Рішення

від 25.08.2015 по справі 921/1430/14-г/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" серпня 2015 р.Справа № 921/1430/14-г/18 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

розглянув матеріали справи:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Доше", вул. Рівненська, 76а, 3 поверх, оф.8, м. Луцьк, Волинська область

до відповідача 1 ОСОБА_1 підприємства "Кронос Вест", вул. Князя Василька, 73, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область

відповідача 2 ОСОБА_1 підприємства "Прогрес-Агро", с. Ладичин, Теребовлянський район, Тернопільська область

про cтягнення заборгованості в сумі 337 253,40 грн.

За участі представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність від 24.12.2014 р.;

відповідача 1: не прибув;

відповідача 2:не прибув.

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Доше" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення солідарно з приватного підприємства "Кронос Вест" та приватного підприємства "Прогрес-Агро" заборгованості в сумі 337 253,40 грн, з яких: 306 594,00 грн - основний борг; 30 659,40 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП "Кронос Вест" (боржник) свої зобов'язання щодо оплати прийнятого, згідно дистриб'юторського договору № 45 від 05.06.2012 р., товару на суму 436 104,00 грн, які забезпечені поручителем - приватним підприємством "Прогрес Агро", відповідно до умов договору поруки №1 від 10.12.2013 р., виконав неналежним чином, чим допустив заборгованість в сумі 306 594,00 грн, на яку нараховано 30 659,40 грн штрафу в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару, солідарне стягнення якої з відповідачів і є предметом розгляду у даній справі.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17.12.2014 р. порушено провадження у справі № 921/1430/15-г/18 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 12.01.2015р. Розгляд даної справи було відкладено на 26.01.2015 р. із підстав, викладених в ухвалі суду від 12.01.2015 р.

Ухвалою суду від 26.01.2015 р. провадження у справі № 921/1430/14-г/18, на підставі ч.1 ст.79 ГПК, було зупинено до закінчення судового розгляду у справі № 921/66/15-г/7. При цьому, зобов'язано сторони повідомити суд про результат розгляду справи № 921/66/15-г/7, із долученням письмових доказів, які засвідчують факт набрання законної сили рішенням суду у справі № 921/66/15-г/7.

24.07.2015 р. на адресу суду надійшло клопотання від 14.07.2015р. (вх. № 16741 від 24.07.2015 р.), згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю "Доше" повідомляє, що рішення у справі 921/66/15-г/7 набрало законної сили, долучивши копії судових рішень, які засвідчують факт набрання законної сили рішенням суду у справі № 921/66/15-г/7.

Таким чином, враховуючи, що обставини які зумовили зупинення у справі усунені, тому у відповідності до ч. 3 ст. 79 ГПК України, господарський суд ухвалою від 30.07.2015 р. поновив провадження у даній справі та призначив судове засідання на 10.08.2015, яке ухвалою суду відкладено на 25.08.2015 р.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд позов задоволити.

Відповідач 1 в призначені судові засідання явку повноважного представника не забезпечив, про причини неявки останнього суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи ПП "Кронос Вест" було повідомлене належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України.

Разом з тим, 06.01.2015 р. на адресу господарського суду від ПП "Кронос Вест" надійшов відзив на позов №1 від 05.01.2015 р., згідно якого відповідач 1 зазначив, що ним здійснено часткову оплату отриманого товару в сумі 30 000 грн та відповідачем 2 - ПП "Прогрес-Агро", як поручителем, додатково погашено ще частину зобов'язань ПП "Кронос Вест" перед ТОВ "Доше" в сумі 99 510 грн, а тому проти наявності решти непогашеної за поставлений товар заборгованості відповідач 1 не заперечує та визнає борг в сумі 306 594 грн. Разом з тим, виникнення вищезазначеної заборгованості відповідач 1 пояснює складним фінансовим становищем підприємства, що спричинене коливаннями валютних курсів та кредитною заборгованістю партнерів-виробників продукції тваринництва, а тому просить суд розстрочити виконання вищенаведеного грошового зобов'язання терміном на 6 місяців. Щодо стягнення штрафних санкцій в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару ПП "Кронос Вест" звертає увагу суду на те, що протягом дії дистриб'юторського договору жодного разу штрафні санкції не нараховувалися та не ставилася вимога про їх виплату, а тому відповідач 1 заперечує щодо законності підстав їх нарахування в даний час.

Присутній в судовому засіданні 26.01.2015 р. представник відповідача 2 згідно усних пояснень, а також письмового відзиву на позов №1 від 06.01.2015 р. зазначає, що укладеним договором поруки №1 від 10.12.2013 р. поручитель зобов'язується відповідати перед ТОВ "Доше" за неналежне виконання зобов'язань ПП "Кронос Вест", згідно дистриб'юторського договору № 45, тільки щодо оплати одержаного товару в сумі 406 104 грн, у свою чергу, боржник (ПП "Кронос Вест") несе повну відповідальність перед кредитором. У решту судових засідань представник відповідача 2 не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволенню з огляду на таке:

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

05.06.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Доше", в особі директора ОСОБА_3 (договір підписаний представником за довіреністю від 06.12.2011р. ОСОБА_4, виданої директором товариства для вчинення договорів) (Постачальник) та приватним підприємством "Кронос Вест" в особі директора ОСОБА_5 (Дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір №45, згідно якого сторони взяли на себе наступні зобов'язання.

Постачальник зобов'язується постачати Дистриб'ютору за його замовленням та його транспортом товар (премікси та корми для свиней), на умовах EXW - місце поставки склад Постачальника, згідно міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "Інкомтермс-2010", кількість та вартість якого зазначається у накладних, та вважається поставка виконаною з моменту підписання таких, місце поставки вул. Рівненська, 76а, м. Луцьк, Волинська обл. (п.2.1,3.3,4.1,6.1-6.6 договору).

Згідно п.п.7.7.-7.8 дистриб'юторського договору з моменту прийняття товару до Дистриб'ютора переходить право власності на товар та всі ризики. Разом з товаром Постачальник повинен передати Дистриб'ютору товарно - транспортну накладну, податкову накладну, посвідчення про якість товару та ветеринарне свідоцтво.

Дистриб'ютор бере на себе зобов'язання здійснювати у безготівковій формі оплату вартості одержаного товару, яка зазначається у Прайс - листі, та накладних, в розмірі 30 % передоплати та післяплату у розмірі 70% не більше, ніж на 30 календарних днів з моменту поставки дистриб'юції (п.п. 2.1,3.1,3,2,8.1договору).

Договір діє до 31.12.2012р., та не підлягає автоматичній пролонгації (п.14.2 договору).

Згідно укладеної між сторонами 29.12.2012р. додаткової угоди до договору - термін дії дистриб'юторського договору встановлено до 31.12.2013р.

На забезпечення виконання ПП "Кронос Вест" зобов'язань по дистриб'юторському договору між ТОВ "Доше" (в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту) (Кредитор) та ПП "Прогрес Агро" (в особі директора ОСОБА_5, який діє на підставі Статуту) (Поручитель) укладено договір поруки №1 від 10.12.2013 р.

Відповідно до умов п.1.1 договору поруки Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за невиконання частини зобов'язань ПП "Кронос Вест" (Боржник), що виникли з дистриб'юторського договору № 45 від 05.06.2013р., а саме в сумі 406 104, 00 грн, але в будь-якому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного в п.4 цього договору (406 104,00 грн);

При порушені Боржником зобов'язання перед Кредитором, Поручитель взяв на себе зобов'язання оплатити борг з дня отримання вимоги у наступні терміни: до 31.01.2014р. - 150000, 00 грн; до 31.03.2014р. - 150000,00 грн, до31.05.2014 р. - 106104,00 грн та повідомити про одержання вимоги Боржника (п.п.5.1.1. - 5.1.2 договору поруки).

Після виконання зобов'язання Боржника за основним договором до Поручителя переходять усі права Кредитора за договором (п.5.3.1 договору поруки).

Згідно пп.5.2.1, 5.4.1 договору поруки Кредитор у разі невиконання Боржником зобов'язання протягом одного року має право звернутися до Поручителя з вимогою про виконання зобов'язань, при цьому разом з вимогою зобов'язаний передати документи, які підтверджують невиконання зобов'язань.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до моменту припинення дії основного договору (п.7.1 договору поруки).

Договір підписаний представниками Кредитора, Поручителя та Боржника.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як випливає з матеріалів справи, Дистриб'ютор на виконання договору одержав в період з травня - липень 2013р. товар вартістю 436 104,00 грн, який ним частково оплачений в сумі 30 000, 00 грн, у зв'язку з чим сума боргу на момент укладення договору поруки склала - 406 104,00 грн, яка і є предметом забезпечення договором поруки №1 від 10.12.2013р.

Кредитор надіслав на адресу Поручителя письмову вимогу № 225 від 10.12.2013р. про сплату грошового зобов'язання в сумі 386 104, 00 грн з додатками згідно договору, що підтверджують зобов'язання Боржника.

Поручителем на рахунок Кредитора перераховано по розрахунковому документу №535 від 17.12.2013р. згідно даних виписки з рахунку ПП "Прогрес Агро", 20 000,00 грн. із зазначенням підстав "згідно договору поруки №1 від 10.12.2013р., в т.ч. ПДВ 20% - 3 333,33грн".

У зв'язку з невиконанням Поручителем зобов'язань в сумі 368 104,00 грн у строки, передбачені п.5.1.1 договору поруки, Кредитор направив на його адресу претензію № 27 від 04.03.2014р.

За результатами розгляду претензії, Поручитель, у відповіді на претензію від 15.04.2014р., повідомив Кредитора про тимчасову неможливість виконати зобов'язання у зазначені договором поруки строки, посилаючись на тимчасову неплатоспроможність та готовність провести розрахунки у вересні - жовтні 2014р., враховуючи, що збір урожаю посівних культур, з яких підприємство може погасити борг, а саме: цукрові буряки, кукурудза, соя, припадає на осінь, при цьому не виключає можливість здійснення погашення боргу і раніше.

Як випливає з матеріалів справи, і не заперечується сторонами, відповідачем 1 та відповідачем 2 на виконання дистриб'юторського договору перераховано ТОВ "Доше" 129 510,00 грн.

Таким чином, станом на дату звернення позивача до суду, заборгованість відповідачів за поставлений товар становить 306 594,00 грн.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 ЦК України).

За положеннями ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, у разі порушення такого зобов'язання боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники.

Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх солідарних боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників, при цьому, солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ст.543 ЦК України).

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання (ч. 2 ст. 556 ЦК України).

Зі змісту зазначених норм випливає, що договір поруки не покладає на боржника якогось нового обов'язку, крім того, який він вже має перед кредитором по основному зобов'язанню, а лише створює ймовірність переходу прав та обов'язків останнього до поручителя, у разі виконання ним зобов'язання, забезпеченого порукою.

Приймаючи до уваги, що станом на час розгляду спору по суті матеріали справи не містять доказів повного або часткового виконання зобов'язання за дистриб'юторським договором відповідачем-1, а тому, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів основного боргу в сумі 306 594,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України та ст. 230, 231 Господарського кодексу України (далі ГК України), у разі порушення зобов'язання (невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання) настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Враховуючи вищезазначені норми закону, умови п. 11.3. Дистриб'юторського договору № 45 від 05.06.2012 р., яким передбачено, що у випадку прострочення дистриб'ютором оплати товару більше ніж на 30 календарних днів, він (дистриб'ютор) додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Позивачем за неналежне виконання відповідачем 1 взятих на себе зобов'язань по своєчасній оплаті нараховано та заявлено до стягнення солідарно з відповідачів 30 659,40 грн штрафу, суд, перевіривши підставність та правильність нарахування штрафних санкцій, враховуючи факт неналежного виконання боржником своїх зобов'язань дійшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог щодо солідарного стягнення штрафу з боржника та поручителя в сумі 30 659,40 грн, слід відмовити , виходячи з наступного:

Згідно п. 3.1 договору поруки №1 від 10.12.2013 р. боржник несе повну відповідальність перед кредитором за належне виконання зобов'язання, а поручитель несе частину відповідальності перед кредитором в сумі 406 104,00 грн, але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного в п.4 договору, яким визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником, згідно основного договору у сумі, що дорівнює 406 104,00 грн.

При цьому, п.3.2 договору поруки встановлено, що поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язання за основним договором в частині, визначеній п.3.1 - ціна товару визначається у прайс-листі, який буде актуальним на момент замовлення товару.

Згідно накладних, долучених до матеріалів справи, вбачається, що на момент укладення договору поруки частина невиконаного основного зобов'язання становила саме 406 104, 00 грн., тобто поручитель взяв на себе обов'язок солідарно відповідати перед кредитором лише за основним зобов'язанням (вартість товару), яке частково поручителем сплачено в сумі 99 510,00 грн, що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи та станом на момент розгляду спору борг становить 306 594, 00 грн.

Таким чином, суд констатує, що відповідач 2 поручився за відповідача 1 перед кредитором лише за основним зобов'язанням, що виникло з дистриб'юторського договору, а тому для солідарного стягнення штрафу в сумі 30 659,40 грн у суду немає підстав, при цьому, суд дійшов до висновку, що штраф в сумі 30 659,40 грн, слід стягнути з боржника ОСОБА_1 підприємства "Кронос - Вест".

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

При таких обставинах справи, позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача основного боргу в сумі 306 594,00 грн підлягають до задоволення як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані відповідачем; штраф в сумі 30 659,40 грн стягнути з боржника ОСОБА_1 підприємства "Кронос Вест".

Судовий збір, покладається на відповідачів згідно ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 підприємства "Кронос Вест" (вул. Князя Василька, 73, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 35440600) та ОСОБА_1 підприємства "Прогрес-Агро" (с. Ладичин, Теребовлянський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 32808272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Доше" ( вул. Рівненська, 76а, 3 поверх, оф.8, м. Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 35325569) - 306 594 (триста шість тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн 00 коп. основного боргу.

3. В решті частині позову відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Кронос Вест" (вул. Князя Василька, 73, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 35440600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Доше" (вул. Рівненська, 76а, 3 поверх, оф.8, м. Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 35325569) 30 659 (тридцять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн 40 коп. штрафу.

5. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Кронос Вест" (вул. Князя Василька, 73, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 35440600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Доше" (вул. Рівненська, 76а, 3 поверх, оф.8, м. Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 35325569) - 3679 (три тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн 13 коп. судового збору.

6. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Прогрес-Агро" (с. Ладичин, Теребовлянський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 32808272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Доше" (вул. Рівненська, 76а, 3 поверх, оф.8, м. Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 35325569) - 3 065 (три тисячі шістдесят п'ять) грн 94 коп. судового збору.

7. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

8. Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Доше" ( вул. Рівненська, 76а, 3 поверх, оф.8, м. Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 35325569) - 0, 03 грн зайво сплаченого судового збору.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 27.08.2015 р. через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька