7/134-38
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Від "15" березня 2007 р. по справі № 7/134-38
За позовом Малого підприємства "Полім'я", м. Луцьк
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Боголюби", с. Боголюби Луцького району
про стягнення 4 749,60 грн.
Суддя Шум М.С.
За участю представників сторін:
від позивача: Тарасюк С.І., юрисконсульт (доручення №46 від 15.03.2007р.)
від відповідача: не з'явився
Відповідач належним чином (реєстр рекомендованої кореспонденції) був повідомлений про час та місце засідання суду, однак повноважного представника в судове засідання не скерував, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було роз'яснено його процесуальні права та обов'язки. Заяв та клопотань від останнього на розгляд господарського суду не поступило.
Суть спору: позивач - мале підприємство "Полум'я" звернулося в господарський суд Волинської області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Боголюби" про стягнення 4 749,60 грн. заборгованості по оплаті за поставлений товар.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, позову не оспорив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: мале підприємство "Полум'я" в травні місяця 2003 року та протягом березня-червня місяців 2005 року поставило по накладних сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Боголюби" цеглу на загальну суму 4 749,60 грн.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач - підприємство "Полум'я" 01 серпня 2006 року направило товариству "Боголюби" вимогу про проведення оплати за №67.
Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання, щодо проведення розрахунків по оплаті отриманого товару не виконав, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед підприємством "Полум'я", котра на момент розгляду справи в суді склала 4 749,60 грн.
З огляду на викладене, враховуючи поставки позивачем відповідачу товару та не проведення останнім при цьому всіх належних розрахунків, позовні вимоги пред'явлені до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Боголюби" підставні і підлягають до задоволення.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Боголюби" (с. Боголюби Луцького району, код ЄДРПОУ 00386465) на користь малого підприємства "Полум'я" (м. Луцьк, вул. Заводська, 22-б, код ЄДРПОУ 13344310) 4 749,60 грн. заборгованості, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Суддя М.С. Шум
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 491831 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Шум М.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні