Ухвала

від 13.05.2015 по справі 808/1071/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2015 рокусправа № 808/1071/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міністерства доходів та зборів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2014р. у справі №808/1071/14

за позовом Товариства с обмеженою відповідальністю "Фасад-Груп"

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фасад-Груп" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Фасад-Груп") звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя, податковий орган) №0000112200 від 28.01.2014, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 27708 грн. 34 коп., з них: 22166 грн. 67 коп. - основний платіж та 5541 грн. 67 коп. - штрафна (фінансова) санкція.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що спірне податкове повідомлення-рішення протиправне, оскільки прийнято на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки №4/2200/35842981 від 10.01.2014р. Позивач наполягає на тому, що до перевірки позивачем було надано всі наявні первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій та фактичне їх здійснення, проте податковим органом надані докази прийняти до уваги не були.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що відповідачем не доведено порушення ТОВ "Фасад-Груп" податкового законодавства України, про яке зазначається в Акті перевірки №4/2200/35842981 від 10.01.2014р., а тому нарахування податкового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є необґрунтованим.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального права. Апелянт стверджує, що позивач зареєструвався без наміру фактичного здійснення підприємницької діяльністі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Фасад-Груп" (35842981) зареєстрований як юридична особа за адресою: 69067, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Учительська, буд.115. Відповідно до Свідоцтва №100118869 ТОВ "Фасад-Груп" зареєстроване як платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 358429808257 (а.с.146).

З матеріалів справи вбачається, що з 24.12.2013 по 30.12.2013 ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Фасад-Груп" (код ЄДРПОУ 35845981) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість у взаємовідносинах позивача з ТОВ "Реалтранс Груп" (код ЄДРПОУ 37903438) за період квітня 2012 року.

За результатами перевірки 10.01.2014р. податковим органом складено Акт №4/2200/35842981 (а.с.9-19), в якому зазначається про порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 22166 грн. 67 коп., у тому числі квітень 2012 року - 22166 грн. 67 коп.

Матеріали справи також підтверджують, що 17.01.2014р. позивач подав податковому органу заперечення на Акт перевірки. 24.01.2014 позивачем отримано лист відповідача з висновками про розгляд заперечень та податкове повідомлення-рішення №0000112200 від 28.01.2014.

За результатами Акту перевірки №4/2200/35842981 від 10.01.2014 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014 №0000112200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 27708 грн. 34 коп., з них: 22166 грн. 67 коп. - основний платіж та 5541 грн. 67 коп. - штрафна (фінансова) санкція (а.с.35).

З розрахунку штрафних санкцій по податку на додану вартість ТОВ "Фасад-Груп" до Акту перевірки №4/2200/35842981 від 10.01.2014 вбачаеться, що позивачу нараховано штрафну (фінансову) санкцію відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у розмірі 25% від донарахованої за квітень 2012 року суми податку - 5541 грн. 67 коп. (а.с.33).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на день декларування операцій, оподаткування яких становить предмет спору по справі) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на день декларування операцій, оподаткування яких становить предмет спору по справі) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на день декларування операцій, оподаткування яких становить предмет спору по справі) зазначено, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Суд першої інстанції керується правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладену в листі №1936/11/13-11 від 01.11.2011: "… Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце …".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Пунктом 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Як з'ясовано судом позивач веде облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань.

Колегія суддів не погоджується з доводами податкового органу і вважає їх недоведеними, оскільки документи первинного бухгалтерського обліку, регістри бухгалтерського обліку та фінансової звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків підтверджують здійснення позивачем господарської операції з ТОВ "Реалтранс Груп".

Так, зміст акту перевірки позивача свідчить про те, що доводи податкового органу ґрунтуються на висновках перевірки іншим податковим органом контрагента позивача.

Як зазначено на сторінках 4, 5 Акту перевірки №4/2200/35842981 від 10.01.2014р., при проведенні аналізу формування податкового кредиту ТОВ "Фасад-Груп" (код ЄДРПОУ 35845981) згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період встановлено, що підприємством до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ у розмірі 22166 грн. 67 коп. по взаємовідносинам з ТОВ "Реалтранс Груп" (код ЄДРПОУ 37903438) ... ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя отримано від ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька матеріали документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Реалтранс Груп" (код ЄДРПОУ 37903438) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з підприємствами за період з 01.02.2012 по 30.04.2012, які оформлені Актом №227/22-2/37903438 від 05.07.2012, для вжиття заходів згідно чинного законодавства.

Відповідач також посилається на те, що у податковій декларації з податку на додану вартість за 04 місяць 2012 року у рядку 17 податковий кредит визначено у сумі 28526 грн. 00 коп. (а.с.63-65, 67-68); податковий кредит, визначений у податковій звітності, позивачем сформований за допомогою податкової накладної №2720, виписаної 27.04.2012 ТОВ "Реалтранс Груп" (індивідуальний податковий номер 379034305621) (а.с.66).

Податковий орган також посилається на дані офіційного сайту Міністерства доходів і зборів України [електронний ресурс http://minrd.gov.ua/anulir ], де міститься інформація, що 31.08.2012 анульовано Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Реалтранс Груп" за ініціативою податкової інспекції (а.с.69).

Проте, матеріали спарви спростовують висновки відповідача.

Так, у податковій накладній №2720 від 27.04.2012, виписаній ТОВ "Реалтранс Груп" при постачанні послуг ТОВ "Фасад-Груп" у номенклатурі товарів/послуг продавця зазначено, що виготовлення та поставка меблів згідно Договору №15/04 від 15.04.2012 та Додатку №1 до Договору. Датою виникнення податкового зобов'язання зазначено - 27.04.2012 (а.с.66).

Колегія суддів погоджується з тим, що податковим органом не надано доказів наявності невідповідностей у дослідженій податковій накладній №2720 від 27.04.2012 формі і Порядку її заповнення, встановлених наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071. На виникнення податкового зобов'язання саме 27.04.2012 вказує також і дата підписання між ТОВ "Фасад-Груп" та ТОВ "Реалтранс Груп" Акту №2703 здачі-прийняття (надання послуг) - « 27.04.2012р.» (а.с.36).

Крім того, платіжне доручення №125 від 27.04.2012 (призначення платежу - сплата за виготовлення та поставку меблів згідно рахунку №25/04 від 25.04.2012р.) містить відбиток ПАТ "ПроКредит Банк" про перерахування 27.04.2012 133000 грн. 00 коп. ТОВ "Фасад-Груп" на розрахунковий рахунок ТОВ "Реалтранс Груп"; (а.с.41).

Як зазначено у п.1.1-п.1.2 Договору підряду №15/04 на виготовлення меблів (а.с.38-40), укладеного 15.04.2012 між ТОВ "Фасад-Груп" (Замовник) та ТОВ "Реалтранс груп" (Підрядник), останній зобов'язується виконувати власними та залученими силами й засобами, на свій ризик, за завданням і за рахунок Замовника роботу з матеріалів Замовника по розробці, виготовленню та доставці меблів на склад за адресою: м.Запоріжжя, пр.Моторобудівників, 42.

ДО суду надано Специфікацію до Договору підряду №15/04 від 15.04.2012 (а.с.140-144), банківські виписки (а.с.83-85), Специфікація до Договору поставки №24/02 (а.с.78-79), де зазначено, що позивачем отримано від ПАТ "МОТОР-БАНК" 251387 грн. 00 коп. (при сплаті ТОВ "Реалтранс Груп" 133000 грн. 00 коп.), Довіреність №63 від 22.05.2012 видану начальнику відділу забезпечення ПАТ "МОТОР-БАНК" ОСОБА_1 на отримання меблів від ТОВ "Фасад-Груп" (а.с.82).

За умовами п.1.1 Договору поставки №24/02 (а.с.75-77), укладеного 02.03.2012 між ПАТ "МОТОР-БАНК" (Замовник) та ТОВ "Фасад-Груп" (Постачальник), останній, як Постачальник, зобов'язався передати та зібрати на об'єкті Замовника по пр.Моторобудівників, 42 у м.Запоріжжі у погоджені строки корпусні меблі.

В листі ПАТ "МОТОР-БАНК" від 25.04.2014 за вих.№16/779 на адресу ТОВ "Фасад-Груп" зазначено наступне: "… ПАТ "МОТОР-БАНК" придбав у ТОВ "Фасад-Груп", згідно Договору поставки №24/02 від 02.03.2012 та видаткової накладної №1005/01 від 10.05.2012 офісні меблі. У теперішній час меблі перебувають на балансі банка, як основні засоби та використовуються для фінансово-господарської діяльності банку …" (а.с.145).

Таким чином, документально підтверджено обґрунтоване формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по операції з ТОВ "Реалтранс Груп".

Крім того, всупереч вимог п.5, п.6 розділу І, п.5.2 розділу ІІ "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого 22.12.2010 наказом Державної податкової адміністрації України №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №34/18772, досліджений судом Акт перевірки №4/2200/35842981 від 10.01.2014 (відомості, зазначені у якому стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) не містить жодних посилань на конкретні регістри бухгалтерського обліку позивача, які підтверджують порушення податкового законодавства позивачем.

В Акті перевірки №4/2200/35842981 від 10.01.2014 - не зазначено про наявність порушень "Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №892/4285, при здійсненні ТОВ "Фасад-Груп" бухгалтерського обліку.

Отже, сторони погодилися з тим, що числові показники, зазначені у регістрах бухгалтерського обліку є достовірними і сумніву не викликають.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач необгрунтовано вважав фінансові операції позивача з ТОВ "Реалтранс Груп" сумнівними, оскільки відсутні відповідні картки передбачені "Положенням про банк даних про сумнівні фінансові операції", затвердженого 21.05.2003 наказом ДПА України №233 чи інформації з АРМ "Збір інформації про сумнівні операції".

Натомість, позивач надав до суду першої інстанції податкову накладну, виписану ТОВ "Реалтранс Груп" та докази товарності операції (реальності настання наслідків), результатів господарської діяльності вказаних юридичних осіб.

Таким чином, наведені обставини спростовують факт заниження позивачем показників з податку на додану вартість та підтверджують правомірність позиції платника податку.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, підстав для скасування судового рішення не вбачається. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи та прийняв рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міністерства доходів та зборів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2014р. у справі №808/1071/14 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2014р. у справі №808/1071/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна