Постанова

від 26.08.2015 по справі 918/471/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року Справа № 918/471/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Огороднік К.М.

при секретарі Новоселецький І.А.

за участю представників сторін:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 підприємства "АТТ Партнер" на рішення господарського суду Рівненської області від 10.06.15р. у справі № 918/471/15 (суддя Романюк Р.В.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до відповідача ОСОБА_3 підприємства "АТТ Партнер"

про стягнення 111 810 грн. 33 коп.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Рівненської області у справі №918/471/15 від 10.06.15р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_3 підприємства "АТТ Партнер" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 99 000 грн. 00 коп. попередньої оплати, 8 386 грн. 52 коп. пені.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивач у встановлені договором купівлі-продажу строки здійснив часткову попередню оплату товару в сумі 99 000 грн. 00 коп., однак сам товар так і не отримав. Вимога на повернення коштів відповідачем також не виконана. На думку суду першої інстанції позивач мав достатні правові підстави відмовитись від передання відповідачем оплаченого товару та вимагати повернення грошових коштів, а, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 99 000 грн. 00 коп. попередньої оплати судом визнані обґрунтованим. Умовами договору купівлі-продажу сторони також встановили, що у разі несвоєчасної поставки товару, продавець сплачує на користь покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочки. Позивачем подані розрахунки пені та періоди її нарахування (у тому числі заява про зменшення розміру пені), вони є арифметично правильними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та положенням укладеного між сторонами Договору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "АТТ Партнер" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 10.06.15р. у справі 918/471/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що судом першої інстанції було розглянуто справу без участі відповідача. Жодних повідомлень на адресу відповідача щодо розгляду справи не надходило, що є, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставою для скасування рішення. У своєму рішенні суд першої інстанції посилається на те, що позивач товар відповідно до умов договору купівлі-продажу №23-01-14 не отримав. Однак, зазначене не відповідає дійсності. Дані обставини судом першої інстанції не досліджені та недостатньо з'ясовані.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 10.06.15р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 10.06.15р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, колегією суддів апеляційної інстанції взято до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.01.2014р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (покупець) та ОСОБА_3 підприємством "АТТ Партнер" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №23-01-14 (а.с.7-9).

Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов'язується продати, а покупець оплатити та прийняти зерновідходи кукурудзи (Товар) на умовах, в кількості ціні, що визначені даним договором.

Пунктами 1.2. - 1.4. договору сторони визначили, що товар який купується на умовах даного договору: зерновідходи кукурудзи. Кількість товару: двісті тон. Ціна товару, який передається на умовах договору становить 880,00 грн.

Згідно п. 1.5. Договору термін передачі товару на протязі п'яти календарних діб з дня оплати товару .

Оплата проводиться попередньо згідно рахунка у гривнях, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 7.1 Договору, Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами його основного тексту та діє до повного виконання сторонами всіх зазначених в цьому договорі умов.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток сторін.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання умов договору здійснив часткову оплату товару згідно рахунку №234 від 24.01.2014 року в сумі 99 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №2 від 24.01.2014 року (а. с. 10-11), проте обумовлений в Договорі товар не отримав.

09.04.2015р. позивач на адресу відповідача надіслав вимогу про повернення грошових коштів в сумі 99 000 грн. 00 коп. (а.с.15). Однак дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оцінюючи правильність прийнятого судового рішення, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду звертає увагу на наступне.

За умовами ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 615 та ч. 1 ст.665 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Крім того, п.5.2. договору сторони обумовили, що при несвоєчасній поставці товару продавець сплачує на користь покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Керуючись зазначеним пунктом Договору позивач нарахував відповідачу пеню, розмір якої складає 8 386 грн. 52 коп. за період з 30.01.2014 року по 30.07.2014 року.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 Господарського кодексу України)

Перевіривши подані позивачем розрахунки пені та період її нарахування, господарський суд Рівненської області визнав їх арифметично правильними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та положенням укладеного між сторонами Договору, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Доводи, які викладені апелянтом у апеляційній скарзі суд першої інстанції відхиляє, як безпідставні та необґрунтовані.

Стверджуючи у апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апелянт зазначає, що таке порушення суд першої інстанції допустив свідомо, не повідомивши відповідача про день та час судового розгляду, чим обмежив відповідача у доступі до правосуддя.

Про те такі твердження спростовуються наявними у матеріалами поштовими повідомленнями, з яких вбачається, що процесуальні документи господарського суду Рівненської області (ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення) були повернуті на адресу суду із відміткою працівника органу поштового зв'язку з причин "за закінченням терміну зберігання" (а.с.19-20) та "адресат за зазначеною адресою не проживає, у від'їзді" (а.с.27-28). З метою уникнення сумнівів щодо місцезнаходження юридичної особи, судом першої інстанції долучено до матеріалів справи спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого адреса відповідача: 35600, РІВНЕНСЬКА ОБЛ., МІСТО ДУБНО, ВУЛИЦЯ САДОВА, БУДИНОК 48 А (а.с.21-22).

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Що ж до порушення норм матеріального права, та обґрунтування таких обставин додатковими письмовими доказами, долученими до апеляційної скарги (неможливість їх подання в суд першої інстанції представник апелянта обґрунтовує неповідомленням про день та час судового розгляду), то Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що такі доводи не знаходять свого підтвердження, оскільки предметом спірних позовних вимог є правовідносини за договором купівлі-продажу від 23.01.14р., тоді як подані нові докази стосуються правовідносин договору поставки від 03.02.14р. Посилання представника апелянта на допущені у листі ряд помилок ( в частині номерів та дати договору) не приймається, оскільки є безпідставним та необґрунтованим та суперечить власне поданим іншим новим доказам, які обґрунтовують, що саме листом від 05.02.14р. сторони намагалися врегулювати спірні правовідносини за договором поставки від 03.02.14р. №03/02 З.

Відповідно до статей 33-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Висновки суду першої інстанції з приводу задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 99 000 грн. 00 коп. суми попередньої оплати та 8 386 грн. 52 коп. пені, відповідають чинному законодавству.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства "АТТ Партнер" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 10 червня 2015 року у справі №918/471/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №918/471/15 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.