КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14348/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Губська Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
25 серпня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
Суддів: Ганечко О.М.,
Федотова І.В.,
при секретарі: Агаркові Б.М.
за участю: представника позивача Фатьянова Р.О. (довіреність від 22.01.2015),
представника відповідача Комар С.І.(довіреність від 12.01.2015),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2015 року в адміністративній справі за поданням Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Трейдинг про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту,-
ВСТАНОВИВ:
Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним адміністративним позовом, в якому просило підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ "Вог Трейдинг", застосованого на підставі рішення начальника Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 17.07.2015 року №1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2015 року провадження у справі закрито з посиланням на те, що дані вимоги підлягають розгляду судом в загальному порядку позовного провадження.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом достовірно не встановлено, чи наявний у спірних правовідносинах спір про право, тим самим порушено конституційне право особи на судовий захист.
В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представник відповідача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, згідно з пунктом 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відповідно до пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Подання податкового органу обґрунтовано тим, що відповідач відмовився від проведення документальної виїзної позапланової перевірки на підставі наказу № 628 від 15.07.2015 та відмовився від допуску до проведення перевірки, не допустивши посадових осіб контролюючого органу до її проведення, незважаючи на наявність законних підстав для цього, що і стало підставою для застосування до відповідача умовного адміністративного арешту. Наведене підтверджується актом №115/28-10-41-10 від 16.07.2015.
Разом з тим, суду стало відомо, що ТОВ «Вог Трейдинг» подало до Окружного адміністративного суду позов про визнання протиправним та скасування наказу № 628 від 15.07.2015, що стало підставою для закриття судом першої інстанції провадження у справі з підстав наявності спору про право.
Колегія суддів погоджує такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, в пункті 9 інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №149/11/13-11 від 02.02.2011 зазначено наступне: "Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183 3 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо."
Відповідно до пункту 5 інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 571/11/13-11 від 22.04.2011 наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому разі судам необхідно закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідає нормам права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Ухвала в повному обсязі складена 28.08.2015 року.
Головуючий суддя: Л.В.Губська
Судді: О.М. Ганечко
І.В.Федотов
.
Головуючий суддя Губська Л.В.
Судді: Ганечко О.М.
Федотов І.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.08.2015 |
Оприлюднено | 01.09.2015 |
Номер документу | 49207359 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Губська Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні