Постанова

від 25.08.2015 по справі 910/11227/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р. Справа№ 910/11227/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Чорної Л.В.

Від позивача - Кулєшов В.Л. (довір. №36 від 21.12.15);

Від відповідача - Горбовий В.А. ( довір. від 08.06.15);

Стрепетов П.А. ( довір. від 08.06.15);

Від третьої особи - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центродрук"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015р.

у справі № 910/11227/15 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центродрук"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комерційний банк "Приватбанк"

про стягнення 51 490, 71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2015р. у справі №910/11227/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центродрук" на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" 50 000 грн. основного боргу, 1102 грн. 74 коп. 35 % річних, 383 грн. 56 коп. заборгованість за процентами, 4 грн. 41 коп. пені, 1 827 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що вимога гаранта (позивача), за договором про надання гарантії, про сплату коштів отримана принципалом (відповідач) 30.03.2015р. Обставини, які свідчать про відсутність підстав для виконання та сплати 50 000,00 грн. по тендерній гарантії, виданої позивачем, відсутні.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що підписання відповідачем протоколу торгів на поставку поліграфії від 12.12.2014р. та не підписання договору з вини третьої особи не є підставою для настання обов'язку сплати по тендерній гарантії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2015р. розгляд апеляційної скарги призначено на 25.08.2015р.

25.08.2015р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явилась третя особа.

Враховуючи те, що третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, явка учасників судового процесу не визнана обов'язковою та з урахування думки представників сторін щодо розгляду апеляційної скарги у відсутності представника третьої особи судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

10.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Аграрний комерційний банк", як гарантом, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центродрук", як принципалом, укладено договір про надання гарантії № 993-1214/CRD2 за умовами якого гарант в порядку та на умовах, які визначені цим договором надає ПАТ КБ "Приватбанк" гарантію, згідно умов якої гарантує перед бенефіціаром виконання принципалом його зобов'язань щодо укладення з бенефіціаром договору. Гарантія є необхідною для участі принципала у конкурсних торгах, що оголошує бенефіціар, проведення якого заплановано на 11.12.2014 року.

Згідно пункту 1.2 договору, гарантія видається на суму 50 000,00 грн. на строк по 10.02.2015 року.

Відповідно до пункту 4.1. договору у разі виконання гарантом зобов'язань принципала, які забезпечені гарантією, він згідно до чинного законодавства України набуває прав зворотної вимоги (регресу) до принципала в межах суми, фактично сплаченої ним за гарантією.

Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що принципал зобов'язаний погасити свої грошові зобов'язання перед гарантом, які виникли внаслідок виконання гарантом його зобов'язань перед бенефіціаром, які забезпечені гарантією, протягом 2 (двох)робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги від гаранта.

Згідно тендерної гарантії № 993-1214/CRD2 від 10.12.2014 року, ПАТ "Аграрний комерційний банк" взяв на себе безвідкличні зобов'язання негайно сплатити ПАТ "КБ "Приватбанк" за першою вимогою платежу суму в розмірі 50 000,00 грн. за умови одночасного письмового підтвердження, що принципал не виконав своїх зобов'язань, що передбачаються його пропозицією: відкликає або змінює свою цінову пропозицію, яка зафіксована в протоколі торгів; відмовляється від підписання договору після оголошення його переможцем торгів або порушення строків підписання договору; принципал, що став переможцем торгів, не надає необхідних гарантів щодо виконання умов договору згідно результатів торгів, якщо не передбачено протоколом торгів; відмова від інших умов, які зафіксовані в протоколі торгів.

Термін дії гарантії минає, навіть якщо цей документ не повернено до 10.02.2015 включно, якщо тільки письмова вимога за цією гарантією згідно з умовами не надійде до банку до цього дня.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ "Приватбанк" листом від 09.02.2015 року повідомив позивача про порушення строків підписання договору після оголошення його переможцем торгів. Тому у вказаному листі бенефіціар, у відповідності до тендерної гарантії №993-1214/CRD2 від 10.12.2014 року звернувся до позивача з вимогою виплатити суму у розмірі 50000,00 грн., протягом 30 банківських днів після отримання вимоги та пакету документів передбачених гарантією.

Платіжним дорученням № 218275 від 24.03.2015 позивач перерахував 50000,00 грн. на рахунок ПАТ КБ "Приватбанк" за гарантією ТОВ "Центродрук" № 993-1214/CRD2 згідно вимоги про оплату (вих. №17.0.0.0/2-55 від 09.02.2015).

В свою чергу, позивач звернувся до відповідача з листом № 544//0513-9356-01 від 24.03.2015 року відповідно до якого просив виконати зобов'язання перед ПАТ "Агрокомбанк" в сумі 50 000,00 грн. відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору про надання гарантії.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частин 1, 2 статті 200 Господарського кодексу України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Згідно статті 560 Цивільного кодексу України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано (частини 1, 2, 3, 4 статті 563 Цивільного кодексу України).

Одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.

Сплата за вимогою/повідомленням коштів бенефіціару за гарантією здійснюється банком-гарантом (резидентом) на умовах і в строки, передбачені гарантією для оплати вимоги/повідомлення, та згідно з інструкціями і реквізитами, зазначеними в тексті гарантії та/або у вимозі/повідомленні, отриманими від бенефіціара/банку бенефіціара або іншого банку.

Банк-гарант (резидент) здійснює перерахування коштів з рахунку, на якому обліковувалися кошти принципала для грошового забезпечення (покриття) гарантії, або з інших відповідних рахунків банку-гаранта (резидента) (пункти 2, 3 розділу 4 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 639).

Однією із умов участі у тендері була наявність безвідкличної гарантії виданої на користь бенефіціара, тому позивач виконав умови договору про порядок надання гарантії № 993-1214/CRD2 та видав відповідну гарантію, яка була складовою документів необхідних для участі у торгах за якими переможцем став відповідач - ТОВ "Центродрук".

Таким чином, з урахуванням вищенаведених положень, позивач здійснив гарантійний платіж у розмірі 50000,00 грн. на рахунок Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

Відповідно до статті 568 Цивільного кодексу України, зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: 1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; 2) закінчення строку дії гарантії; 3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.

Відповідно до пункту 4.1. договору у разі виконання гарантом зобов'язань принципала, які забезпечені гарантією, він згідно чинного законодавства України набуває прав зворотної вимоги (регресу) до принципала в межах суми, фактично сплаченої ним за гарантією.

Принципал зобов'язаний погасити свої грошові зобов'язання перед гарантом, які виникли внаслідок виконання гарантом його зобов'язань перед бенефіціаром, які забезпечені гарантією, протягом 2 робочих днів з моменту отримання відповідної вимог від гаранта.

Як свідчать матеріали справи, вимога гаранта про сплату коштів отримана принципалом 30.03.2015 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки обставини, які свідчать про відсутність підстав для виконання та сплати 50 000,00 грн. по тендерній гарантії № 993-1214/CRD2 від 10.12.2014 року виданої ПАТ "Аграрний комерційний банк" відсутні, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 50 000,00 грн. розміру сплаченої гарантії підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1102,74грн. заборгованість за відсотками нарахованими за фактичний час користування грошовими коштами (35 % річних), 383,56 грн. заборгованість за процентами, 4,41 грн. пені.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Порушення відповідачем строків оплати, передбачених договором є порушенням зобов'язання, що відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 3.2. договору у випадку виконання гарантом зобов'язань принципала, які забезпечені гарантією, принципал сплачує гаранту плату у розмірі 35 процентів річних від суми коштів, яка фактично була сплачена гарантом бенефіціару за наданою гарантією. Проценти нараховуються гарантом щомісяця за період із 1-го по останнє число поточного місяця, виходячи з фактичної кількості днів у місяці і 365/366 днів у році. Нарахування процентів за місяць, у якому грошові кошти були фактично сплачені гарантом бенефіціару, починається з дня здійснення гарантом такої проплати за гарантією. Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день повного погашення принципалом зворотних вимог гаранта, які виникли в результаті здійснення гарантом проплати за виданою гарантією. Проценти, нараховані за місяць відповідно до умов цього пункту, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 7-го числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані. Проценти, нараховані за місяць, в якому принципал повністю погасив зворотні вимоги гаранта, які виникли в результаті здійснення гарантом проплати за виданою гарантією, повинні бути сплачені не пізніше дня погашення принципалом таких зворотних вимог.

Здійснивши перерахунок пені, річних та процентів з урахуванням умов договору та періоду прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, судова колегія дійшла висновку про те, що розмір пені, річних та процентів є обгрунтованим, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що з відповідача підлягає стягненню 1 102,74 грн. 35% річних, 383,56грн. заборгованість за процентами, 4,41 грн. пені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не доводять їх протилежність, а тому не можуть бути покладені в основу рішення.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015р. підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центродрук" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2015р. у справі №910/11227/15 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11227/15.

Повний текст постанови складено та підписано 27.08.2015р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

Л.В. Чорна