Рішення

від 18.08.2015 по справі 925/1044/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2015 р. Справа № 925/1044/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Бойко Ю.В.,

представник позивача - арбітражний керуючий - ліквідатор ОСОБА_1,

представник відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом приватного підприємства "Мар'янівське" в особі арбітражного керуючого - ліквідатора ОСОБА_1

до приватного підприємства "РЕЗОНАГРО"

про стягнення 14 696,70 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 14 696,70 грн. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки сільськогосподарської продукції № 5 від 01 вересня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22 червня 2015 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її до розгляду на 07 липня 2015 року, зобов’язано відповідача подати документи у справу.

Ухвалою суду від 07 липня 2015 року розгляд справи відкладено на 18 серпня 2015 року відповідно до ст. 77 ГПК України у зв’язку із задоволенням клопотання директора відповідача ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 18.08.2015 відповідач не направив свого представника, не подав відзив на позов. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке. Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, надіслання ухвал суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, ухвали суду від 22.06.2015, від 07.07.2015 надіслані за адресою відповідача, вказаною в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що є підтвердженням належного надсилання відповідачу копій ухвал суду. У справі є докази вручення ухвал суду 25.06.2015 та 09.07.2015 повноважному представнику відповідача. Надане у судове засідання 07.07.2015 клопотання за підписом директора відповідача про відкладення розгляду справи також є доказом повідомлення відповідачу про час і місце розгляду справи. Суду не надіслано заперечень проти позовних вимог позивача, не подано заяву про розгляд справи за участі представника відповідача, не повідомлено поважних причин неподання відзиву на позов та нез’явлення представника у судове засідання. Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов’язку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони чи неподання витребуваних документів. За приписом частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. В процесі розгляду даної справи суд приходить до висновку, що вона може бути розглянута за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності відзиву на позов. Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов’язком. Тим більше, що 19.08.2015 закінчується встановлений статтею 69 ГПК України 2- місячний строк розгляду спору та заява про його продовження до суду не надходила.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити позов і прийняти рішення у даному судовому засіданні та пояснив, що залишилась несплаченою безспірна сума основного боргу, відповідач частково оплатив рахунки позивача, чим підтвердив факт отримання ним товару, дві претензії позивача не заперечені, до суду відповідач також заперечень не подав.

У судовому засіданні 18.08.2015 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, суд встановив таке.

01 вересня 2014 року приватне підприємство "Мар’янівське" (Продавець за договором, позивач у справі) та приватне підприємство "РЕЗОНАГРО" (Покупець за договором, відповідач у справі) уклали Договір поставки сільськогосподарської продукції № 5, далі - Договір, за умовами якого Продавець зобов'язався передати, а Покупець прийняти та оплатити насіння соняшника, кількість і ціна якого вказується в накладних.

Відповідно до пункту 2.1. Договору Покупець сплачує за поставлену продукцію шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 3-х банківських днів від дати відвантаження товару.

В пункті 2.3. Договору вказано, що ціна за одиницю товару, що поставляється, є договірною між Продавцем і Покупцем та вказується у накладних.

Відповідно до Договору Позивач відвантажив Відповідачу насіння соняшнику (далі - Товар) згідно з видатковими накладними № 6-зс від 02.09.2014 на суму 168 033,00 грн. в кількості 42,54 т., № 7-зс від 03.09.2014 на суму 61 541,00 грн. в кількості 15,58 т., № 8-зс від 04.09.2014 на суму 167 085,00 грн. в кількості 42,30 т., № 9-зс від 05.09.2014 на суму 336 974,50 грн. в кількості 85,31 т., № 10-зс від 07.09.2014 на суму 316 474,00 грн. в кількості 80,12 т., № 11-зс від 09.09.2014 на суму 240 199,00 грн. в кількості 60,81 т., а всього на загальну суму 1 290 307,00 грн. Відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 1 275 610,30 грн., тобто виконав свої зобов’язання за Договором щодо сплати отриманого товару лише частково, залишок боргу відповідача перед позивачем складає 14 696,70 грн.

Господарський суд Полтавської області постановою від 17.02.2015 по справі № 917/69/15 визнав банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру стосовно ПП "Мар’янівське". Ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Відповідно до пункту 2 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатору надано право пред’являти до третіх осіб вимоги про повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

Оскільки відповідач не оплатив вартість отриманого насіння соняшнику у встановлений в Договорі строк, позивач 14.04.2015 надіслав відповідачу претензію за вих. 47 із вимогою сплатити позивачу 14 696,70 грн. боргу. У зв’язку з несплатою відповідачем заборгованості за Договором позивач з вернувся з даним позовом до господарського суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення, з огляду на таке.

Договір поставки № 5 від 01 вересня 2014 року, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, за своєю правовою природою є господарським договором поставки.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками сторін, він містить всі істотні умови для договорів даного виду, спору щодо дійсності договору між сторонами немає.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписом частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається і відповідачем не спростовано, що позивач поставив відповідачу, а останній отримав товар відповідно до накладних № 6-зс від 02.09.2014, № 7-зс від 03.09.2014, № 8-зс від 04.09.2015, № 9-зс від 05.09.2014, № 10-зс від 07.09.2014, № 11-зс від 09.09.2014, на яких проставлено номер та дату Договору № 5 від 01.09.2014. через ОСОБА_2 по довіреності № 127 від 01.09.2014.

Відповідно до поданих позивачем виписок із банківського рахунку позивача протягом вересня 2014 року відповідач перерахував на рахунок позивача кошти в загальній сумі 1 275 610,30 грн. Отже, залишок заборгованості відповідача складає 14 696,70 грн.

Обов’язки відповідача щодо оплати товару та строку її проведення визначені в пункті 2.1. Договору, відповідно до якого відповідач повинен був сплатити кошти за поставлену продукцію протягом 3-х банківських днів від дати відвантаження товару.

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не розрахувався за поставлений товар протягом строку, встановленого в Договорі, кошти в повній сумі за отриманий товар не сплатив, факт наявності простроченої заборгованості перед позивачем відповідач не заперечив і не спростував, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 14 696,70 грн. боргу є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачем, тобто, підлягає задоволенню.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами виконання ним своїх зобов’язань за Договором № 5 від 01.09.2014, розмір позовних вимог відповідач не заперечив.

З огляду на викладені обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 1 827 грн.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "РЕЗОНАГРО" (м. Черкаси, вул. Ярославська, 9, кім. 31, ідентифікаційний код 37400087) на користь приватного підприємства "Мар'янівське" (Полтавська область, Гребінківський район, с. Мар'янівка, вул. Гребінки, 49А, ідентифікаційний код 33163860) - 14 696 грн. 70 коп. (чотирнадцять тисяч шістсот дев'яносто шість гривень 70 копійок) боргу, 1 827 грн. (тисячу вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 25.08.2015 (перший робочий день після вихідних).

Суддя А.Д. Пащенко