Постанова

від 26.08.2015 по справі 821/2585/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2585/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Фабос" про накладення арешту на кошти в межах податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 62218,00 грн., -

встановив:

11 серпня 2015 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - позивач, ДПІ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Фабос" (далі - відповідач, ТОВ «Фабос») з позовними вимогами про накладення арешту на кошти в межах податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 62218,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має узгоджений податковий борг по податку на додану вартість. Заборгованість з податку на додану вартість виникла в зв'язку з не сплатою відповідачем податкових зобов'язань самостійно визначених ним в податковій декларації від 22.04.2014 року №1400041486 в розмірі 89236,00 грн. та визначених згідно податкових повідомлень-рішень від 09.10.2014 року №0005412204 в розмірі 170,00 грн., від 23.10.2014 року №0005201502 в розмірі 4080,00 грн., від 22.05.2015 року №0002211501 в розмірі 3060,00 грн. Станом на момент розгляду справи заборгованість становить 62218,00 грн. Окремо звертає увагу на відсутність майна у відповідача. На підтвердження своєї позиції додає відповідь Державної інспекції сільського господарства - про відсутність у відповідача сільськогосподарської техніки (а.с. 5), Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність речових прав на нерухоме майно (а.с. 6-7), відповідь Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Херсон та Білозерського району при УДАІ УМВС України в Херсонській області про відсутність у відповідача транспортних засобів (а.с.8). Відповідно до бази даних ДПІ, відповідач має відкриті розрахункові рахунки в установах банків, інші активи у платника відсутні. Заборгованість відповідачем не погашена, тому, на підставі підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК), позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності товариства, що знаходяться на розрахункових рахунках в установах банку.

Представник позивача 20 серпня 2015 року заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Судова кореспонденція, яка направлена на адресу відповідача, повернута до суду з відміткою відповідальної особи поштового зв'язку: "за зазначеною адресою не проживає". Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, згідно вимог ч.6 ст. 128 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши надані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ТОВ «Фабос» зареєстроване 30 травня 2011 року за №14991020000013437. На обліку, як платник податків відповідач знаходиться в ДПІ з 31.05.2011 року №73063.

Відповідач здійснює вид діяльності за КВЕД 46.44 - оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно розрахунку ціни позову та витягу з картки особового рахунку відповідача з податку на додану вартість станом на 26 серпня 2015 року існує податкова заборгованість в розмірі 62218,00 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, податковим органом направлено вимогу № 5830-25 форми «Ю» від 06 травня 2014 року про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 54908,00 грн.

Відповідно підпунктів 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку та у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта ТОВ «Фабос» речові права на нерухоме майно за відповідачем відсутні.

З метою встановлення майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, ДПІ були направлено запит до Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області та Центру надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Херсона та Білозерського району.

В ході проведення даних заходів податковим органом встановлено, що станом на серпень 2014 року у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, що підтверджується відповіддю Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області (а.с.5) та Центру надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Херсона та Білозерського району (а.с. 8).

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт того, що у ТОВ «Фабос», яке має податковий борг, на час розгляду справи відсутнє майно, у зв'язку з чим наявні всі законні підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ДПІ є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Фабос" про накладення арешту на кошти в межах податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 62218,00 грн. - задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Фабос" (код ЄДРПОУ 37632023), що знаходяться у банках боржника в межах податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 62218,00 грн., що знаходяться на наступних рахунках:

АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві, розрахункові рахунки 26009443848, 26008333539, 2604944767, МФО 380805;

ПАТ «Кредобанк», розрахункові рахунки 2600401398087, 2600401398087, 2600401398087, 2605901398087, МФО 325365;

ПАТ «Міський комерц.банк», розрахунковий рахунок 260023174301, МФО 339339.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 8.2.2.