Постанова

від 25.04.2013 по справі 2515/9902/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2515/9902/2012 провадження № 11/795/224/2013 Головуючий у І інстанції Подалюка О.Ф. Категорія - ст.191 ч.4 КК Доповідач Трейтяк О. П.

П О С Т А Н О В А

25 квітня 2013 року місто Чернігів

Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області ТРЕЙТЯК О.П.,

з участю прокурора ШВАБ Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 грудня 2012 року.

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України,

засуджений за ч. 4 ст. 191 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на 2 роки.

За ч.2 ст. 366 КК України ОСОБА_2 засуджений до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на 1 рік. На підставі ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання за ст.366 ч.2 КК України в зв'язку з закінченням строків давності.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки.

Згідно ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_2 покладено обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 судові витрати за проведення судово - економічної експертизи в сумі 2189 грн. 60 коп. на користь Чернігівського відділення Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз.

Як встановив суд, ОСОБА_2, будучи службовою особою, заволодів чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, а також вчинив службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.

На вирок суду щодо ОСОБА_2 подані апеляції захисником ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та прокурором, яка приймала участь у розгляді справи судом першої інстанції, в яких:

- захисник ОСОБА_1 в своїй апеляції просить вирок суду щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на додаткове розслідування прокурору, вважає вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав однобічності та неповноти досудового та судового слідства та невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи;

- прокурор, що приймав участь у розгляді судом першої інстанції не оскаржуючи фактичні обставини справи, правильність кваліфікації та обґрунтованість звільнення від відбування покарання за ст. 366 ч. 2 КК України, просить вирок суду стосовно ОСОБА_2 в частині призначення покарання за ст. 191 ч.4 КК України скасувати у зв'язку із м'якістю призначеного покарання та постановити новий. Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.4 КК України та призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 2 роки та за ст. 366 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 1 рік. На підставі ст. 49 КК України звільнити від відбування покарання за ст. 366 ч.1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. Доводи апелянта зводяться до того, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, вину у вчиненні злочину не визнав та не розкаявся, не відшкодував завдані збитки, тому призначена міра покарання із застосуванням ст. 75 КК України є м'якою.

Вислухавши думку прокурора про невідповідність апеляції адвоката вимогам ст.350 КПК України 1960 року і необхідність повернення справи суду першої інстанції, суд приходить до висновку, що кримінальна справа підлягає зняттю з розгляду і поверненню суду, з наступних підстав.

Згідно ст.350 КПК України 1960 року в апеляції зазначаються назва суду, якому адресується апеляція; особа, яка подає апеляцію; вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і назва суду, який їх постановив; вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування; прохання особи, яка подає апеляцію; перелік документів, які додаються до апеляції. При обґрунтуванні прокурором та захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.

В апеляції адвоката ОСОБА_1 за наявності посилань на відповідні докази, якими він обґрунтовує свою позицію і незгоду з вироком, всупереч вимогам ст.350 КПК України 1960 року фактично відсутні посилання на відповідні аркуші справи.

21 лютого 2013 року дана кримінальна справа поверталась Новозаводському районному суду м. Чернігова для виконання вимог ст.ст.350, 352, 354 КПК України 1960 року в зв'язку з невідповідністю апеляції адвоката ОСОБА_1 вимогам ст.350 КПК України 1960 року, та суперечностями в резолютивній частині апеляції і не відповідності їїх вимогам ст.ст.366,378 КПК України 1960 року.

В першій апеляції, поданій 11 січня 2013 року, захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просив вирок суду змінити та постановити новий, яким виправдати ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 191 КК України. Посилався на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в обґрунтування судом покладені показання зацікавленої у результатах розгляду справи особи, ОСОБА_3М, який пояснив, що за фіктивну участь у тендері по продажу топки Татищева, на рахунок СПД «ОСОБА_4В.» було перераховано 60 000 грн., які він зняв з рахунку та нібито передав ОСОБА_5 Зазначав, що судом не доведено, чому саме ОСОБА_2 ввів в оману десятки обізнаних в торф'яній справі осіб і змусив спочатку Державний Концерн «Укрторф» перерахувати кошти державному підприємству «Чернігівторф» на здійснення неможливої операції-придбання (купівлю) топки Татищева, а потім і змусив посадових осіб останнього ДП перерахувати ці кошти СПД ОСОБА_4 Також судом не доведено, що вищезазначені дії були здійснені саме ОСОБА_2О, як і той факт, що ці кошти привласнив, шляхом зловживання своїм посадовим становищем, саме ОСОБА_2О, а не будь яка інша особа.

В новому варіанті апеляції, посилаючись та цитуючи показання ОСОБА_6 та ОСОБА_2 під час досудового та судового слідства, адвокат послався на аркуші справи, на яких знаходиться протокол судового засідання і викладені тільки показання ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні суду першої інстанції. Тобто, зазначені в постанові апеляційного суду Чернігівської області від 21 лютого 2013 року недоліки фактично не усунуті.

Більш того, в першій апеляції адвокат ставив питання про винесення відносно ОСОБА_2 виправдувального вироку, а в другому варіанті апеляції він просить вирок суду першої інстанції скасувати, а справу направити прокурору на додаткове розслідування, тобто він змінив прохання в бік погіршення становища свого підзахисного поза межами строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин апеляція адвоката ОСОБА_1 не може бути визнана такою, що відповідає вимогам ст.350 КПК України 1960 року, і апеляційний суд вважає, що дана кримінальна справа повинна бути знята з розгляду, та підлягає поверненню суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених ст.ст.350, 352, 354 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 359 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу щодо ОСОБА_2, засудженого за ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України повернути Новозаводському районному суду м. Чернігова для виконання вимог, передбачених ст.ст. 350, 352, 354 КПК України.

Суддя ОСОБА_7