стягнення 15000 грн. заборгованості позов підлягає задоволенню саме відносно відповідача 2 з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
Відповідно до ст. 540 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
За змістом статей 553-554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, чинним законодавством України та умовами як договору поставки, так і договору поруки не встановлено обов'язок кредитора та поручителя попереджати боржника про укладення договору поруки з метою забезпечення виконання його зобов'язань перед кредитором, а волевиявлення боржника під час укладення договору поруки не є істотною умовою договору поруки (аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові № 18/5005/11144/2011 від 14.08.2012 р.).
Згідно ч. 3 ст. 15 ГПК України, справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Таким чином, позивач обґрунтовано заявив про солідарне стягнення боргу з відповідачів, обравши за підсудністю звернення з позовом до господарського суду Запорізької області за місцезнаходженням відповідача 1.
Разом з тим, при вирішенні даного спору слід звернуту увагу на приписи ч. 4 ст. 559 ЦК України та п. 14 договору поруки від 11.11.13 р.
Так, згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України та п. 14 договору поруки від 11.11.13 р. порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
07 листопада 2013 року поставлено спірну партію продукції, її оплата прострочена з 08.12.13 р., з даним позовом ТОВ В«ТехнохімреагентВ» звернулось 13.07.15 р., тобто зі спливом вищевизначеного строку. Інші докази звернення кредитора до поручителя суду не надані. Отже, порука ПП В«Нікіта, 97В» за спірними правовідносинами припинилась, позов щодо відповідача 1 задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача 2.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Припинити провадження по справі № 908/4100/15 в частині стягнення 10000 (десяти тисяч) грн. заборгованості.
Стягнути з Приватного підприємства В«РозбудоваВ» (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 37, ідентифікаційний код юридичної особи: 34821688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТехнохімреагентВ» (02218, м. Київ, вул. М.Кибальчича, буд. 2-А, офіс 3; поштова адреса: 69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд 29-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 34155997) 15000 (двадцять п'ять тисяч) грн. основного боргу, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
В задоволенні позову відносно Приватного підприємства В«Нікіта, 97В» (69096, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 40-А; поштова адреса: 69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, буд. 69-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 24518061) - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 27.08.2015 р.
Суддя А.О. Науменко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2015 |
Оприлюднено | 02.09.2015 |
Номер документу | 49170731 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Науменко А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні